Ольга Кицманюк: незламний дух у мистецтві

Благ для себе не шукали,
Про власне Бога не просили.
Красу, любов і молоді літа
Вкраїні рідній присвятили. 
В борні, у тюрмах і на волі,
Святеє гасло «Бог і Україна»
В щасливу та лиху годину
Плекали, мов свою дитину.
Лідія Купчик

Ольга Миколаївна Кицманюк народилася 14 січня 1968 року в місті Красногорівка Мар'їнської громади Донецької області. Майстриня, педагог і волонтер, яка присвятила своє життя розвитку мистецтва та підтримці людей через творчість. Учасниця обласного конкурсу «Жінка Донеччини» 2024 року, номінація «Майстриня своєї справи».

Жовті Води – не просто географічна позначка на мапі України. Це місто особливе – тут можна зануритись в історію, відчути непереможний дух козацтва, що живе споконвіку. Сьогодні це затишні провулки та жива історія, нестримний козацький дух і жага перемоги, завжди різне, але для кожного з нас воно неповторне та рідне. Жовті Води це – місто патріотів, небайдужих людей, талановитих, відданих своїй справі, рідній землі. Наша історія – це не лише літописи про гетьманів та війни. Це також історії жінок. Сильних, незалежних, вольових, розумних. Під час війни українська жінка демонструє неймовірну силу духу, стійкість та багатогранність. Вона не лише активно бере участь у захисті Батьківщини на фронті, у волонтерському русі чи забезпеченні життєдіяльності тилу, але й знаходить розраду та спосіб боротьби через творчість. Творчість стає для неї не просто хобі, а потужним інструментом арт-терапії, збереження ідентичності, свідчення про війну та мобілізації сил на Перемогу.

Життя, присвячене мистецтву і дітям

Ольга Миколаївна Кицманюк – талановита й творча особистість, яка з любов'ю та натхненням присвятила своє життя мистецтву та навчанню дітей. Її діяльність виходить далеко за межі звичайних уроків малювання – вона передає своїм вихованцям не лише технічні навички, а й частинку своєї душі. Завдяки їй діти відкривають для себе дивовижний світ барв, форм і образів. Вона є прикладом людини, яка щиро любить свою справу, а її талант і відданість надихають юних художників на створення власних шедеврів. Творчість Ольги Миколаївни, її робота з дітьми, стали важливим внеском у розвиток культури та мистецтва в її громаді. Адже вона активно сприяє вихованню нового покоління талановитих і творчих людей. 

Дата 24.02.2022 є особливим відліком у житті кожного українця. Не стала вона винятком і для Ольги Миколаївни і вихованців народної образотворчої та декоративно-ужиткової студії «Веселка». На початку 2022 року Ольга  Миколаївна, разом із родиною вимушена була покинути рідне місто Красногорівка на Донеччині і переїхати до краю незламного козацького духу – міста  Жовті Води. 

Незламна і нескорена, вольова і впевнена, талановита і спокійна, ще з 2014 боронить свій фронт: військовий, волонтерський, гуманітарний, інформаційний, духовний, мистецький. Вона – одна з тих мільйонів українських жінок, які у воєнний час взяли відповідальність, досягли неймовірного і власним прикладом надихнули багатьох, тих, хто подивились у жорстокі очі війни і зламались! Темні підвали, нескінчені вибухи і стрілянина. Під час війни розвиток культури, спрямований на виховання дітей, набуває особливої важливості, як засіб підтримки психічного здоров'я та емоційної рівноваги. Мистецтво, зокрема музика, малювання, танці та театральне мистецтво, дозволяють дітям виражати свої почуття, знімати напругу та знаходити натхнення. Маючи багаторічний досвід, Ольга Миколаївна знає, що культурні ініціативи допомагають дітям адаптуватися до складних умов, зберігати зв'язок зі своєю ідентичністю та вірити у краще майбутнє.  Історія Ольги Миколаївни Кицманюк, яка попри всі випробування продовжує нести світло мистецтва та допомагати іншим, є яскравим прикладом незламності української жінки, її здатності до творчості та милосердя навіть у найтемніші часи. Вона не тільки «Майстриня своєї справи», а й «Майстриня духу», що будує містки надії через мистецтво. Так, Ольга Миколаївна – це дійсно надзвичайна жінка. Її історія – це приклад незламності духу, відданості мистецтву та величезного бажання допомагати іншим, особливо тим, хто пережив травму війни. 

