Дніпрові хвилі всесвіт застелили…

Дніпрові хвилі всесвіт застелили…

Україна, Дніпропетровська область, Дніпро

Дніпро – найбільша річка нашого краю, колиска цивілізації, історії та культури.

«Нема на світі України,
     Немає другого Дніпра...»

Тарас Шевченко

 

Річка Дніпро – найбільша річка в Україні, четверта за довжиною (після Волги, Дунаю та Уралу) і третя за площею басейну (після Волги й Дунаю) річка Європи. Її води розтікаються на тисячі кілометрів по території трьох держав – України, Білорусії та Росії і впадають в Чорне море. Загальна довжина річки складає 2 201 кілометр.

Дніпро – легендарна річка, оспівана багатьма українськими поетами, міцно увійшла в стародавній і сучасний фольклор. Існує кілька версій походження назви. Основною вважається теорія про іранське коріння, де «Дніпро» означає «глибока річка». Вперше назва «Дніпро» згадується у стародавніх письмових пам’ятках у V столітті до нашої ери. Так Геродот вживав назву Борисфен, що означає «річка з півночі». Стародавні слов’яни називали його Славутичем – «син слави». Римляни – Данапріс – «рідна Дані (богині)», татари – Узу – «ріка». 

«Реве та стогне Дніпр широкий..» – саме ці рядки класика української літератури Тараса Шевченка одразу спадають на думку при згадці про Дніпро. Ця річка стала своєрідним символом усієї країни, природним багатством та своєрідною історичною пам’яткою. Географічно розділивши сучасну Україну майже навпіл, Дніпро в той самий час є й об’єднувальною ланкою між двома берегами. Спокійна та широка, ця річка завжди вважалася символом величі. Її могутні хвилі прокладають шлях рівнинами України. 

Історичне значення Дніпра

В Чорне море кров Дніпром тече.
Там Січ наша, гей-гоп, там Січ наша…

Юрій Максимів

Не можна оминути й історичного значення Дніпра, адже він з давніх давен пов’язаний зі слов’янськими племенами. Для них від слугував єдиним шляхом сполучення, що потім призвело до об’єднання племен в єдину Київську Русь. Крім того, саме на Дніпрі з’явилася гордість українського народу – Запорозька Січ. По Дніпру козаки здійснювали свої легендарні походи на турків.

Багато письменників, поетів і художників зображували красу Дніпра у своїх творах. Наприклад, взяти хоча б картину Архіпа Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі» чи «Лід на Дніпрі» Івана Айвазовського. Скільки величі, чаруючої краси в цій річці. Якщо розглядати Дніпро в літературі, то можна сказати, що в деяких творах від був фоном передачі настроїв головних героїв, а в деяких – і сам головних персонажем. Як не пройнятися повагою до цієї могутньої, величної та спокійної ріки, яка була свідком становлення, розвитку, та розквіту нашої країни, яка зберігає увесь наш культурно-історичний досвід.


Легенди Дніпра

Ой, Дніпро, Дніпро, ти у даль течеш,
І вода твоя – мов сльоза. 

Євген Долматовський 

До ІХ ст. ця велична ріка була головною частиною великої торговельно-політичної артерії, яка зв’язувала прибалтійські країни з Візантією та країнами арабів. По Дніпру пролягав шлях «із варяг у греки». Проте Дніпром ходили не тільки купці, а й великі князі Київські. Олег здійснив військовий похід до Царгороду, Святослав ходив по Дніпру під час війни з печенігами, Ольга їздила до Царгороду для прийняття християнства. Про такі  походи складали навіть легенди. Ось одна з них.

Перемігши печенігів, великий князь Святослав із дружиною повертався до Києва. Їхав понад Дніпром. Все населення виходило вітати прославленого воїна. І кожен вважав за честь щось подарувати полководцеві: хто – дзвінкий меч власного виготовлення, хто – баранець з медом, хто – шмат білого полотна… а одному біднякові не було чого піднести. І він побіг до Славутича, набрав у пригорщі води й простягнув князеві: «Прийми, великий князю! Се вода дніпрова». І повелів Святослав принести золоту чашу й прийняти цінний дар: «Вода дніпрова – священна! За неї ми, воїни, голови покладемо в битві!» У Києві на святі перемоги золота чаша з водою стояла на найпочеснішому місці.

А ще існує легенда про Дніпро, Волгу та Західну Двіну.

Річки ці були раніше людьми. Дніпро був брат, а Волга і Двіна – його сестри. Залишилося вони сиротами, натерпілися усякої потреби і придумали нарешті піти по білому світу і розшукати для себе такі місця, де б можна було розлитися великими річками. Ходили три роки, розшукували місця і зупинилися всі троє ночувати в болотах. Але сестри були хитріші від брата: ледь Дніпро заснув, вони встали потихеньку, зайняли найкращі пологі місцевості та потекли ріками.

Прокинувся вранці брат, дивиться – далеко його сестри. Роздратований, вдарився він об сиру землю і в погоню за ними помчав гучним потоком по ровах і байраках. І чим далі біг – тим більше лютував і рив круті береги. За кілька верст до моря гнів його вщух, і він спокійно вступив в морську безодню. А дві сестри його, ховаючись від погоні, розбіглися в різні боки. Ось чому Дніпро тече швидше Двіни та Волги, ось чому у нього багато рукавів і порогів.

