Цирк на Набережній

Цирк на Набережній

Будівля Дніпровського цирку – архітектурна гордість міста. Зведена 1980 р. під керівництвом Павла Нірінберга і сьогодні вважається новаторською та унікальною.

З історії цирку Катеринослава-Дніпропетровська

Історія Дніпропетровського цирку розпочинається зовсім не з відомої усім  будівлі у формі «летючої тарілки» на Набережній. Ще в ХІХ ст. у Катеринославі гастролювали пересувні цирки зі з’ємними шатрами, або просто неба, які були популярні серед мешканців. Та у 1885 році на Качельній площі (нині територія Театру опери та балету) звели будівлю стаціонарного цирку. Вона проіснувала до 1929 року. Але з роками будинок постарів і цирк перевезли на Озерну площу ( вул. Шмідта). У лютому 1911 року цирк знову запросив глядачів на вистави. У ті часи тут з успіхом гастролювали придворний японський цирк «Мікадо», Володимир Дуров, ЖижеттоТруцці.

У 20–30 рр. у Катеринославі (з 1926 року Дніпропетровськ) діяв цирк «Шапіто», приміщення якого не було пристосовано для роботи взимку. 

Стара споруда цирку побудована у стилі «сталінського 
ампіру» і може бути зарахована до пам’яток архітектури

Під час Другої світової війни і фашистської окупації(1941–1943 рр.) цирк було евакуйовано. Залишилася невелика група артистів, які назвали свій колектив «Театр ілюзій». У 1943 році усіх відправили до Німеччини і їхня подальша доля невідома.

Після війни приміщення цирку на Озерній площі відбудували. Але 13 вересня 1959 року в ньому дали останню виставу. А вже за півроку (червень 1960 р.) збудували нову циркову будівлю за проектом київського архітектора  В.А. Жукова. Будинок зберігся до наших часів (вул. Шмідта), хоча і перебуває у «плачевному» стані. За думкою фахівців споруда побудована у стилі «сталінського ампіру» і може бути зарахована до пам’яток архітектури. Приміщення  було розраховане на дві тисячі глядацьких місць, з балконом, літнім фойє, але мало суттєвий недолік – не було системи опалювання. Вистави відбувались лише влітку, а шанувальники хотіли циркового свята протягом усього року. 

Місту потрібен був новий цирк!

Будівництво нового цирку

Цирк на набережній Дніпра – уособлення творчої фантазії архітекторів, новаторства інженерної думки та втілення мрій жителів нашого міста. Будували його з ентузіазмом, любов’ю, «усім миром»: від пересічних мешканців, які брали участь у «суботниках», умілих фахівців, до представників владних структур, яким, на щастя, не бракувало енергії та розуміння. 

Щоденно на будівельний майданчик виходило до 1400 
робітників, працювали цілодобово у три зміни без вихідних

Над проектом споруди працювала група під керівництвом П.Р. Нірінберга (https://gorod.dp.ua/tema/persons/?pageid=1047), до якої входили: головний архітектор нашого міста Є.Б. Зубарєв, архітектор І.Б. Богданов, архітектор Р.Б. Співак. Будівельні роботи розпочалось у 1978 році. В будівництві були задіяні понад двадцять підприємств міста, серед яких: «Дніпротяжбуд», «Дніпростальконструкція», «Дніпрометалургбуд», «Дніпроцивільпроект» та інші. Щоденно на будівельний майданчик виходило від 79 до 1400 робітників. Працювали цілодобово у три зміни без вихідних. Допомога надходила з багатьох регіонів країни. Наприклад, унікальну алюмінієву рейку для купола цирку, доставили з Підмосков’я, фігурки тваринок, розташовані на даху будівлі, виготували у Вірменії (скульптор Вартанян), кращі фахівці з’їхалися звідусіль.

24 грудня 1980 року відбулося урочисте відкриття будівлі цирку за нормативною оцінкою «відмінно». На першу програму «Карнавал іде по світу» в новому цирку артисти запросили учасників будівництва.

Унікальна споруда

Це унікальна будівля, що не має аналогів у країні та світі. У чому ж переваги? Вперше у вітчизняній практиці застосовано оригінальну форму купольного склепіння з 12 збірних залізобетонних пелюсток. Алюмінієва рейка довжиною у 92 км. дала можливість зручно кріпити обладнання артистів і створила у глядацькій залі відмінну акустику. Змонтовано єдиний оригінальний перехресний колосник, де розташовано кілька лебідок, які рухаються у різних напрямках.

