Бібліотеки і родина Мордовських на Катеринославщині у другій половині ХІХ – початку ХХ ст.

Бібліотеки і родина Мордовських на Катеринославщині у другій половині ХІХ – початку ХХ ст.

Про значний внесок Павла Гнатовича, Ганни Павлівни, Петра Феодосійовича Мордовських у розвиток бібліотечної справи краю.

Відродження історичного шляху Катеринославської губернії сприяє сучасному розвитку національних процесів. Вивчення історії родин та визначення їх ролі у суспільному і культурному житті держави є важливим напрямком сучасних історико-краєзнавчих досліджень. Регіональний документний ресурс містить значний інформаційний потенціал, який допомагає виявити внесок пересічних громадян у розвиток інтелектуального середовища Катеринославщини.
Наприкінці ХІХ ст. у Катеринославі були відомими брати Мордовські: Павло та Феодосій Гнатовичі. Вони були спадковими дворянами Новомосковського повіту Катеринославської губернії. Поміщик Павло Гнатович Мордовський мав землі на правому березі Дніпра. Брати присвятили своє життя земській справі та громадській діяльності. Значний внесок діячі зробили у розвиток катеринославських закладів та товариств піклування. З 1893 р. до 1897 р. П.Г. Мордовського обирали гласним Катеринославської міської думи.
 
Павло Гнатович Мордовський у складі Бібліотечної ради
 
З 1889 р., року відкриття міської громадської бібліотеки у Катеринославі, та  до 1906 р. П.Г. Мордовський входив до складу Бібліотечної ради. З 1889 р. по 1901 р.  він обіймав посаду секретаря та заступника голови, з 1902 р. по 1906 р. виконував обов’язки Голови бібліотечної ради. За період багаторічної діяльності П.Г. Мордовський вивчав бібліотечну справу і брав постійну участь у вирішенні актуальних питань та назрілих проблем. Ця людина заслуговує на глибоке висвітлення його діяльності на користь культурного розвитку губернії. Наприкінці ХІХ ст. (1890-1891 рр.) з метою збереження книг Бібліотечна рада піклувалася про дбайливе ставлення до видань. На порядок денний виносилися питання фінансування бібліотеки, а саме виділення коштів на комплектування фондів.
Запис про перебування П.Г. Мордовського у складі Бібліотечної ради. «1899. Памятная книжка и Адрес-Календарь на 1900 год. Екатеринославская губерния». Книга з фонду ДОУНБ.
Земські та освітні діячі розуміли значення книг як літературних пам’яток і тому у 1891 р. обговорювали питання щодо відкриття у бібліотеці відділу «місцевих та інших історій» рідкісних видань. Через три роки, у 1894 р. було створено відділ рідкісних книг, який зберігав в одному місці рідкісні та старовинні видання, рукописи з усіх відділів бібліотечного фонду для користування ними у бібліотеці. У 1893 р. члени Бібліотечної ради розглянули скаргу пана Жигачова як читача про кількість виданої додому літератури. Рішення було прийнято відповідно до бібліотечних правил. 
У 1893 р. з метою збереження книг та їх повернення до фондів Рада вносить пропозицію щодо введення гарантійного зобов’язання за підписом бухгалтера організації, де працював читач. Саме П.Г. Мордовський, який брав участь в обговоренні цього питання, виступив за введення читацьких квитків з правом користування книгами без застави та гарантійних листів. Тільки у 1895 р. Рада підтримала ініціативу П.Г. Мордовського щодо системи обслуговування читачів. Члени Бібліотечної ради опікувалися й придбанням бібліотечних меблів та інвентарю, зокрема у 1894 р. бібліотека отримала шафи для книг. Під час діяльності П.Г. Мордовського у Бібліотечній раді фонд іноземних видань кількісно зріс. У 1895 р. бібліотека отримала передплачені два видання французькою та німецькою мовами. Таким чином бібліотека реагувала на збільшення мешканців-іноземців, щоб якісно задовольняти їх читацькі потреби.
На межі ХІХ і початку ХХ ст. підвищувався попит на періодику. На чергових засіданнях Рада переглядала та доповнювала переліки журналів і газет кількістю їх примірників, необхідних катеринославським читачам (1896 р. – 55 прим.; 13; 1901 р. – 59; 15). Рада доходила суті справи, намагаючись не відкладати обговорення або прийняття рішення на наступні зустрічі. Неприємна ситуація складалася з поверненням книг після читання до бібліотеки. За цих умов була проведена фінансова перевірка коштовних (дорогих за вартістю) книг та укладено новий каталог.
Крім того, члени Ради прислухалися до читацьких звернень щодо придбання нових видань, після жвавих обговорень приймались позитивні рішення. У цих питаннях важливу роль відігравав аналіз відмов, який співробітники читальної зали та абонементу готували для ради щорічно. Це допомагало якісно на той час комплектувати фонди. Не залишалися поза увагою ради під керівництвом П.Г. Мордовського питання псування, крадіжок та збереження книг у читальній залі, а саме виривання сторінок, ілюстрацій, непристойні написи на сторінках тексту та полях.
Крім вище зазначеного, варто додати, що члени Бібліотечної ради як прогресивні діячі та фахівці різних галузей опікувалися умовами праці та статусом бібліотечного працівника. Так, з 1898 р. бібліотекари отримали право на відпустку. Рада підвищила платню бібліотечному службовцю з 10 крб. до 12 крб. на місяць. У зв’язку з виробничою необхідністю Рада позитивно вирішила питання щодо збільшення штату помічниць завідуючої на дві одиниці. У 1905 р. у зв’язку з політичною ситуацією підвищується попит на читання. Читацька аудиторія Міської громадської бібліотеки зростає і вимагає виконання найрізноманітніших запитів. За цих умов відповідно до Маніфесту 17 жовтня 1905 р. Бібліотечна рада прийняла рішення про повернення до фондів раніше вилученої літератури.
             
