Олександр Талєєв: усім серцем відданий мистецтву

Талєєв Олександр Матвійович

Україна, Дніпропетровська область

  • 18 лютого 1924 – 4 квітня 2006 |
  • Місце народження: м. Єлисаветград (м. Кропивницький) |
  • Художник монументального та станкового живопису, станковий і книжковий графік

Живописець-монументаліст, графік та ілюстратор, який, пройшовши фашистський концтабір, не втратив жаги до життя і творчості.

Олександр Талєєв: усім серцем відданий мистецтву

Ми з вами віддали свої серця мистецтву…

О.М. Талєєв 

Можна сказати, що універсальним художником є О. Талєєв, який пройшов через тортури фашистських концтаборів і не втратив оптимізму.
Протягом довгого творчого шляху, на якому часом чинилися перешкоди, він створював цікаві мальовничі символічні полотна ... 

Людмила Богданова, мистецтвознавець

Художник дніпровської школи, живописець-монументаліст, графік та ілюстратор Олександр Матвійович Талєєв належить до покоління, чия юність опалена Другою світовою війною. Пройшовши через біль та страждання, він продовжував жити і творити, надаючи приклад беззастережного служіння мистецтву.

Народився художник 18 лютого 1924 року в Єлисаветграді (нині м. Кропивницький). Ще в дитинстві щиро захопився малюванням, робив це потайки від батьків, бо то не вважалося серйозним заняттям, здатним стати професією. Сам художник розповідав: «...згадав батька і свої перші малюнки. Гарний папір придбати не міг, тому купував плакати і на зворотному боці малював те, що було близьким моєму серцю. Нікому не сказавши ані слова, навчаючись в школі, я взяв участь в конкурсі, на який послав свокопію Щорса, і посів друге місце. Батько тоді дуже на мене образився, що я нічого йому не сказав. Але змінивши гнів на милість, дозволив займатися малюванням» («Наше місто», 2004, 27 листоп.). 

Здавалося б, мрія стати художником ось-ось має здійснитися. Але в життя юнака, як і в життя всієї країни, увірвалася Друга світова війна. Олександрові було лише 17. У 1942-му його примусово вивезли до Німеччини. Відбувши в'язнем фашистського концтабору, пройшовши через тортури, ця людина не втратила волі до життя. Олександр зміг втекти з табору, потім служив в Радянській Армії, а в 1946 році був демобілізований.

Незважаючи на пережиті страшні події, хлопець зберіг бажання творити, не полишав надії вивчитися на художника. У 1946 році він вступив до Казанського художнього училища, де його вчителями за фахом були В. Русецький та В. Сперанський.

Олександр Талєєв. Фото з сайту: http://museum.net.ua/hudognik/taleev-aleksandr-matveevich

З 1951 року художник жив і плідно працював у Дніпропетровську. Брав участь у численних колективних обласних, республіканських (з 1960 р.) і всесоюзних (з 1961 р.) виставках. У 1962 році, одним із перших в області, був прийнятий до Спілки художників УРСР та СРСР. Талант митця був багатогранним і цікавим. Він сміливо пробував себе у різних жанрах образотворчого мистецтва. Працював у галузі станкового та монументального живопису, станкової та книжкової графіки. За довге творче життя створив чудові живописні полотна, монументально-декоративні панно для декількох палаців культури, графічні серії робіт. Як художник-ілюстратор довгий час співпрацював із видавництвом дитячої літератури «Веселка».

Оздобив своїми малюнками низку книг для дітей і дорослих. Зокрема, на особливу увагу заслуговує серія його кольорових ілюстрацій до книги Ю. Федьковича «На день добрий». Всі десять листів з кольоровими  ілюстраціями до книги викупив для своєї експозиції музей Юрія Федьковича у Чернівцях.

Траплялися в його творчому житті ідеологічні перешкоди, характерні для тих часів. Хотілося б розказати дуже показову історію, що сталася з картиною «Сівачі», створену Талєєвим у співавторстві з О. Жерером у 1965–1967 роках. Вона не сподобалась кураторові мистецтв з обкому КПРС (тоді обов'язково були такі люди). Її наказали прибрати з експозиції, бо вона ганьбить радянську дійсність. Що ж так обурило партійного функціонера? На полотні були зображені троє людей, які засівають поле власноруч, замість того, щоб використовувати передову радянську сільгосптехніку. Картину дозволили експонувати тільки після тривалих переконань і роз’яснень голови міської спілки художників.   