«Симетрична об’ємно-просторова композиція цирку розрахована 
на зорове сприйняття в двох перпендикулярних напрямках: з боку 
набережної та з боку транспортної магістралі, що пересікає 
Дніпро та веде до центру міста. Уперше у вітчизняній практиці 
будівля цирку має шатрове покриття зі збірних залізобетонних елементів» 


                                                                      Павло Нірінберг, головний архітектор

Вхід до глядацької зали (загалом шість входів)  на рівні восьмого ряду. Манеж видно, як на долоні. Ця планувальна особливість передбачена не тільки для ефекту на глядача, що теж важливо, але й для постачальників циркового обладнання. Справа в тому, що під першими глядацькими рядами спроектовано артистичний кільцьовий обхід. Він дозволяє артистові з’являтися на арені в найбільш неочікуваному місці й унеможливлює зіткнення з публікою. У приміщенні глядацької зали застосували наукове кондиціювання, система подачі повітря розташована біля перших рядів крісел і не дозволяє пилу розповсюджуватись по залі. У цирковому комплексі передбачені приміщення для обладнання та тварин – стайні, вольєри, клітки. Дніпровський цирк єдиний в Україні, що має репетиційно-постановочний манеж тих же розмірів, що і головний, а зала вміщує 1914 глядачів. Світлові ефекти на даху будівлі – в дусі справжнього театралізованого дійства – це оригінальна реклама цирку, виконана за допомогою архітектурних засобів. 

«Удень – це шатро, увечері, коли «цирк запалює вогні», – як 
у фокусі ілюзіоніста, перетворюється на жерло вулкану, 
з якого вириваються вогняні чеканні звірі, що виблискують 
у променях барвистого підсвічення» 


                       Лариса Єловських, ветеран Дніпровського цирку

Ті, хто приходить до цирку, відчувають святковий настрій. Його створюють декоративні панно із мідного дроту, дивовижні люстри, басейни з падаючою водою, великі акваріуми, вмонтовані у стіни, зоологічні куточки, ошатні кав’ярні, які розмістилися у фойє. Тут є тераси, звідки відкривається широка панорама на ріку Дніпро та одягнуту в гранітні обладунки Набережну.

Після побудови цирку приємно змінилася і прилегла територія Набережної, яка разом із величною будівлею цирку стала єдиним комплексом відпочинку мешканців Дніпра.

 

Цікаві факти

• Найвище місце куполу цирку розташоване на висоті 19 м.

• Електрики провели по усій будівлі 97 км. кабелів різного перетину

• Для перевезення вулицями міста залізобетонних елементів розміром у 24 м. був сформований спецпотяг, який рухався у супроводі міліції

• При розробці проекту фахівці радилися з діячами циркового мистецтва. Свої рекомендації надавали такі всесвітньовідомі артисти як Юрій Нікулін, Еміль Кіо, Ірина Бугрімова, Хакім Заріпов та інші

• Легенда говорить, що ідею створення будівлі у формі шатра шапіто підказав старий цирковий  музикант-трубач. За його розповіддю, у цирках, де склепіння у формі куполу, звук замість того, щоб линути до глядачів у залі, повертається назад на арену, до артиста. Барабанні перетинки від цього дуже страждали, і виконавець втрачав слух. А купол цирку у вигляді шапіто створив прекрасну акустику для глядача і зняв інші проблеми

• Важливу роль у народжені дніпропетровського цирку відіграла заступник голови міськвиконкому Зоя Суміна. Так, щоб звільнити майданчик під будівництво, необхідно було переселити мешканців старого занепалого приватного сектору. Багато хто відмовлявся переїжджати. Зоя Григорівна особисто бесідувала з людьми, вирішувала складні питання. В результаті мешканці цього району отримали 250 квартир. Говорять, що саме Суміна їздила до тодішнього міністра культури СРСР Катерини Фурцевої «вибивати кошти» на будівництво і до кошторису надійшла певна сума. 

 

 

Створено: 20.10.2017.
Редакція від 07.02.2018.
Світлана Пономаренко
Бібліографія:

Еловских Л.А. Под куполом цирка.– Дніпропетровськ: Лира ЛТД, 2005.– 168 с.
Еловских Л. Цирк в Днепропетровске: [история цирка] // Город молодой и вечный: Проза. Стихи.– Дніпропетровськ: Гамалія, 2006 – С. 101–110.
Родионов И. «Днепропетровский Гауди» Павел Ниринберг // Днепропетровские зодчие. Люди-легенды: биографические очерки.– Запорожье: ПРИВОЗ ПРИНТ, 2013.– С. 7.
* * *
Дніпропетровський цирк: [історія, циркові вистави, керівництво] // Театр-плюс.– 2003.– № 16.
Кеменова Н. Замечательное сооружение // Днепровская правда.– 1960.– № 121 (18.06).– С. 4.
Космодемьянськая Ю. Забытый старый цирк.– Зоря.– 2015.– № 48 (26.06).– С. 1, 7: фот.
Прудченко В. Днепропетровскому цирку – 120 лет // Вісті Придніпров’я.– 2005.– 13 жовт.– С. 11.
Родионов И. Зачем архитекторы выходят на манеж цирка? И что нам осталось от «эпохи Ниринберга» // Горожанин.– 2008 – № 43 (23–29.10).– С. 16.
Родионов И. Цирк! Цирк! Цирк! // Днепровская правда.– 1979.– № 73 (15.04).– С. 4.
Терентьева Н. Днепропетровский цирк «зажигает» 125 лет // Вісті Придніпров’я.– 2010.– № 85 (23.11).– С. 4.
Яшинов. Ф. До відкриття цирку: [перша циркова програма] // Зоря.– 1950.– № 91 (7.05).– С. 3.