Хто ж така ця незламна жінка?

Красногорівка. Життя під обстрілами

У місті Красногорівка, під час бойових дій, близько 11 тисяч мешканців були змушені жити у підвалах, шукаючи укриття від обстрілів. Це була вимушена міра безпеки, щоб уникнути поранень і смерті. У таких надзвичайно складних умовах, коли кожен вихід назовні був ризиком, життєво важливою була допомога від гуманітарних організацій, до яких долучилась разом із вихованцями і Ольга Миколаївна. Розвантаження гуманітарних посилок відбувалося з особливою обережністю, адже це часто ставало мішенню для обстрілів. Мешканці ризикували життям, аби отримати їжу, воду та інші необхідні речі. Цей період став справжнім випробуванням на стійкість та виживання, як для дорослих так і для дітей. Бібліотека – традиційно місце тиші та читання, але воно перетворилося на осередок творчості та натхнення Під час війни, коли багато культурних установ Красногорівки були пошкоджені або закриті, міська бібліотека стала справжнім культурним центром, надаючи прихисток для творчих гуртків. Студія «Веселка» переїхала до приміщення бібліотеки, яка стала для неї новою домівкою. Тут діти продовжували займатися творчістю, вчилися не тільки малювати, а й спілкуватися. Що допомагало їм відволіктися від реалій війни… 

Ольга Миколаївна згадує. Свято Миколая, яке так люблять діти, у Красногорівці під час війни було сповнене випробувань. У двадцятиградусний мороз, крізь холод і густий туман до міста дісталися волонтери. Вони привезли подарунки, які, на жаль, через сильний холод частково замерзли. Навіть попри це, мерзлі фрукти були символом величезної підтримки та турботи, що стала для дітей Красногорівки справжнім подарунком, променем надії. Це був не просто вантаж, а знак того, що про них пам'ятають і не залишають наодинці з бідою. Бібліотекарка Валентина Миколаївна, маючи доступ до генератора в міському магазині, зігріла чай для дітей. Це було справжнє свято: мерзлі банани, апельсини і гарячий чай! Цей спогад доводить, як навіть у найскладніших умовах людяність і доброта перемагають холод і відчай. Таким чином, бібліотека не лише зберегла свою роль освітнього центру, але й розширила її, ставши осередком культурного та творчого життя для місцевих мешканців.

Малюнки дітей з Красногорівки: відбиток пережитого

Діти, які відчули жахи війни, відображали свої емоції та переживання у малюнках. Їхня творчість стала своєрідною візуальною хронікою подій. У роботах юних художників часто зустрічалися сутінки та темрява. Діти малювали сцени, що відображають життя в підвалах без світла і затишку, використовуючи темні кольори, щоб передати відчуття небезпеки та невідомості. На їхніх малюнках неспокійні, тривожні образи, в яких є страх і напруга. Завдяки творчим заняттям, які проводила Ольга Миколаївна, діти висловлювали свої почуття та могли впоратися зі стресом. Малювання стало для них засобом психологічної терапії. Але на заняттях не тільки малювали. Батьки дітей розповідали  історії, ділились особистими історіями, які з ними трапились під час війни. 
Журналісти з газети «Військовий кореспондент», працюючи в гарячих точках, часто перетворювалися на волонтерів. Розуміючи, наскільки важливо підтримувати моральний дух дітей, які щодня стикаються зі страхом та небезпекою, вони не лише висвітлювали  події, а й організовували збір допомоги, привозили подарунки для малюків. Ці дарунки, були не тільки символом надії, а свідченням того, що про них пам'ятають. Завдяки їхній роботі, історії про стійкість, незламність, витримку дітей, які попри всі лихоліття війни продовжували малювати, дісталися широкої аудиторії.

