Міський Поштамт – архітектурна й історична пам’ятка Дніпра

Історична будівля «Катеринославської поштово-телеграфної контори», або, кажучи сучасною мовою, будівля головного міського Поштамту – найцінніший зразок архітектури нашого міста початку XX століття. Цього року будинку виповнюється 120 років. Будівля має статус пам'ятки архітектури національного значення.

На початку ХХ століття будівля Поштамту іменувалась зазвичай «новою». Водночас вона стала фактично прибудовою (хоча й у декілька разів більшою за розмірами) до «старої» будівлі Поштамту першої третини XIX ст. (первісно особняк Щекутіна), яка також збереглася до наших днів. Таким чином будівля головного міського Поштамту, яку більшість городян сприймають за один об'єкт, фактично – рідкісний комплекс будівель поштово-телеграфного призначення, які мають велику архітектурну й історичну цінність.

Історія поштової станції розпочалася в нашому місті наприкінці XVIII століття, задовго до спорудження будівлі Поштамту. У 1787 р. уже згадується перша поштова станція у щойно закладеному Катеринославі на правому березі Дніпра, на місці слободи Половиці. Поштові станції держава здавала тоді заможним купцям. Однак це питання на ранній стадії існування міста ніяк не вдавалося вирішити.

У 1793 р. у міській Думі Катеринослава обговорювали питання про те, що «с начала заведения здешнего губернского города от казенной стороны не было учреждено надлежащей почтовой станции и обязанность эту отправляло здешнее купечество с чрезвычайной для себя тягостью». У 1797 р. вийшов указ про те, щоб утримання поштових станцій здійснювати коштом населення, а не державної скарбниці. Нарешті, 1 жовтня 1797 р. утримання поштової станції, яка мала всього чотирьох коней, узяв на себе купець Михайло Власов за 300 рублів на рік.

У першій третині XIX століття Катеринославська «вільна поштова станція» містилася на Стародворянській вулиці (нині це місце по вул. Князя Володимира Великого, 12). Одноповерхова будівля поштової станції була збудована на самому початку XIX ст., згодом реконструйована з надбудовою мезоніну. Будівля становила значну цінність не лише своєю архітектурою «провінційного класицизму», але й переліком видатних осіб, які в ній побували через її призначення: О.С. Пушкін (1820), Т.Г. Шевченко (1843), М.І. Пирогов (1850-ті) та багато інших. Якби ця будівля збереглася до наших днів, вона входила б до десятка найстаріших і найзнаменитіших будівель Дніпра. Але не судилося... Ще в 1963 р. будинок «вільної поштової станції» був знесений «через значну старість стін і перекриттів».

У 1839 р. Катеринославська поштова станція зайняла будинок Щекутіна на Катерининському проспекті, площею близько 145 квадратних сажнів (сажень – 1,234 метри). Будинок був придбаний з цією метою до державної скарбниці (нині це західна частина сучасної будівлі Головпоштамту). Будинок Щекутіна – цінна пам'ятка архітектури першої третини ХІХ століття. Точна дата його спорудження, як і архітектор, лишаються невідомими. Двоповерховий будинок у стилі «провінційного класицизму» вирізняється дуже суворим декором – присутні лише рустування першого поверху та наявність замкових каменів над вікнами. Центральна частина головного фасаду акцентована великим мезоніном із напівциркульним «венеційським» вікном.

«Стара», тобто, перша будівля Головпоштамту була свідком багатьох знаменних подій в історії поштово-телеграфного зв'язку нашого міста. У грудні 1857 р. сюди надійшли перші поштові марки, введені в обіг у Російській імперії. 20 жовтня 1859 р. у флігелі цієї будівлі відкрилася перша в Катеринославі поштово-телеграфна станція. 6 грудня 1897 р. тут же почала працювати перша телефонна станція. На нашу думку, ці події, перші в нашому місті, заслуговують на занесення на спеціальну меморіальну дошку на фасаді Поштамту.

На рубежі XIX–XX століть загальний динамічний розвиток Катеринослава, потреби поштово-телеграфного та телефонного зв'язку поставили нагальне питання про зведення нової будівлі головного Поштамту, яка й була споруджена у 1904–1905 роках, зі східного боку від старої будівлі.

