Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України

Вже понад 60 років відокремлює нас від моменту створення ДЗ «ЦДНТБ ГМК України» – галузевої науково-технічної бібліотеки загальнодержавного значення, у якій зібрано найбагатший фонд документів з питань металургійної, гірничої справи та суміжних галузей. Вона є регіональним центром міжбібліотечного обслуговування, державним депозитарієм з металургії та методичним і координаційним центром для науково-технічних бібліотек галузі й регіону.

Бібліотека всі роки йде по шляху становлення й розвитку, прагнучи найбільш повно й вчасно реагувати на всі зміни. З перших днів існування бібліотека та її співробітники вірно служать своїм користувачам.

Головною метою роботи ДЗ «ЦДНТБ ГМК України» є поліпшення оперативності, повноти й якості інформаційно-аналітичного забезпечення промисловості, зокрема гірничо-металургійного комплексу та суміжних галузей. Бібліотека сприяє процесам суспільних перетворень у державі загалом, технічному переозброєнню гірничо-металургійного комплексу, повному й оперативному задоволення конкретних інформаційних потреб науки та виробництва, накопиченню документально-інформаційних ресурсів, забезпеченню користувачам конституційного права на інтелектуальне, інформаційне обслуговування.

Головними завданнями бібліотеки з самого початку були і залишаються: документальне забезпечення програм розвитку металургії України; забезпечення фахівців достовірною інформацією; координаційна та методична допомога НТБ підприємств галузі; збереження фондів літератури з металургії, повноцінне та якісне бібліотечно-бібліографічне обслуговування спеціалістів; створення електронного банку даних з металургії в Україні.

«Той, хто має історію, не може не оглянутися назад» – П. Севак

Звернімося до історії розвитку бібліотеки. Після закінчення Другої світової війни почалася відбудова народного господарства України, фахівці та науковці металургійної галузі приступили до відновлення науково-технічного потенціалу, знищеного за роки війни. Основою для інформаційного розвитку галузі стала сучасна якісна та необхідна документальна база – технічна бібліотека при Міністерстві чорної металургії УРСР, створена 11 січня 1955 року. З трьох невеликих щільних шаф і почався шлях розвитку сучасної установи.

У 1959 р. технічна бібліотека перетворена на науково-технічну та введена до складу Будинку науково-технічної пропаганди на правах самостійного відділу, тобто було визначено цільове фінансування бібліотеки Мінчорметом України. Цей факт свідчить про роль та значення саме бібліотеки як основи науково-технічної інформації. Тоді ж бібліотека переїхала до Будинку техніки, в історичну будівлю, зведену в 1911 році для комерційного зібрання. Пізніше тут розміщувалися: аероклуб, кінотеатр, спортивне товариство «Спартак», філармонія. Для бібліотеки прибудували спеціальне приміщення площею 1145,2 м2, по вулиці Вернадського, 23 (колишня Дзержинського), у якому вона розташована й донині.

За роки існування, в зв`язку зі змінами статусу організацій, у підпорядкуванні яких була бібліотека, змінювалися статус і назва бібліотеки. В грудні 1997 року бібліотека отримала статус юридичної особи та державний рівень. Повна назва – Державний заклад «Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України» (ДЗ «ЦДНТБ ГМК України»).

Флагмани бібліотеки

Організатором бібліотеки, істинним «збирачем» книг була її перша директорка – Р.М. Істоміна. Під керівництвом Раїси Михайлівни з перших днів стали вирішувати складні завдання із забезпечення спеціалістів галузі інформацією. В цей час активно формується книжковий фонд. Бібліотека зобов`язана Р.М. Істоміній початковою правильною організацією фондів і довідкового апарату.

З 1985 року прийняла та очолила бібліотеку М.І. Тітаренко, яка продовжила кращі традиції. За час її керівництва було здійснено капітальний ремонт бібліотеки, зміцнена матеріально-технічна база, придбано бібліотечне обладнання.

З 1998 року на посаді директора бібліотеки – Тамара Ноєвна Єрмілова. З її призначенням почалися впровадження інноваційних процесів у роботі, комп`ютеризація бібліотечних процесів, розвиток додаткових послуг бібліотеки. Це час, коли доводилося багато чого починати заново, освоювати нові методи роботи. Під керівництвом Т.Н. Єрмілової бібліотека піднімається на новий рівень розвитку, з`являються нові форми роботи та популяризації фонду.