Найпопулярніше місце відпочинку

Понад Дніпром, де сонце, де орли…
Микола Вінграновський

На карту Дніпропетровщини нанесено 146 річок (довжиною більш ніж 10 км), не враховуючи ставків, озер та інших водойм. Проте саме Дніпро є гордістю нашої області та всієїр. Дніпр України… Якщо у вас немає можливості поїхати на море, не засмучуйтеся. Річка Дніпро одна з найкрасивіших річок Європи. Саме берега Дніпра – найпопулярніше місце відпочинку на природі, особливо в околицях сіл Волоського, Військового, Микільського-на-Дніпрі. 

Дніпро можна сміливо назвати перлиною нашого краю. Прогулянка на теплоході – прекрасний варіант відпочинку на воді, коли можна повною мірою оцінити всю красу міста, адже відкривається вражаюча панорама, особливо ввечері. 

З недавніх пір все більшої популярності набуває катання на гідроциклі. Це заняття швидше підходить для активних людей, які бажають хвацько прокотитися по водній гладі, сповна відчути драйв і приплив енергії, розслабитися і забути на певний час про життєві проблеми. Ще один варіант, як відпочити в Дніпрі, – тролей, один із найбезпечніших видів мотузяних атракціонів. У його основі швидкісний спуск по похилій мотузці із використанням спеціального альпіністського спорядження. Тролей через Дніпро починається з оглядового майданчика парку Шевченка і закінчується на Монастирському острові, поруч зі штучним водоспадом. Приходьте і насолоджуйтеся захоплюючою пригодою, спуск через річку залишить незабутні враження на довгий час.

А ще можна погрітися на сонечку на піщаних пляжах на річці нічим не гірші за морські. Всі пляжі облаштовано, створено прийнятні умови для відпочинку на воді. Тут можна не лише засмагати і купатися, але цікаво провести час, граючи в різні спортивні ігри. 

Для тих, хто хоче відпочити від міської суєти, існує прекрасний варіант – заміська поїздка. В межах міста Дніпро існують різні бази відпочинку та готелі з комфортними пляжами, різними атракціонами і розвиненою інфраструктурою. Крім відпочинку біля води, можна порибалити або просто прогулятися в лісі. Всім любителям екстриму на воді варто відвідати парк відпочинку і спорту в Дніпрі Sentosa Cable Park. Містяни гідно оцінили комплекс, який нещодавно відкрився, зараз це одна з найпопулярніших локацій відпочинку в місті. Дніпро було і буде центром відпочинку не тільки жителів околиць, а й туристів!

 

Єлизавета Сибирьова
Бібліографія:

Чабаненко В.А. Порожистий Дніпро: Історико-топонімічний словник.– Запоріжжя: ЗНУ, 2008.– 187 с.– Бібліогр.: с. 179-186.
Яворницький Д.І. Дніпрові пороги: альбом фотографій з географічно-історичним нарисом.– Харків: Савчук О.О., 2016.– 194 с.: фот.
Яворницький Д.І. Дніпрові пороги: Географічно-іст. нарис.– Дніпропетровськ: Промінь, 1989.– 140. с.: іл.
Яворницький Д.І. Дніпрові пороги: альбом фотографій з географічно-історичним нарисом.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2014 эл. опт. диск (DVD-ROM).
***
Букреєва А. Подорож легендами порогів: [Легенди про пороги] // Вісті Придніпров'я.– 2014.– № 80 (16.10).– С. 22: цв. ил.
Кот С. Сто дней на каяке: [О новом путешествии днепропетровского путешественника-экстремала С. Гордиенко] // Наше місто.– 2013.– № 85(30.08).– С. 17: фот. цв.
Кузикова Л. Днепровские пороги: [История судоходства на Днепре - пороги, лоцманы, строительство ДнепроГЭС]: Начало. Продолжение в № 50 и № 1(2010) / Л. Кузикова, А. Кузиков // Горожанин.– 2009.– № 48 (3–9.12).– С. 16.
Романчук Л. Блуждающие огни днепровских "каменщиков": [Легенды, связанные с левым берегом Днепра, где в XVII веке прятались разбойники] // Днепр вечерний.– 2016.– № 92 (13.12)
Романчук Л. Врата ада: [О затонувшем острове Попова коса на Днепре, овеяном городскими легендами] // Днепр вечерний.– 2015.– № 75 (8.09).– С. 11.
Рудая Ю. Вниз по Днепру: [О путешествиях на лодке днепропетровского путешественника Григория Стеценко] // Горожанин.– 2012.– № 33 (16–22.08).– С. 22.
Художні літописи історії порогів: [Історичні джерела та легенди про Дніпровські пороги] // Бористен.– 2012.– № плюс (спецвип.).– С. 8–11.
Чигорин А. В кадре – Днепровские пороги: [О конкурсе фотографий с видами Днепра, организованным Национальным историческим музеем им. Яворницкого] // Наше місто.– 2013.– № 71 (12.07).
Шруб К. Гребем сюда: топ-десятка рек и озер Днепропетровской области // Днепр вечерний.– 2011.– № 97 (5.07).– С. 3.
Створено: 08.06.2018
Редакція від 18.09.2020