Житловий масив Сонячний – візитівка лівого берега міста Дніпро

Житловий масив Сонячний – одна з візитівок міста на Дніпрі, яка з’явилась у 1973 р. Район перетворив прибережну територію центральної частини тодішнього Дніпропетровська в єдиний містобудівний ансамбль. Нині Сонячний – житловий масив (мікрорайон) у лівобережній частині міста Дніпро в Амур-Нижньодніпровському районі.

Сучасний Сонячний в проєкті забудови мав назву мікрорайон «Лазуровий», в якому мав бути облаштований безпосередньо житловий масив Сонячний. Мета забудівлі місцевості – сформувати «обличчя» міста та силует лівого берега.

Оскар Хавкін, Михайло Кудрявський, В’ячеслав Сотників – архітектори, які брали безпосередню участь в будівництві. Землю на ділянки біля берега завозили з гірничо-збагачувального комбінату в м. Покров (тодішне Орджонікідзе). Тож район засипаний чорноземом з тих місць, де у 1971 р. Борис Мозолевський знайшов скіфську пектораль.

1 січня 1973 р. постав перший шістнадцятиповерховий будинок житлового масиву. У забудівлі Сонячного переважають дев’ятиповерхові будівлі. Оригінальними спорудами є чотири 16-поверхові панельні будинки, повернені до Дніпра торцевою частиною і вкриті жовтою плиткою. Саме ці чотири фасадні поверхні сонячного кольору визначили вигляд житлового масиву і виділили його в архітектурному плані серед інших мікрорайонів міста.

На житловому масиві є дві основні вулиці: вулиця Любарського (колишня Білостоцького) – північна межа району, що має довжину 2500 м і нині має ім’я дніпровського художника-ілюстратора дитячих книжок Володимира Любарського та вулиця Сонячна Набережна (колишня Маршала Малиновського) – південна межа району, що має довжину 7800 м. Вулиця Сонячна Набережна з’єднує Центральний і Самарський мости, завдяки чому є головною вулицею житлового масиву. Західною межею району є Слобожанський проспект, за яким починається парк Сагайдак і Мануйлівка. Східна межа району – безіменний провулок, за яким починається промислова зона.

Пам’ятним об’єктом Сонячної Набережної є пам’ятник льотчикам 17-ї повітряної армії під командуванням генерал-полковника Володимира Олександровича Судця, що у жовтні 1943 р. брали участь у визволенні Дніпропетровська. Об’єкт був урочисто відкритий 8 травня 1975 р. в присутності В.О. Судця.

На лівому березі Дніпра прокладено 13 кілометрів дніпрової набережної, що простягається від Нового мосту до вулиці Зимових походів (колишня Молодогвардійська). 19 тисяч мешканців проживає сьогодні на житловому масиві Сонячний.

Сьогодні гарний район набуває нових сучасних рис завдяки мистецтву стінопису. Масив відомий своїми панорамними видами, і поява великих арт-об’єктів робить прогулянки набережною ще цікавішими.

Чотири 16-поверхових панельних будинки, облямовані жовтим кольором, у 2000-х рр. були прикрашені кольоровим триптихом-стінописом, що відтворили героїв казок світу, які свого часу посіли 6-те місце серед десятки найгарніших стінописів в Україні. У 2018 р. додався ще один, що зображує жителя морських глибин – дельфіна.

У вересні 2025 р. на стіні будинку №60 по Сонячній Набережній створено новий стінопис «Сокіл», що зображує птаха, який летить над річкою. Ініціатором і меценатом проєкту стала українська компанія «CKS», яка розташувалась у цьому домі і яка займалася усіма організаційними питаннями – від ідеї до реалізації. Команда разом із дніпровським художником, майстром із нанесення муралів Тимуром Левченком, більш відомий як Timo Levin та художницею Тетяною Бондаренко ретельно пропрацювали ескіз малюнку. Ідея виникла відразу – птах, що летить над Дніпром. Знаком відродження, свободи та мужності став сокіл – символ степового краю, який мешкає на Дніпропетровщині і водночас символізує силу, волю, відвагу, стійкість, швидкість, незламність, захист, створюючи образ вільної та сильної України. Своїм пильним поглядом сміливий птах буквально оглядає українські простори: місто, річку, міст і вітряки.

Чудовій творчій роботі передувала велика підготовча робота: відновлення швів, підготовка з повним очищенням складних фрагментів – там, де фарба могла не затекти. Окрему перешкоду складали нетипові фасади будівлі. Складним було визначення колористичного рішення. Теоретичний етап зайняв понад пів року; практичний – близько місяця. Масштаб роботи вражає: академічний рисунок, нюанси, колористичні рішення – ніжна, тонка палітра жовтого, блакитного, зеленого.

Сокіл на багатоповерхівці став більше, ніж малюнок. Він – окраса житлового масиву, Сонячної Набережної, щоденне натхнення. Сокіл на Сонячній Набережній – символ, що нагадує: ми – Україна!