У 2002 році директором стає Л.П. Жарська. Про неї завжди відгукуються тепло, як про особу тактичну. Вона намагалася не допускати конфліктів у колективі. Свій багатий досвід роботи передавала новому поколінню бібліотекарів, вчила працювати професійно, багато уваги приділяла діалогу «бібліотекар-читач», не допускала грубості.

В нове тисячоліття з новими технологіями

Нинішній директор ДЗ «ЦДНТБ ГМК України» Ірина Григорівна Перепелиця очолила бібліотеку в 2005 році й за останні 13 років зуміла підняти імідж бібліотеки на необхідний рівень сучасного інформаційного центру, який знають не тільки в Україні, а і далеко за її межами. Вона – генератор свіжих ідей, постійно впроваджує передові технології в галузі бібліотечної справи: сприяє комп`ютеризації, введенню засобів автоматизації у практику роботи бібліотек, очолює роботу зі створення системи корпоративної каталогізації та використання інформаційних ресурсів для НТБ галузі. Будучи хорошим менеджером і завдяки вмілому підходу до вимог сучасності в бібліотеці створена матеріально-технічна база, яка забезпечує перехід інформаційних і бібліотечних процесів на нові інформаційні технології. Завдяки правильній організації праці, незважаючи на складні умови, бібліотека зробила великий ривок уперед – в нове тисячоліття з новими технологіями.

За роки існування створено унікальний фонд з металургії та суміжних галузей промисловості – єдиний за кількістю і якістю в Україні. Він налічує понад 1,5 млн. примірників науково-технічної інформації як на паперових носіях, так і в електронному вигляді, в галузі чорної металургії, гірничо-рудної промисловості, технології металів, трубопрокатного виробництва, коксохімії, промислового будівництва та інших галузях промисловості. У фонді бібліотеки повно представлені всі види і типи літератури, включаючи описи винаходів до авторських свідоцтв, каталоги на промислове обладнання, стандарти, норми, методичні інструкції та вказівки, правила й іншу науково-технічну документацію.

Цим різноманітним спектром видань бібліотека обслуговує понад 1500 підприємств і організацій усіх галузей промисловості та більше ніж 60 тис. фахівців гірничо-металургійного комплексу України і ближнього й дальнього зарубіжжя. Тільки щорічно бібліотека обслуговує 83 підприємства усіх галузей промисловості та більше ніж 10 тис. індивідуальних користувачів з України.

ДЗ «ЦДНТБ ГМК України» – державний депозитарій з питань металургії, тому запити на необхідну літературу приходять від користувачів України, Білорусі, Молдови, Росії, Туреччини, Ізраїлю та інших країн світу.

У межах  «Національної системи електронного інформаційного бібліотечного ресурсу» ДЗ «ЦДНТБ ГМК України» впровадила у роботу бібліотеки автоматизовану бібліотечно-інформаційну систему. У 2007 році отримала авторське право на АРМ бібліотекаря, і тепер на основі цієї програми працюють більше ніж 20 науково-технічних бібліотек мережі. АБІС дала змогу бібліотеці вийти на новий рівень якісного обслуговування завдяки відкриттю веб-сторінки (cgntb.dp.ua) та використанню новітніх інформаційних технологій.   

Тепер фонд бібліотеки, бази даних відображені в усіх пошукових системах глобальної мережі Інтернет, і навіть у вихідні читач має можливість користуватися її фондами, замовляти літературу за електронним каталогом. На сьогодні електронна локальна база з металургії складає 266 520 записів.

Зі впровадженням інформаційних технологій набагато збільшилась кількість користувачів бібліотеки та книговидача. Бібліотека стала відома як в Україні, так і в зарубіжжі як солідний та надійний партнер і довідково-інформаційному обслуговуванні не тільки стаціонарно, а і в он-лайн режимі.