Перемога на Фестивалі культури народів світу у Дрездені

Ольга Миколаївна разом зі своїми учнями була запрошена на Фестиваль культури народів світу, що відбувся в Дрездені. Де творчість студії «Веселка» отримала високу оцінку від знавців художнього мистецтва. За свої творчі здобутки та внесок в культурний обмін між країнами, вихованці разом із Ольгою Миколаївною були відзначені відповідними нагородами. Це стало не лише приємною подією, а й важливим етапом у їхньому творчому здобутку, підтверджуючи, що мистецтво не має кордонів і здатне об'єднувати людей різних країн. Створення конкурсної роботи було цікавим. На полотні поєдналися вулиці, будинки та люди Жовтих Вод і Хемніца, і це стало справжнім відкриттям для журі. Ольга Миколаївна та її вихованці у своїй творчий роботі звернули увагу на те, що між цими двома містами є багато спільного, попри неабияку відстань. Архітектура, ландшафти та навіть атмосфера міст мають спільні риси. А це підкреслює, що навіть у різних країнах люди прагнуть краси та гармонії, а міста-побратими є яскравим прикладом такої єдності.

Збереження спадщини

Ольга Миколаївна Кицманюк активно займається відродженням українського етносу та збереженням культурної спадщини. Вона збирає старовинні предмети, що мають історичну та культурну цінність для українців. Кожен експонат у її колекції це не просто річ, а свідчення історії та культурної спадщини українського народу. Деякі з цих предметів, зокрема вишиванки та рушники, були створені понад 120 років потому. Вони не лише зберігають пам'ять минулих поколінь, а й досі служать українцям оберегами. У своїй колекції вона має понад 200 сорочок і вишиванок, деякі з них мають столітню історію походження, 300 рушників, 120 хусток. Справжньою перлиною в колекції старовинних речей є унікальна вишиванка, виготовлена з парашутного шовку. Цей експонат має надзвичайно цікаву історію. Ця вишиванка виготовлена у 40-х роках XX століття під час чи одразу після Другої світової війни. Її унікальність полягає у тому, що на той час звичайні тканини були дефіцитними, тому українські жінки знаходили несподівані матеріали для своїх вишивок. Парашутний шовк, який залишався після війни, вирізнявся своєю міцністю та гладкістю, ідеально підходив для створення тонкої та витонченої вишивки. Збираючи та зберігаючи ці унікальні речі, Ольга Миколаївна зберігає той невидимий зв'язок із нашими предками та допомагає новому поколінню глибше вивчити та зрозуміти наше, власне коріння. 

Студія образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва «Веселка». 
Визнання за незламність духу та творчість

Відновивши роботу студії у Жовтих Водах, Ольга Миколаївна навчає малюванню дітей і дорослих, допомагаючи їм впоратися зі стресом через творчість. 

Ольга Миколаївна Кицманюк, педагогиня, художниця та керівниця культурних проєктів, здобула визнання завдяки своїй самовідданій праці з дітьми та дорослими, зокрема в умовах війни. Її діяльність, спрямована на арт-терапію та збереження культурного надбання, була відзначена на регіональних і Всеукраїнському рівнях. Одним із ключових її досягнень є створення та розвиток народної образотворчої та декоративно-ужиткової студії «Веселка». У 2019 році під її керівництвом студія отримала почесне звання «народної», що є свідченням високого рівня майстерності та значного внеску у розвиток аматорського мистецтва. Діяльність пані Ольги отримала особливе визнання у контексті подій на сході України. Навіть під час обстрілів у прифронтовій Красногорівці Донецької області вона не припиняла занять, надаючи психологічну підтримку дітям через мистецтво. Ця незламність та відданість справі були відзначені у травні 2018 року на конференції Міжнародної жіночої миротворчої спільноти «Роль жінок у поширенні культури миру», де Ольга Миколаївна Кицманюк була номінована у категорії «Жінка – педагог». 

Як вимушено переміщена особа Ольга Миколаївна відновила роботу своєї студії у місті Жовті Води на Дніпропетровщині. Тут «Веселка» стала осередком творчості для дітей і дорослих, серед яких багато переселенців. Завдяки її зусиллям роботи вихованців студії були представлені на міжнародних виставках у Німеччині, Великій Британії та США, що свідчить про високий рівень підготовки та міжнародне визнання. Крім того, Ольга Кицманюк була учасницею обласного конкурсу «Жінка Донеччини» у номінації «Майстриня своєї справи». Участь у цьому престижному регіональному конкурсі є ще одним підтвердженням її значного внеску у культурне та суспільне життя рідного регіону.