Творцями будівлі Поштамту були петербурзький архітектор В.В. Бочаров і група катеринославських зодчих, які контролювали будівництво безпосередньо на місці – С.Ю. Харманський, Л.А. Бродницький, Г.І. Панафутін та особливо О.І. Миклашевський.

Архітектор В.В. Бочаров виконав проєкт будівлі Катеринославської поштово-телеграфної контори, затверджений 3 лютого 1903 р. Він обіймав тоді посаду молодшого архітектора Головного управління пошт і телеграфів Російської імперії, мав титул надвірного радника. На жаль, інформації про цю людину збереглося вкрай мало. У Санкт-Петербурзі досі зберігся комплекс із 4-х будівель 148-го піхотного Каспійського полку (полкова канцелярія, офіцерські збори та казарми), спроектовані В.В. Бочаровим.

Кошторис на спорудження будівлі Катеринославської поштово-телеграфної контори було затверджено у розмірі 179 360 рублів, а архітектор отримав винагороду за проєкт у розмірі 1 450 рублів.

При будівництві нової будівлі міського Поштамту проявилися непередбачувані труднощі, зокрема пливуни. Через таку обставину було терміново скликано засідання будівельної комісії з питання «о возможности вымывания грунта под фундаментом и о способах его укрепления». Архітектори Г.І. Панафутін та О.І. Миклашевський були запрошені з цього приводу до Санкт-Петербурга. Врешті-решт, вдалося знайти вирішення проблеми: на дно котловану було укладено піскову подушку впереміш зі щебенем і бутовим каменем.

Бочаров виконав основний проєкт будівлі. Зведення ж її проводилося під керівництвом відомого місцевого інженера та підрядника І.М. Майданського. Архітектор О.І. Миклашевський здійснював загальний нагляд за будівництвом, вносячи деякі корективи, а також виконав проєкт інтер'єру операційного залу та холу будівлі.

Навесні 1905 р. будівництво Поштамту було в цілому завершено. Старший архітектор Головного управління пошт і телеграфів Ніконов, який відвідав Катеринослав, у вересні 1905 р., доповідав до Санкт-Петербурга:

«Судя по наружному осмотру, работы произведены хорошо, прочно и из хороших материалов. Помещения конторы будут вполне удобны, просторные и светлые. Все работы почти закончены и переход конторы в новое здание предлагается в конце декабря 1905 года».

7 січня 1906 року новий будинок Поштамту було відкрито. Начальник Катеринославського поштово-телеграфного округу Іванов 15 січня 1906 р. надіслав до Санкт-Петербурга телеграму такого змісту: «Постройка закончена. Почта и телеграф переведены в декабре 1905 года в новое помещение. Приступлено к переустройству старых зданий».

Важливо відзначити, що вводити в експлуатацію нову будівлю Поштамту довелося в самий розпал революційного протистояння 1905 р. у Катеринославі. Саме жовтень-грудень 1905 р. у місті ознаменувалися ескалацією: барикадними боями, що призвели до жертв, а у грудні 1905 р. існувала навіть робітнича «Чечелівська республіка».

В архітектурному відношенні «нова» будівля Головпоштамту є цікавим зразком змішування двох стилів: історичного напряму в архітектурі того часу, який тяжів до архітектури середньовічної Європи та модерну, який тільки-но почав набирати силу. Причому фасадна частина будівлі вирішена у поєднанні елементів неороманського стилю (вежа) та модерну, а інтер'єрна – цілковито в стилі модерн.

Будинок Головпоштамту вирізнявся імпозантною архітектурою, а своїм образом нагадував будівлі Центральної Європи. Двоповерховий основний об’єм акцентований сильно виступаючою частиною з восьмикутною гостроверхою вежею.

Загалом «новий» будинок Поштамту ділиться на три частини. Найближча до проспекту частина містила у собі, з одного боку – приміщення для прийому телеграм і телеграфної експедиції, з іншого боку – кабінет поштмейстера та канцелярія. Центральна частина будівлі – операційна зала. У задній частині будівлі, віддаленій від Проспекту, розміщувалася поштова експедиція та телефонна станція. Стара будівля (колишній особняк Щекутіна) після відкриття нової була використана під квартиру начальника поштово-телеграфної контори та його помічника (нині тут розташовуються службові приміщення).

Прекрасно збережені інтер'єри нової будівлі Поштамту – найцінніша пам'ятка катеринославського модерну початку ХХ століття. Ці інтер'єри унікальні у своєму роді, враховуючи те, що від тієї епохи нам в основному залишилися тільки фасади будівель. Збережені інтер'єри такого роду в місті можна в буквальному сенсі слова перерахувати на пальцях.