У 2004 році 80-річний майстер був удостоєний звання «Заслужений художник України». Відповідаючи на питання журналістів, він говорив: «Для мене це звання – дуже велика нагорода. ... Ми всі з вами віддали свої серця мистецтву. Я дуже люблю писати картини. Найдорожча для мене – «Набат», присвячена концтаборові... Найстрашніше, що вже вік, а думки весь час про те, що хочеться зробити ще так багато  хорошого...»  

Помер художник 4 квітня 2006 року у Дніпропетровську. Незакінченими залишилися кілька його графічних серій: «Балет», «Вітражі» та інші.

Він був дійсно універсальним художником, який лишив по собі великий творчий спадок. Яскрава живописна палітра митця, що так любив життя і мистецтво, буде радувати ще багато поколінь. 

Твори О.М. Талєєва зберігаються в Дніпропетровському художньому музеї, Музеї українського живопису (м. Дніпро), Національному художньому музеї України (м. Київ), багатьох приватних колекціях у різних країнах.

Основні роботи художника:

Живопис: «Бухенвальдський набат», 1965; «Сіячі», 1965–1967; «Свято урожаю», 1969; «Дев’яте небо», 1974; «Незабутнє. Від радянського інформбюро», 1985; «Літо», 1969.

Пейзажі: «Самара», «Останній сніг», «Вечір на Дніпрі», «Вітряно».

Станкова графіка: серія робіт, присвячена сторіччю від дня смерті Тараса Григоровича Шевченка: 

«Думи мої, думи мої»

«Пам’ятник Т. Г. Шевченку в Дніпропетровську»

«Сивий ус, стару чуприну вітер розвиває»

«Попідтинню сіромаха і днює й ночує»,

«Від села до села»

« Від села до села. Зима»

Книжкова графіка:

Юрій Федькович, «На день добрий», 10 кольорових аркушів у книзі та палітурка, 1980 г. (все оформлення зберігається у м. Чернівці, в музеї Ю. Федьковича).

Монументальне мистецтво:

«Відпочинок», розпис. Палац культури, шахта № 2, Західний Донбас. 1970 р.

«Казки», Палац культури «Шинник», Дніпропетровськ, 1984 р.

Дані взято з каталогів виставок.

Основні роботи художника:

Живопис: «Бухенвальдський набат», 1965; «Сіячі», 1965–1967; «Свято урожаю», 1969; «Дев’яте небо», 1974; «Незабутнє. Від радянського інформбюро», 1985; «Літо», 1969.

Пейзажі: «Самара», «Останній сніг», «Вечір на Дніпрі», «Вітряно».

Станкова графіка: серія робіт, присвячена сторіччю від дня смерті Тараса Григоровича Шевченка:

«Думи мої, думи мої»

«Пам’ятник Т. Г. Шевченку в Дніпропетровську»

«Сивий ус, стару чуприну вітер розвиває»

«Попідтинню сіромаха і днює й ночує»,

«Від села до села»

« Від села до села. Зима»

Книжкова графіка:

Юрій Федькович, «На день добрий», 10 кольорових аркушів у книзі та палітурка, 1980 г. (все оформлення зберігається у м. Чернівці, в музеї Ю. Федьковича).

Монументальне мистецтво:

«Відпочинок», розпис. Палац культури, шахта № 2, Західний Донбас. 1970 р.

«Казки», Палац культури «Шинник», Дніпропетровськ, 1984 р.

Дані взято з каталогів виставок.

 

Створено: 21.12.2020
Редакція від 24.12.2020
Тетяна Сівач
Бібліографія:

Талєєв Олександр Матвійович // Художники Дніпропетровщини.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2004.– С. 102–103.
Богданова Л. Щоб знали і пам'ятали // Художники Дніпропетровщини.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2004.– С. 6–19.
Талеев Александр Матвеевич // Художники Днепропетровщины: Биобиблиограф. справочник.– Днепропетровск, 1991.– С. 178–179.
***
Белый, А. В год прекрасный юбилея сделай выставку в музее! [// Днепр вечерний.– 1999.– 17 дек.
Овсянникова А. Не заради нагород працюємо! Наше місто.– 2004.