Вірші про місто Дніпро

Вірші про місто Дніпро

Україна, Дніпропетровська область

Ясне намисто Дніпра завжди кличе до себе всіх, хто любить рідне місто, рідкісну перлину України

 

Олександр Тараненко

Освідчення Дніпропетровську

У яких би далях не бував,
Кликало вогню ясне намисто,
Я тобі любов заборгував,
Найдорожче і найкраще місто.

Тут, на схилах сивого Дніпра,
Пропливли років моїх октави.
Ти – колиска ніжності й добра.
Ти – фортеця мужності і слави.

З-під вітрів доріг до теплоти
Лину привітатися в поклоні.
Наче долі символи – мости
Підставляють лагідні долоні.

До твоїх освячених скарбниць
Хочеться скоріше прихилиться,
Із усіх побачених столиць
Ти – душі омріяна світлиця.

Серед степу білий пароплав,
Над яким каштани і раїни – 
Мій Дніпропетровськ, мій Січеслав,
Рідкісна перлина України.

 

Ігор Пуппо

Сонячне місто моє

Ти – любов і колиска, ти – мрії мої…
Знов птахи прилітають у рідні краї.
Я блукав за морями, півсвіту сходив,
Та завжди, та завжди повертався домів,
Де б на кулі земній не залишив сліди,
Як пілот Столяров, я вертався сюди –
Він до матері линув, палав уві млі –
Гордий сокіл війни спить у рідній землі…
Ширше й довше проспекту не знайдеш ніде –
Тут пройшла моя юність і старість іде,
І тепло, урочисто, завжди залюбки,
Дарував тобі, місто, пісні і книжки.
Африканських пустель вітровії сумні
Про дніпровські простори співали мені,
І на північ, де кригою землю звело,
Від мартенів твоїх долітало тепло.
Ми веселі, співучі – мов батько, всіх нас 
З Монастирської кручі вітає Тарас,
Вічний Пушкін віддячити всім би хотів,
Хто погруддя його врятував від катів…
Земляки проживають в єдиній сім’ї,
Світ красунь затмівають дівчата твої,
Рідне місто – міцнієш, цвітеш і ростеш.
Тут сини мої-красені виросли теж!
Кажуть – в Сочі повітря прозоріш, ніж тут,
Та стрункіше тополі ніде не ростуть –
Простягни ж бо долоні майданів мені
З мозолями бруківки – широкі й міцні…
Знову гнізда звивають в садах солов’ї,
Славу місту співають ракети твої, –
І Макаров, і Янгель зробили той крок –
Підняли твою славу до світлих зірок!..
Спалахнула зоря, і Петровка співа, –
То душа твоя сонячна – вічно жива!
Любе місто, світи мені в серце, світи, –
Стільки пройдено вдвох!
Скільки разом ще йти!

 

Слова В. Герасимова
Музика В. Кафарової
 
Наш Дніпропетровськ
 
В даль вітрило райдужне пливе –
весни пора
Над схилами Дніпра.
Розквітає місто трудове,
Місто пісні і добра.
 
Приспів:
 
Вирощуєш сади і сталь
славетну вариш ти,
Мій рідний краю хвиль і рос.
В труді, в бою, вжитті
ти був моїм товаришем.
Любимий, світлий 
Наш Дніпропетровськ!
 
Всі твої літа неначе день –
Величних справ, дерзання і пісень.
Серцем неспокійним молодій,
Місто юності і мрій!
 
Приспів.
 
На твоїй спецівці ордени –
Героїв труд увінчують вони.
Сяє над Петровкою зоря,
Молодість в тобі моя!
 
Приспів.
 
Площі і проспекти, і мости –
краса землі,
дніпровський виднокруг.
Місто заповітне, завжди ти –
Найдорожчий, вірний друг!
 
Приспів.
 
 
 

Сергій Бурлаков 

Місту моїх надій

Де давнина Дніпра розлога,
Серед пісків і диких трав,
Спинялася княгиня Ольга
І Первозванний силу брав.
І гнівом повнивсь Ненаситець –


Тривожно слухали степи,
Як полонянок гнав ординець,
Як никло жито від пальби.
Життя – з-під гніту явориться,
Бо не спинить навалу літ…
Козачу славу Яворницький

З Пониззя виніс в горній світ.
І в гордих вигинах музею
Нам чуть історії ходу,
І серце повниться зорею
В розлогім глобівськім саду.

Вже не притлумлюють заводи 
Соборів чисті голоси…
Будь славен час, коли народи
Не крові прагнуть, а краси!

Ти знало все, дніпрове місто,
Задуху, голод і війну,
Та піднімалося врочисто
У ще незнану вишину.
І крізь буття цехів щоденне –
Зневірам всім наперекір!
З гулких глибин КБ «Південне»
Зметнуло міць свою до зір.
 
 

Слова Д. Демерджі 
Музика О. Лимаренка

Дніпропетровськ мій

Вечір злетів
На крилі журавлинім.
Люба, збирайсь,
Нам в мандрівку пора.
Пройдемо знов
Рідним містом осіннім –
Хай нам війне свіжий вітер з Дніпра.

Приспів:

Дніпропетровськ мій,
Рідний, єдиний.
Ти – наша гордість,
Наша любов.
Пісня про тебе 
Чайкою лине.
Місто орлине –
Дніпропетровськ.

Мила, поглянь,
Як навколо чудово!
В осінь таку 
Ми тут вперше зійшлись.
З кленів, беріз
Золотий, малиновий
Падав до ніг
Заколисаний лист.

Приспів.

Знов, як тоді,
Б’ють серця наші радо.
В зорях-огнях
Ніч над містом встає.
Знов, як тоді,
Плине в серце відрада.
Чуєш, співа
Рідне місто моє!

Приспів.

 
 
Слова Ю. Поліського
Музика М. Білостоцького
 
Дніпропетровськ
 
Місто моє сонячне в променях купається.
І серпанки виткані над Дніпром встають.
Паркам, скверам, вулицям день новий всміхається
Ранком міста рідного, що завжди в строю.
 
Місто моє сонячне – доле ти високая.
Тут мій дім і вулиця, друзі тут мої.
Тут весною давньою стрінув сіроокую
В час, коли світанками вбиралися гаї.
 
Місто моє сонячне – край, яким пишаємось.
Молодієш, квітнеш ти чередою літ.
Звідусіль до тебе ми назавжди вертаємось,
Рідний мій Дніпропетровськ – кращий на весь світ!

 

 

 

 

 

 

 

   

 

Ірина Голуб
Створено: 21.12.2017
Редакція від 14.09.2020