Трамвай у Катеринославі: чудо технічного прогресу

Трамвай у Катеринославі: чудо технічного прогресу

У червні 1897 року в Катеринославі відбулось урочисте відкриття першого трамвайного маршруту.

27 червня (за новим стилем) 1897 року, в суботу при велелюдному зібранні у місті Катеринославі відбулось урочисте відкриття першого трамвайного маршруту.

Досі єдиними транспортними засобами в місті були одно- та парокінні екіпажі, а також парокінні лінійки. Однокінних екіпажів городяни не любили, вони мали дуже непривабли-вий вигляд і користуватись ними більш-менш пристойній людині вважалось незручним. До того ж, таких екіпажів було дуже мало. Парокінні лінійки з вузькими сидіннями і напнутим над ними верхом курсували Катерининським проспектом від залізничного вокзалу лише до Кудашівської (нині Барикадної) вулиці. З’явились, правда, останніми роками у місті кілька автомобілів та велосипедів, які використовувались здебільшого задля розваги, а не для задоволення транспортної потреби.

Отже, проблема міського загальнодоступного транспорту вимагала розв’язання і то негайно. Стрімкий підйом Соборної гори наштовхував на думку, що тут потрібен тільки трамвай. Але не звичний кінний, так звана «конка», а електричний.

Життя вимагало нових, більш прогресивних 
форм його забезпечення й організації

Електричні трамваї вже існували, в тому числі і в Російській імперії – в Києві та Нижньому Новгороді. Третім став Катеринослав.

Чому він випередив багато інших куди більших міст імперії, в тому числі й обидві столиці – Петербург і Москву – зрозуміти неважко. Кінець минулого століття став для нашого міста і усього краю початком нової ери. З відкриттям багатих родовищ корисних копалин і розвитком важкої промисловості, виникненням цілих галузей економіки, життя в сонному губернському містечку пожвавилось і завирувало. Виникали нові підприємства, відкривались навчальні заклади, збільшувалось населення, розбудовувалося місто, життя ви-магало нових, більш прогресивних форм його забезпечення й організації. В Катеринославі на той час вже діяла телефонна станція, кількість електричних ліхтарів на головних вулицях щороку збільшувалася. Не в дивину були жителям міста фотоательє і мо¬торні човни в яхт-клубі. 

Концесію на проведення трамвайної колії і облаштування трамваю було надано Бельгійському анонімному товариству (в Катеринославі була резиденція бельгійського консула). Депо розташували поблизу

Трамвай на центральному проспекті. З фонду ДОУНБ.

 Озерного базару, де й сьогодні розміщене перше трамвайне депо. З його воріт викочувались невеличкі зелені вагончики як одинарні, так і в парі з причепом. Вони були відкриті, і як тільки минуло літо, впала в око незручність їх використання в холодну пору року. В вагонах було по 36 сидячих місць, лави розташовувались впоперек вагона і мали по чотири місця.
Протяжність першого маршруту «Вокзал-Соборна площа» складала спочатку 6,2 кілометра, зупинки були перед кожною вулицею, що перетинала проспект, тільки в деяких місцях трамвай зупинявся, вже проїхавши поперечну вулицю. Колія пролягала переважно по бульвару і була відокремлена від проїжджої частини проспекту.

Попервах тільки декілька з дев’яти трамваїв доходили до кінця лінії в районі вулиці Табірної (Лагерной), більша їх частина закінчувала маршрут біля Соборного провулку за алтарем Преображенського собору. Тут їх переводили на іншу колію і вони поверталися назад. Згодом усі вагони пустили до кінця лінії. Весь маршрут трамвай проходив за 35 хвилин. Скоро він доповнився ще дво¬ма гілками – «Провіантська-Базарна» та «Проспект-Йорданська», тепер загальна протяжність колії складала 10 кілометрів.

Трамвай розв’язав міську транспортну проблему 
і обходився пасажирам значно дешевше, ніж кінні екіпажі.

У травні 1906 року з воріт другого трамвайного депо, яке розташовувалось в кінці першої Чечелівки, вийшов трамвай нового маршруту. Це була лінія Міського трамваю «Вокзал-Казанська», яка з’єднала центр міста з Брянським заводом.

У путівнику по Катеринославу і Південно-російській обласній виставці, виданому 1910 року, детально просліджуються обидва трамвайні маршрути. Вони значною мірою розв’язали міську транспортну проблему і, до речі, трамвай обходився пасажирам значно дешевше, ніж кінні екіпажі. Плата як в Бельгійському, так і в Міському трамваях складала п’ять копійок, із учнів, які мали при собі посвідчення керівників навчальних закладів, Бельгійське товариство протягом усього дня брало лише по дві копійки, а з нижніх військових чинів – по три. В Міському трамваї пільги дещо обмежувались часом, діяли тільки до шістнадцятої години та лише в будні

Така історія катеринославського трамваю за перше десятиліття його існування, з тих пір, як пролягли в нашому місті трамвайні колії і покотилися по них симпатичні зелені вагончики – чудо технічного прогресу.

 

 

Створено: 21.06.2017.
Редакція від 21.06.2017.
Ірина Голуб