Особистий внесок П.Г. Мордовського  у розвиток бібліотечної справи

Голова Бібліотечної ради П.Г. Мордовський помер у 1906 р. Катеринославська міська громадська бібліотека високо оцінила його діяльність за особистий внесок у розвиток бібліотечної справи міста. За роки плідної праці П.Г. Мордовський зарекомендував себе як людину чуйну, відкриту, шанувальника та прихильника виховної ролі книги у суспільстві, ініціатора відкритого доступу читалень широким верствам населення, особливо незаможним мешканцям. Він виступив і домігся скасування платні у читальній залі, що привело до збільшення кількості відвідувачів. Це був важливий позитивний момент у діяльності бібліотеки на початку ХХ ст. Про що свідчить факт: після смерті П.Г. Мордовського у 1908 р. Бібліотечна рада запровадила грошову заставу за користування науковою літературою, що вплинуло на зниження книговидачі зазначених видань. 
Як людина порядна, відповідальна, ділова, П.Г. Мордовський сумлінно виконував свої обов’язки. Він відвідував усі засідання, тому знав усі проблеми культурного осередку та був причетним до їх вирішення. У 1906 р. на вшанування пам’яті багаторічного активного діяча П.Г. Мордовського у залі бібліотеки було розміщено портрет, пройшла панахида, на якій були присутні міський голова, гласні діячі, члени Бібліотечної ради, працівники бібліотеки та мешканці губернії. На 25-річному ювілеї бібліотеки у 1914 р. лунали слова подяки та великої пошани головам бібліотечної ради Г.А. Залюбовському та П.Г. Мордовському.

Ганна Павлівна Мордовська та Міська громадська бібліотека

Життя Ганни Павлівни Мордовської тісно пов’язано з Катеринославською міською громадською бібліотекою. Роки її діяльності у бібліотеці охоплюють період з 1903 р. по 1917 р. під керівництвом С.В. Єгорової та У.І. Дикарєвої. Її постійними помічницями були К.І. Пчолкіна, М.К. Рубаниста, К.С. Голубовська, А.Ф. Крамаренко (1912 р.). 
Працівники Катеринославської публічної бібліотеки У. Дикарєва, О. Пчолкiна, С. Єгорова, Г. Мордовська. 1907 р.  Фото з фонду ДОУНБ.