Нагороди та досягнення Ольги Миколаївни Кицманюк

Присвоєння студії «Веселка» звання «народної» (2019) – найвище визнання для аматорського колективу.

Номінація «Жінка – педагог» (2018) на конференції «Роль жінок у поширенні культури миру».

Учасниця обласного конкурсу «Жінка Донеччини» у номінації «Майстриня своєї справи».
Організація численних виставок робіт вихованців, у тому числі на міжнародному рівні (Німеччина, Велика Британія, США).

Створення та успішне керівництво мистецьким осередком для дітей та переселенців у Жовтих Водах.

Лауреатка конкурсу «Жінка – педагог» (2018 рік). Цю нагороду Ольга Миколаївна отримала у рамках конференції міжнародної жіночої миротворчої спільноти «Роль жінок у поширенні культури миру». Це дуже важлива відзнака, яка підкреслює її внесок не тільки у навчання мистецтву, а й у виховання дітей та молоді в дусі миру та гармонії, особливо в умовах війни. 

Вона не просто майстриня, а наставник, який допомагає долати труднощі через творчість.

Благодійна діяльність під час війни в Україні набула безпрецедентних масштабів. Не залишилась осторонь благодійної діяльності і Ольга Миколаївна. Благодійний фонд «Спілка матері миру» у 2018 році нагородив її пам’ятною медаллю за підтримку та реалізацію гуманітарних проєктів, спрямованих на підтримку людей, що постраждали від війни. Ця медаль є символом вдячності від фонду і є яскравим прикладом активної соціальної позиції та милосердя, які є рушійною силою для багатьох волонтерських ініціатив в Україні

Також Ольга Миколаївна Кицманюк нагороджена медаллю «За відродження України» від громадської організації «Всеукраїнське об'єднання громадян «Країна». Ця нагорода є визнанням її значного особистого внеску у відновлення та розбудову України. Її діяльність є яскравим прикладом самовідданого служіння громаді, патріотизму та практичного внеску у збереження культурного й духовного потенціалу нації, що й було відзначено цією громадською нагородою. Пані Ольга не просто вчить малювати, вона допомагає людям зцілюватися, знаходити надію та відновлювати життєві сили через мистецтво. Її внесок у підтримку ВПО та розвиток культурного життя в Жовтих Водах є неоціненним. Її справжні нагороди – це не тільки дипломи та звання, а й усмішки дітей, їхній розвиток, відновлення душевного спокою та величезна повага тих, хто знає про її благородну діяльність.

Від «Веселки» до власної студії

Унікальна історія однієї з вихованок студії «Веселка». Дівчинка Полінка, яка мала проблеми з мовленням, у 4 роки знайшла свій голос у мистецтві. Заняття живописом у студії «Веселка» допомогли їй подолати комунікаційні бар'єри та розкрити свій талант. Завершивши навчання в студії, дівчинка не зупинилася на досягнутому. Вона вступила до одного з київських університетів, успішно його закінчила та відкрила в Києві власну студію живопису. Відтепер вона професійно займається живописом. Такий творчий шлях показує, як мистецтво може не лише розвивати дитячи здібності, а й допомагати долати труднощі, перетворюючи їх на джерело натхнення та життєвого успіху.

Шлях від учня до вчителя: історія хлопчика з Мар'янки

Один із вихованців Ольги Миколаївни, хлопчик Юрчик із міста Мар'янка, завдяки працьовитості, наполегливості, підтримці та заняттям у студії «Веселка» зміг реалізувати свій талант. Малювання стало для нього не лише хобі, а й способом виразити свої почуття та переживання. Наполегливість хлопця та бажання творити допомогли йому отримати освіту. Згодом Юрій став вчителем малювання, передаючи свій досвід і любов до мистецтва вже новому поколінню. Це ще одна історія, що доводить, наскільки важливою є робота Ольги Миколаївни, яка допомагає дітям розкривати свій потенціал та знаходити своє покликання.