Інтер'єр двосвітної операційної зали Поштамту, з величезним склепінням, прикрашений соковитим декором у стилі модерн, який складається з рослинних елементів, химерно переплетених у вигадливі композиції. Конкуренцію операційній залі Поштамту може скласти лише зала засідань Катеринославської Міської Думи (нині коледж культури та мистецтв, пр. Яворницького, 47).

Автор інтер'єрів Головпоштамту – майже забутий нині архітектор початку XX століття. О.І. Миклашевський створив декілька будівель, але вони виділяються безсумнівними архітектурними достоїнствами. Чверть століття він працював на місцевій архітектурній ниві. Сьогодні збереглося два об'єкти, до яких мав відношення архітектор – міський Поштамт і реконструйований будинок Тайцліна (нині житловий комплекс «Первозванівський»). Головне творіння Миклашевського – Вознесенська (Казанська) церква – безжально знищена у 30-ті роки ХХ століття.

Невідомі точні дати народження та смерті архітектора. Можливо, архітектор належав до знаменитого дворянського роду, який дав Катеринославу одного губернатора та кількох предводителів дворянства. Цивільний інженер Олександр Іванович Миклашевський працював «молодшим архітектором» у будівельному відділі Катеринославського Губернського правління з кінця 1890-х до середини 1910-х років.

Цінні спогади про Миклашевського залишив архітектор А.М. Юхилевич:

«О.І. Миклашевський за душевним складом тихий, ввічливий, являв собою тип старого російського інтелігента, що доповнювалося і його зовнішнім виглядом: невисокий, чеховська борідка, пенсне на шнурку, чесучовий піджак і солом'яний капелюх. У такому, приблизно, вигляді я одного разу побачив його зігнуту фігуру з кельмою (інструмент будівельника) у руці біля вхідних дверей у наш поштамт. Він лагодив цементом щось, що почало деформуватися. Для мене це було несподівано, але, знаючи його характер, я не здивувався. У його великій квартирі, в будинку, побудованому за його власним проєктом на перетині вулиць Комсомольської та Короленка... значне місце займали «музейні» стелажі зі зразками рідкісних мінералів. З великим захопленням він розповідав мені про свою колекцію, зібрану за багато років. Це говорило про різнобічні інтереси О.І. Миклашевського» (пер з рос. М. Кавуна).

Незважаючи на «тихий» характер, зодчому вдалося знайти своє місце в насиченому архітектурно-будівельному житті Катеринослава початку XX століття.

Найвидатніша споруда А.І. Миклашевського – церква Вознесіння Господнього (також відома як Казанська), храм у неовізантійському стилі, збудований у 1907–1913 роках і підірваний у 1936 р. На його місці тепер транспортна розв'язка з тупиками трамваїв 4-го та 16-го маршрутів. Один житловий об'єкт, пов'язаний з ім'ям Миклашевського – будинок Тайцліна, збудований у 1908 р. на розі вулиць Первозванівської та Козачої (нині – вул. Старокозацька, 25). Частину першого поверху займала Казенна палата, розміщувалися декілька аптек. За спогадами А.М. Юхилевича, тут мешкав і сам Миклашевський (у 1998 р. будинок реконструйовано в житловий комплекс «Первозванівський»).

Отже, однією з найбільш помітних робіт О.І. Миклашевського став інтер'єр міського Головпоштамту. Ймовірно, О.І. Миклашевський спроєктував також інтер'єр сходів та холу поштамту, виконаних в єдиному стилі з операційною залою. Тут також зберіглося багате внутрішнє оздоблення. Особливу увагу привертають символи поштового відомства – схрещені блискавки та ріжки, поміщені у спеціальних картушах на стінах холу.

Ще однією «родзинкою» інтер'єрів Головпоштамту є покриття підлоги холу – це плитка початку XX століття, яка чудово збереглася. Вона має шестикутну форму. Якість цієї плитки може визначити кожен – вона прикрашає підлогу в холі поштамту вже 120 років. На одній із плиток досі можна побачити спеціальне тавро: «Бергенгеймъ. Харьковъ».