Г.П. Мордовська мала чоловіка – бухгалтера Міського громадського банку, губернського секретаря С.Й. Мордовського, та двох дітей. Родина мешкала у Катеринославі на площі Успенській (сучасна площа Успенська) у будинку Волоцької. На початку ХХ ст. Г.П. Мордовська, виконуючи обов’язки помічниці завідувачки бібліотеки, отримувала заробітну платню у розмірі 360 крб. на рік (1912 р.).
Цікавим є документ, датований 1914 р., який містить клопотання Г.П. Мордовської до Катеринославського міського громадського управління про призначення їй пенсії чоловіка у зв’язку з його смертю. Отримуючи невелику бібліотечну заробітну платню (480 крб. на рік), Г.П. Мордовська зазначала, що не може фінансово підтримувати свою родину, зокрема виховувати сина й доньку. Управління задовольнило прохання бібліотекарки, призначивши щорічну пенсію у розмірі її окладу (480 крб.).
За період діяльності Г.П. Мордовської у Міській громадській бібліотеці відбулася реорганізація бібліотечної справи, зокрема введення статистичного звіту та нововведення у складанні каталогів на загальний бібліотечний фонд. З метою зручності обслуговування та контролю за читачами облаштовано робоче місце співробітниці читальної зали. У 1903 р. починають діяти нові «Правила для посетителей Екатеринославской городской общественной библиотеки», затверджені Міською думою 19-21 березня 1903 р., якими Г.П. Мордовська користувалася під час роботи. 
У 1907 р. Г.П. Мордовська разом з іншими помічницями вирішували питання повернення до основного фонду вилучених раніше книг та журналів. Відповідно до циркуляру Міністра внутрішніх справ за № 1805 від 8.02.1907 р. було укладено «Алфавитный каталог», до якого вміщено 193 назви книг та 10 періодичних видань. Новий закон про друк закріпив право на користування у публічних бібліотеках, громадських читальних залах та безкоштовних народних читальнях раніше забороненими виданнями. У цей рік копіткою було робота з обліку та обробки приватної бібліотеки Ю.А. Пехотинської, яка подарувала міській громадській бібліотеці цінну колекцію зібраних нею видань за тематикою народної освіти. У 1908 р. Г.П. Мордовська брала участь у складанні додаткового каталогу на основний бібліотечний фонд у зв’язку з його зростанням.
У 1907-1914 рр. важливим було питання дитячого читання, а саме структури каталогу, який мав незручності у користуванні. У зв’язку з розширенням видавничого репертуару першорядною була робота зі складання додатків до основного каталогу за 1905-1907 рр. У 1914 р. питання дитячої літератури у бібліотеці знову привернуло увагу, зокрема створення окремого дитячого відділу та відповідного каталогу за віком і темами, але за відсутністю фінансів вирішення питання перенесено до кращих часів. Працівники бібліотеки за планом, затвердженим Комісією з дитячого читання, піклувалися про придбання у читальну залу комплекту підвищеного попиту книг та навчальних посібників для учнів.
У 1914 р. на прохання містян,  за досвідом Харківської публічної бібліотеки Г.П. Мордовська приймала участь у створенні з фондів бібліотеки «українського відділу» з окремим покажчиком. У 1914 р. Катеринославська міська громадська бібліотека скромно і без пафосу відсвяткувала 25-річчя своєї діяльності. На заході був присутній бібліотечний колектив, у тому числі Г.П. Мордовська. До ювілею бібліотека впровадила нові форми обліку фонду, удосконалила процес обслуговування, а саме книговидання та посилила контроль за поверненням видань читачами. На жаль, за відсутністю джерел залишається не висвітленою  доля Г.П. Мордовської після 1917 р.