Зворушливі слова від вихованців

Вихованці Ольги Миколаївни Кицманюк, завжди згадують її з теплотою та вдячністю. Вона для них не просто вчитель, а наставник, який допоміг, або допомагає знайти себе і свій шлях у житті.

Кулик Мая: Ольга Миколаївна є для мене достатньо близькою людиною. В її теплому серці знайдеться місце для кожного нашого учня, саме тому на нашій студії завжди приємно знаходитися. Своїм теплом вона завжди зігрівала нас усіх навіть у найтемніші та найхолодніші часи.

Бобир Олександр: Засновником та очільником творчої студії «Веселка» є Ольга Миколаївна. Кожен, хто хоч раз відвідав студію, відчув теплу та по справжньому домашню атмосферу. І це було б неможливо без Ольги Миколаївни. Вона дійсно видатний митець і не просто вчитель а справжній наставник. Її ставлення до членів студії є по справжньому дружнім. І тому я можу сказати, що студія «Веселка» стала другою домівкою для нас усіх, а Ольга Миколаївна не тільки наставником, а і другом.

Орлянська Олександра: Ольга Миколаївна – це не тільки митець, чиї роботи зачаровують, не тільки вчитель, що докладно пояснює матеріал, а перш за все людина, що завжди помічає, коли хтось сумує, і намагається допомогти, навіть якщо сама втомлена. На студії все створеною її руками, панує атмосфера тепла та любові, доброзичливості, тому туди завжди хочеться повертатися знову і знову. 

Саркісова Дар'я: Ольга Миколаївна – це людина, яка відкрила мені не просто світ мистецтва, а цілий всесвіт емоцій, кольорів і натхнення. Її уроки завжди особливі – теплі, душевні, сповнені творчості та щирості. Вона не просто вчить малювати – вона навчає бачити серцем, довіряти собі й не боятися помилятися. Ольга Миколаївна підтримує мене, коли я сумніваюсь в собі, хвалить навіть за найменший прогрес, і в її очах завжди світиться щире бажання допомогти. Саме завдяки Ользі Миколаївні я повірила, що можу творити щось справжнє й красиве. Дякую їй за те, що вона є. І за те, що вірить у нас і вчить бачити світ по-іншому. Теплі слова вихованців про Ольгу Миколаївну це найкраще підтвердження того, що її робота є не просто професією, а покликанням, що змінює долі дітей на краще.

Бібліотека-філія №1 для дітей «КЗК Жовтоводська ЦБС»

Співпраця Бібліотеки-філії №1 для дітей з народною образотворчою та декоративно-ужитковою студією «Веселка», яку очолює Ольга Миколаївна Кицманюк, є прикладом плідної та надзвичайно важливої взаємодії. Співпраця між бібліотекою і студією «Веселка» має на меті об'єднання двох важливих сфер: просвітницької та культурної. Просвітницька сфера включає навчання. Бібліотека надає доступ до книг та інформації, розвиваючи у дітей навички читання, а в студії  дітей навчають мистецтву. Розвиток мислення читання історій стимулює уяву та логіку, а творчі заняття допомагають розвивати креативність та образне мислення. Через книги та творчість діти пізнають історію, традиції та культурну спадщину свого народу. Культурна сфера охоплює збереження традицій. Студія разом із бібліотекою займається відродженням українського культури та етносу. Збираючи старовинні предмети, роблячи ретро-виставки, проводячи народознавчі заходи  та навчаючи дітей декоративно-ужитковому мистецтву, ми даємо дітям можливість не лише вивчати культуру, а й створювати власні твори, виражаючи свої почуття та ідеї. Спільні заходи та проєкти сприяють об'єднанню людей, формуванню спільноти та збагаченню духовного та культурного життя міста. Ця співпраця створює гармонійне середовище для розвитку дітей, де вони можуть не лише отримати знання, а й розкрити свій творчий потенціал, зберігаючи та примножуючи культурні надбання українського народу. Завдяки такій синергії діти отримують можливість не лише читати про історію та культуру України, але й створювати власні вироби, натхненні народними мотивами. Це сприяє глибшому розумінню та повазі до національної спадщини.