Методичний і координаційний центр

Бібліотека як методичний і координаційний центр для науково-технічних бібліотек галузі надає допомогу у підвищенні професійної кваліфікації, методичні поради в будь-яких складних ситуаціях. Щорічно проводить курси підвищення кваліфікації для бібліотечних працівників, науково-практичні семінари, конференції, практикуми, що користуються великою популярністю та попитом серед фахівців НТБ галузі та регіону.

Найважливішим для бібліотеки є забезпечення фахівців галузі найактуальнішою, найновішою інформацією для технічних і технологічних потреб. З цією метою бібліотека готує понад 40 друкованих інформаційних видань різного ступеня інформаційної насиченості та аналітико-синтетичної обробки: із законодавчої та економічної політики України, з різних аспектів металургійної промисловості, включаючи весь спектр науково-технічної літератури, патентної, каталожної та нормативної документації, що забезпечує інформаційний супровід і документальне забезпечення програми розвитку ГМК України.

Найбільш популярними виданнями є «Гаряча лінія» – про сучасний стан і проблеми розвитку металургії. Аналітико-кон`юнктурні огляди «Металургія зарубіжних країн», що містить інформацію про сучасний стан металургії різних країн тощо.

Варто відзначити довголітню творчу співпрацю з ТОВ «Укрметалургінформ» НТА» та редколегію журналу «Металлургическая и горнорудная промышленность».

Бібліотека складає бібліографічні списки, аналітичні довідки та огляди, тематичні добірки, сигнальну інформацію про переклади статей з поточних зарубіжних журналів, а також виконує: переклади з англійської, французької, української мов; тематичний пошук літератури; поточне інформування із заданої тематики. Надає послуги за тематичним пошуком джерел, з комп`ютерної верстки документів. Проводить тематичні виставки та перегляди літератури, супроводжувані оглядами актуальних джерел і консультаціями перекладача та бібліографа; Дні інформації, Дні фахівців. На основі електронних баз даних, які включають довідково-пошуковий апарат ЦГНТБ, законодавчу базу України «Право», «Пілот» і базу даних стандартів із металургії, готує тематичні підбірки літератури з різних тем.

У 2009 році за бібліотекою документально закріплено право отримувати обов`язковий примірник документів із металургії та гірничої справи, що видаються в Україні. Це дає можливість поповнювати національний документальний фонд із питань металургії, забезпечувати його зберігання, повноцінно та якісно виконувати запити користувачів.

Інформація про ДЗ «ЦННТБ ГМК України» та її інформаційні можливості є в «Енциклопедії сучасної України». Бібліотека входить до складу Наукового-технічного товариства металургів України, є інформаційним містком між наукою та виробництвом. Як активний учасник координаційної діяльності серед бібліотек України вона є дійсним членом Української бібліотечної асоціації, Асоціації Бібліотек України і бере участь у різноманітних заходах. В роботі бібліотеки застосовуються елементи економічного аналізу, є адекватна реакція на зміни в потребах і, таким чином, відчувається її затребуваність у галузі та регіоні.

Бібліотека протягом багатьох років має стабільно високі основні показники роботи. При проходженні атестації в Міністерстві промислової політики України державний заклад неодноразово отримував високу оцінку бібліотечної діяльності. Велике коло питань, що стоять перед бібліотекою, вирішує  працездатний і дружний колектив кваліфікованих співробітників із багатим досвідом роботи в галузі бібліотечної справи. За час існування бібліотеки тут формувалися професіонали, які зробили значний внесок у її розвиток, це відомі на сьогодні імена бібліотекарів: О.В. Бовкун, О.П. Буц, О.Ю. Голубнича, І.А. Тимар, Л.Ю. Чабаненко, С.В. Чернова, Н.А. Черченко та інші.

Сьогодні в структурі бібліотеки сім відділів, де працюють не просто бібліотекарі, а фахівці, які орієнтуються в питаннях гірничо-металургійної тематики й завжди готові надати інформаційну допомогу. Створено банк технічних ідей, куди кожна творча людина може принести свої ідеї, знайти співавторів і однодумців, а бібліотека забезпечує інформаційну підтримку.

Планів і задумів у бібліотеки чимало і працівники її вірять у їхнє здійснення тому, що сподіваються на розуміння й визнання як у держави, так і у користувачів.