 Діяльність Петра Феодосійовича Мордовського

Ім’я Петра Феодосійовича Мордовського зустрічається у «Журнале общих собраний» Новомосковського товариства сільських господарів (хазяїв) за 1898-1899 рр. П.Ф. Мордовський за походженням дворянин, з родини відомих земських та аграрних діячів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Батько -  Феодосій Гнатович Мордовський, був поміщиком, землевласником, засновником Товариства сільського господарства у Катеринославі; мати – Марія Михайлівна, спадкова дворянка Новомосковського повіту. Петро мав двох братів: Георгія та Михайла. Петро Феодосійович Мордовський був племінником Павла Гнатовича Мордовського. Відомо, що до Катеринослава він мешкав в Уфимській губернії, де працював за фахом.
Товариство сільських господарів  було засновано у 1894 р., обов’язки голови виконував М.К. Бахмутов, посаду секретаря обіймав П.М. Сочинський. Членами Товариства були мешканці Новомосковського повіту, які мали земельні ділянки, пасовища, лісові угіддя: П.А. Пчолкін, І.П. Магденко, Ф.Г. Мордовський. П.Ф. Мордовський як повітовий агроном  приймав активну участь у засіданнях осередку, зокрема у жовтні 1898 р. підготував доповідь «Об устройстве центрального склада земледельческих орудий при Губернской земской управе», яка містила корисну інформацію з агрономічної техніки Катеринославської губернії. Діяч брав участь у дискусіях та обговореннях актуальних для повіту питань, а саме виписки насіння. Важливими є погляди П.Ф. Мордовського на діяльність земського агроному у повіті. Він виступав за тісну співпрацю агрономів з фаховими товариствами губернії з метою сприяння підвищенню рівня та якості сільського господарства.
Товариство мало фахову бібліотеку, про яку постійно піклувалося. Свідченням того є звіти секретаря П.М. Сочинського про нові надходження видань від Міністерства землеробства та їх відображення у каталогах бібліотеки. Осередок підтримував книгообмін фаховою літературою з колегами інших губерній України та Росії, надсилаючи подяки дарувальникам. Вагомий внесок у процес становлення та розвиток бібліотеки зробив П.Ф. Мордовський. Так, на засіданні загальних зборів від 30 квітня 1899 р. діяч порушив питання про стан бібліотеки та запропонував свої послуги щодо її завідування, а саме відповідати за процес обслуговування книгами членів Товариства. П.Ф. Мордовський виявив ініціативу разом з секретарем товариства П.М. Сочинським привести до ладу бібліотеку та скласти діючий каталог на сформовані фонди.
На посаді бібліотекара він підвищену увагу приділяв комплектуванню фонду сучасною спеціальною літературою, що вимагало певних щорічних асигнувань на придбання окремих творів з різних галузей сільського господарства. Рада товариства підтримувала П.Ф. Мордовського у його починаннях, призначивши його відповідальним за складання переліків потрібних книг для ознайомлення на загальних зборах осередку. Як людина широкої ерудиції та обізнаності П.Ф. Мордовський вивчав вітчизняний та зарубіжний досвід, знайомився з новітніми напрямками розвитку аграрних наук. За умов впровадження нових технологій у сільське господарство він наполіг на отриманні у бібліотеку необхідної за даною тематикою літератури. За його ініціативи у 1899 р. книгозбірня поповнилась значною кількістю брошур «Об уралите».
Товариство поповнювало фонди цілими колекціями дарованих книг. У червні 1899 р. товариство отримало заяву М.Г. Медяника щодо передавання фахового зібрання с. Петриківки осередку. З метою вирішення цього питання було створено комісію у складі А.Ф. Куліченка, П.Ф. Мордовського, К.М. Шевякіна. П.Ф. Мордовський як земський діяч сприяв вирішенню актуальних проблем товариства у земській управі. Так, члени осередку підтримали ідею створення навчальної бібліотеки у Новомосковському ремісничому училищі, яке цього терміново потребувало.
Завдяки П.Ф. Мордовському, маємо звіт про бібліотеку товариства наприкінці ХІХ ст., що свідчить про певні бібліотечні знання діяча, зокрема з формування бібліотечного фонду. Він усі наявні книги поділив за змістом на 14 відділів. Серед них відокремив періодичні видання, видання земств та фахових товариств, міністерські видання. Бібліотека мала літературу за такими напрямками: тваринництво, птахівництво, бджільництво, ветеринарія, садівництво, рільництво, городництво, луківництво, шкідники. У 1899 р. бібліотека нараховувала 894 назви, понад 1000 томів, передплачувала 14 газет та журналів вартістю 49 крб. 56 коп. («Деревня», «Земледелие», «Крестьянское хозяйство», «Лесной журнал», «Сельскохозяйственный журнал», «Хозяин», «Хуторянин» тощо). 
П.Ф. Мордовський склав короткі правила користування книгами та журналами, які було затверджено членами товариства. Керуючи бібліотекою, він привертав увагу своїх колег до процесу створення фонду якісної фахової літератури, а саме придбання окремих кращих творів з різних галузей сільського господарства. Товариство своєчасно реагувало на пропозиції катеринославських мешканців, спрямованих на задоволення читацьких потреб, на що виділялися щорічно асигнування. П.Ф. Мордовський вів книгообмін з понад 40 фаховими товариствами, завдяки цьому фонди містили новітні видання. Нетривале перебування П.Ф. Мордовського на Катеринославщині (близько року) мало вагомі результати для розвитку бібліотечної справи повіту. Відомо, що у листопаді 1899 р. діяч переїхав до Курська. 

Історія  відомих родин та окремих постатей Катеринославщини має важливе значення у створенні цілісної картини культурного розвитку краю та висвітленні невідомих до цього часу фактів, подій, що допомагають визначити місце та роль особистості в історії. На прикладі родини Мордовських, зокрема трьох активних земських та культурних представників, визначено вагомий  внесок кожного у розвиток бібліотечної справи краю.

Звіт з фонду ДОУНБ. У 1902 р. Катеринославська міська громадська бібліотека отримала перше власне приміщення по вул. Московській, 3. Фото з фонду ДОУНБ.

Створено: 20.03.2020.
Редакція від 25.03.2020.
Людмила Лучка
Бібліографія:

Джусов А.Б. История Новомосковска.- Дніпропетровськ: Пороги, 2003.
Журналы общих собраний членов Новомосковского общества сельских хозяев, 22 ноября 1898 – 5 сентября 1899 г.- Новомосковск: Типо-Литографія Я.Н. Губермана, 1899.
Кочергин І.О. Соціальна трансформація Катеринославського дворянства (друга половина ХІХ ст. – початок ХХ ст.): монографія. - Дніпропетровськ: Герда, 2015.
Краткая историческая записка о двадцатилетнем существовании Екатеринославской городской общественной библиотеки. Отчет Екатеринославской городской общественной библиотеки за 1914 г. -Екатеринослав: Типография губернского правления, 1915.
Чабан М.П. Міським головою пробув лише 17 днів //Твій рідний край .- 2016.- № 49.
Четвертый год деяльности Новомосковского общества сельских хозяев, 11 октября 1898 г. - 11 октября 1899 г. - Новомосковск: Типо-Литография Я.Н. Губермана, 1899.