Мар’ївська верба – народний символ Марганця

Мар’ївська верба – народний символ Марганця

Україна, Дніпропетровська область, м. Марганець, с. Мар’ївка

Про особливі властивості Мар’ївської верби у м. Марганці оповідки розлетілися далеко по Україні. Люди вірять у її чудодійну силу.

У селищі Мар’ївка, що в передмісті міста Марганця на Дніпропетровщині, росте особлива верба. Вона дуже стара. Кажуть, що їй далеко за сто років, деякі вважають, що навіть більше, але точно про це ніхто не знає, адже її ровесників вже немає. Як з’явилася там верба, хто і коли її посадив? Місцевим мешканцям здається, ніби вона тут завжди була.

Чудернацький стовбур верби в обхваті близько шести метрів, скручений по всій довжині, аж до гілля. Одні кажуть, від того, що росте верба на місцині, де сходяться вітри різного напрямку, от і покрутили її за довгий час. Але понад усе дивують візерунки на корі дерева – якась невідома сила створила такий неймовірний витвір природи – ніби розмальована вмілим майстром, кожна смужка її створена з величезним старанням і натхненням. 

Кажуть, що верба має душу. Вночі вона оживає, розглядає все навкруги та когось виглядає. Творчі натури можуть розгледіти у ній привабливу витончену жінку, що розкинула руки, ніби крила, та простягає їх до неба. Може, вона бере звідти чарівну силу, щоб віддати її землі та людям. Якщо немає вітру, а чути якийсь тріск вербових гілок, то це вона розмовляє. Люди тонкої души розуміють її мову. Ці слова неможливо почути вухом, їх можна відчути підсвідомо, всередині себе.

Для когось, мабуть, це просто старовинне величезне гарне дерево, але багато людей вірять, що верба наділена особливою силою – здійснювати заповітні бажання. Якщо щиро та відверто повідати своє заповітне бажання, ніжно доторкнутися та обійняти її, то бажання неодмінно збудеться. А людей з недобрими намірами дерево може і покарати! Ще з давніх-давен наші пращури вважали вербу символом справедливості. Вірили, що це дуже чутливе дерево, адже верба «гине серцем» – починає трухлявіти зсередини. 

Верба притягує до себе добрих і щирих людей. Вона ділиться з ними енергією для творчості та надихає відновлювати природні багатства. Місцеві часто приходять до верби. Оповідають, що відчувають якийсь незрозумілий потяг підійти до неї і побалакати. І така виходить душевна розмова, як зі старим близьким другом. Посидів, поспілкувався з вербою і знайшов вирішення якоїсь турботи – таке просте та очевидне, що й дивуєшся: як відразу не додумався. Верба забирає собі хвилювання, переживання та душевний біль, заспокоює та одухотворює. Біля неї відчуваєш себе якось незвично, але то така приємність на душі – ніби скидаєш всі тягарі та буденні турботи, та зливаєшся зі світом самобутньої величної природи. 

Не міг не помітити цієї тотемної верби й очільник товариства «Марганець Туристичний» Мар’ян Корбут. Своє дитинство він провів у Мар’ївці і ще тоді запримітив дерево. Чи то верба покликала Мар’яна, а він зумів зрозуміти її поклик. Та вже дорослим розгорнув бурхливу діяльність з благоустрою місцини біля верби та створення в подальшому лісопарку «Великий Луг Запорозький». Адже росте верба серед інших верб на території колись славетного Великого Лугу – унікального масиву річкових плавнів, що були затоплені водами Каховського водосховища. Дерево ще пам’ятає буйство розкішної зелені, річок, сповнених різною рибою, безліч рідкісних тварин і птахів. Це був вражаючий світ гармонії життя, де вирували сили природи, де відчувалася живильна енергія сили та звершень. 

Активісти «Марганцю Туристичного» вже чимало зробили. Весною висадили пагінці молоденьких верб, кущі та квіти. Біля верби створили традиційні українські плетені тини з глечиками, як годиться. До утвореного етнографічного куточка привезли природне каміння,  сільськогосподарські гармани та жорна, чим започаткували створення музею українського побуту під відкритим небом. 

Місцевість біля верби не тільки затишна, вона історично й етнографічно цікава та естетично приваблива. Мар’ївська верба вже давно вважається однією з найпопулярніших туристичних окрас міста Марганця. Тут можна відчути дух первісної природи, зануритися в атмосферу української минувшини та просто поміркувати над вселенськими питаннями смислу існування людства. А на втомлених мандрівників і туристів завжди привітно чекає лава в затінку під розкішним вербовим гіллям.

Про особливі властивості верби розлетілися оповідки далеко по Україні. Люди приїздять до дерева здалеку і звертаються за допомогою. В народі це дерево знають як Мар’ївська верба. Вірити чи ні в чудодійну силу верби – справа кожного, але, гадаю, все ж варто відвідати цю місцину та побачити на власні очі Мар’ївську вербу!

Фото надані товариством «Марганець Туристичний»

Створено: 18.12.2020
Редакція від 18.12.2020
Ольга Забенько