Необхідно відзначити, що за всіх своїх безумовних архітектурних достоїнств «нова» будівля Головпоштамту, в той же час, є яскравий зразок прагматизму в архітектурі, який був об'єктивно поширений в епоху «індустріального буму» рубежу XIX–XX століть. Якщо придивитися уважніше, особливо на панорамних знімках, то можна пересвідчитись, що будівля Поштамту є фактично комплексом з двох об’ємів – той, що виходить на Катерининський проспект (Д.І. Яворницького) у неороманському стилі, та прямокутний, поставлений у глибині ділянки, який вміщує операційну залу та інші служби. Цей останній об’єм зовсім позбавлений декору і нагадує у фасадній частині, скоріше, типову промислову споруду початку XX століття.

Будівля міського Головпоштамту відома не лише своєю цікавою архітектурою екстер’єру та інтер’єрів, а й багатими перипетіями своєї історії. За історичною традицією ХVIII–XIX століть, саме будинок Поштамту вважався «нульовим центром» кожного міста або містечка. Тому такі будівлі завжди знаходилися в епіцентрі міських історичних подій.

Зокрема, у вкрай складний та насичений революційний період 1917–1920 років будинок Головпоштамту неодноразово ставав, скажімо так, «об'єктом тяжіння» різних сил, які боролися за владу у тодішньому Катеринославі.

Мабуть, найдраматичніший епізод в історії будівлі Поштамту припав на кінець грудня 1917 р. Саме на цьому кварталі Катерининського проспекту розігралося збройне протистояння декількох днів кінця 1917 р., яке закінчилося першим встановленням радянської влади у місті. Будівля Поштамту стала тоді останнім прихистком гайдамаків – військ Центральної Ради, під час боїв за місто з червоногвардійськими загонами більшовиків. 26 грудня 1917 р. гайдамаки закріпились у будівлі Поштамту. Будинок навпроти – Будинок губернатора (раніше особняк Щербакова, Англійський клуб) став, навпаки, центральним оплотом більшовиків і отримав прізвисько «Катеринославський Смольний». 29 грудня 1917 р. будівлю Головпоштамту було взято. Цей факт надалі всіляко підкреслювали та глорифікували в радянський період.

За радянських часів, уперше у 1953 р. на будівлі Поштамту, просто над входом було встановлено мармурову пам'ятну дошку на згадку про події грудня 1917 р. У 1976 р. тут встановлено нову масивнішу дошку, фактично пам’ятний знак – горельєф. Вона виконана з рожевого туфу, і зображає робітника і селянина, які вбивають змія – «гідру контрреволюції». Напис унизу повідомляв: «Здесь в ночь с 28 на 29 декабря 1917 года екатеринославскими красногвардейцами был разбит последний очаг контрреволюции». Автори дошки – відомий скульптор Ю.П. Павлов і архітектор А.А. Пироговський.

Доля цього пам’ятного знаку виявилася цікавою. Відповідно до законів про декомунізацію 2015 р., вона, ймовірно, мала потрапити в список на демонтаж, але власники будівлі пішли на незвичайний крок: закрили напис, але залишили сам горельєф. Змістовне його наповнення тепер абсолютно незрозуміле більшості перехожих, і пам’ятний знак у такому вигляді зберігається на фасаді будівлі й дотепер.

Загалом же будівлі Головпоштамту явно пощастило на тлі доль багатьох яскравих архітектурних пам'яток Катеринослава-Дніпра. Це один із дуже небагатьох архітектурних об'єктів міста, який за 120 років не зазнав практично жодних змін у фасадній та інтер’єрній частинах. У 1930-ті роки була проведена реконструкція будівлі, яка закінчилася в 1939 р. Під час Другої світової війни будинок було перетворено німецькими окупантами на солдатську казарму, але він уцілів.

У другій половині ХХ ст. будинок Головпоштамту знову десятиліттями використовувався за попереднім призначенням. У першій половині 2000-х років будівля була капітально відреставрована – і фасадна частина, й інтер'єри, у тому числі операційна зала.

На згадку про непросту та насичену історію міського Головпоштамту в операційній залі, по обидва боки від входу, розміщено дві пам'ятні дошки з офіційними назвами організації за XX століття та списком видатних осіб, які відвідували будівлю – від імператора Миколи II до отамана Нестора Махна.

Будинок міського Головпоштамту Дніпра – не лише найцікавіший архітектурний об'єкт, але й знаковий символ бурхливої історії нашого міста XX століття.