Ботанічний сад: зелений літопис Дніпра

Ботанічний сад: зелений літопис Дніпра

Дніпровський ботанічний сад – єдиний у місті, заснований 1931 р. професором О.В. Рейнгардом.

Трохи історії

У місті Дніпро є райський куточок – ботанічний сад Дніпровського Національного університету імені Олеся Гончара. Погожим літнім днем ми вирушили на екскурсію-знайомство. Тут нас привітно зустрів директор ботанічного саду Анатолій Миколайович Кабар. 

Кабар Анатолій МиколайовичАнатолій Миколайович народився в с. Юсковці Лохецького району Полтавської області. З дитинства цікавився біологією. В 1991 році зайняв трете місце з біології на Всеукраїнській олімпіаді з біології й отримав диплом 3 ступеня. Після закінчення школи вступив в Державний університет на кафедру геоботаніки, ґрунтознавства та екології. Свою дипломну роботу писав у О.С. Григоренка, учня самого О.Л. Бельгарда – визначного вченого! В 2003 р. Анатолій Кабар захистив дисертацію і отримав звання кандидата біологічних наук. У 2012 р. став доцентом ДНУ. В ботанічному саду почав працювати з 1996 року, а в 2016 році зайняв посаду виконуючого обов’язки директора. 

Засновник і перший директор ботанічного саду О.С. Рейнгард
похований у ботанічному саду, де йому встановлено 
пам’ятник – гранітне деревце з обрубаними гілками

Дізнавшись хто ми, і чому сюди прийшли, він запропонував нам провести екскурсію. І ось ми всі разом вирушили в загадкову подорож по заповідній території. 

 

Ботанічний сад заснував у 1931 р. завідувач кафедри фізіології рослин професор Олександр Володимирович Рейнгард. І з 1933 р. ботанічний сад є структурним підрозділом Дніпропетровського університету (нині – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара). Дніпровський ботанічний сад був заснований як спеціальна науково-дослідна установа на гроші міського бюджету. Засновник і перший директор ботанічного саду О.С. Рейнгард помер у 1945 р., за заповітом похований у ботанічному саду. Недалеко від експозиційної оранжереї стоїть невеличкий пам’ятник – гранітне деревце з обрубаними гілками.

Багатства ботанічного саду

Ботанічний сад – об’єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Його площа – 27, 2 га. Головною метою діяльності його є реалізація довгострокової програми розвитку ботанічного саду і реконструкція його території та насаджень. Колекції ботанічного саду містять 1 150 видів деревних рослин відкритого ґрунту, понад 800 видів 

Пам'ятник О. В. Рейнгарду

трав’янистих рослин і близько 1 000 видів рослин тропіків і субтропіків.

Головна частина дендрарію організована за систематичним принципом. Головне місце в колекції займають сектори, розташовані з обох боків центральної алеї, яка пролягає від проспекту Гагаріна до Червоноповстанської балки.

Тут зростає 50 видів рослин із Червоної книги України
і 59 видів із Червоної книги Дніпропетровської області 

Авторський дизайнНайчисленніші за видовим складом представники родин розоцвітих, жимолостевих, гортензієвих, маслинових, бобових, кипарисових. Трав’янисті рослини відкритого ґрунту розміщені на колекційних ділянках лабораторій квітникарства та природної флори. Квітково-декоративні рослини найповніше представлені родиною айстрових, а також різноманіттям сортів хости, лілійників, тюльпанів. Численними є колекції лікарських трав’янистих (понад 100 видів) і ґрунтопокривних рослин (понад 130 видів), рідкісних і рослин, які зникають (50 видів Червоної книги України, 59 видів Червоної книги Дніпропетровської області). 

Найбільше привертає до себе увагу аралія висока, яку називають «далекосхідною пальмою», або «бісовим деревом». Назву підтверджують шпичаки, якими вкриті не тільки стовбурці, а й осі та центральні жилки аралії. З її коренів виготовляють тонізуючу настойку, яка застосовується для лікування нервових захворювань.

Дуже цікавим є невисокий кущ, який своїми п’ятипальчастими листками дуже нагадує женьшень. Це елеутерокок колючий. Цілющі властивості його не поступають женьшеню, а в дечому навіть переважають його. Плоди елеутерококу дуже гіркі, тому на Далекому Сході його називають ще «диким перцем».

Ця квітка вважається емблемою Діви Марії, 
а мечоподібна форма листків нагадує про 
страждання, які довелося винести Богоматері

Світ квітів чудовий і магічний. Мабуть, не знайдеться на землі людини, яка б стверджувала, що це не так. Квіти входять в наше життя з самого народження і супроводжують і радують нас протягом усього життя. Рано навесні ділянки ботанічного саду вкриваються різнобарвними килимками квітучих ґрунтопокривних рослин. Півники (іриси) – одні з найцікавіших представників родини Півникових. Ця квітка вважалася емблемою Діви Марії, а мечоподібна форма листків нагадувала про ті страждання, які довелося винести Богоматері. Здавна люди використовують його лікувальні властивості, а також барвники, у кондитерському і косметичному виробництві. У ботанічному саду колекція півників налічує 4 види і 40 сортів.

Особливий колорит надають ділянці безперервного цвітіння півонії деревовидні. Їх великі розкішні біло-рожеві квіти не тільки привертають до себе увагу відвідувачів саду, а й приваблюють безліч бджіл та інших комах-запилювачів.

У ботанічному саду ростуть 4 види листопадних магнолій. Ці рослини надзвичайно привабливі завдяки своїм розкішним великим, неначе восковим квітам, переважно біло-рожевих тонів.

Колекція тропічних і субтропічних рослин розміщена в експозиційній оранжереї. Її основну частину складають рослини таких родин як ароїдні, кактусові, лілійні, товстянкові, геснерієві, бромелієві. Цікавою є колекція еволюційно давніх рослин, до якої входить 110 видів флори третинного періоду. 

Колекції Ботанічного саду – цінне джерело інформації для всіх, хто цікавиться багатством і різноманіттям світових рослинних ресурсів. 

Створено: 14.06.2017.
Редакція від 13.09.2017.
Тетяна Мищенко
Бібліографія:

Зайцева І.О. Путівник по ботанічному саду ДНУ / І.О. Зайцева, В.Ф. Опанасенко.– Днепропетровск: РВВ ДНУ, 2008.– 112 с.
Кавун М. Три спроби утворення ботанічного саду в Катеринославі-Дніпропетровську // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2010 рік.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2009.– С. 94–101.
* * *
Ботанічному саду ДНУ – 75! // Зоря.– 2008.– № 100 (11.09).– С. 12.
Домницька І.Л. Колекція тропічних і субтропічних рослин ботанічного саду Дніпропетровського університету: Вып. 16, Т. 2 / І.Л. Домницька, С.М. Рибалка, В.Ф. Опанасенко // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія.– 2008.– Вып. 7.– С. 47–50.
Жук А. Пальмы растут не только в тропиках // Наше місто.– 2010.– № 102 (24.07).– С. 8.
Мельничук И. Днепропетровск стал городом, где магнолии цветут // Наше місто.– 2014.– № 22 (30.04).– С. 32.
Оленчук, В. Ботанический сад - "Национальное достояние Украины" [Текст] / В. Оленчук // Пенсионный курьер: Информационное издание.– 2007.– №20.– С. 12.
Опанасенко В. Ботанічний сад як навчально-науковий об’єкт і окраса міста: [дир. Бот. саду ДНУ про проект реконструкції та перепланування саду] // Дніпропетровський університет.– 2012.– № 9.– С. 4.
Опанасенко В. Ботанічний сад: краса під захистом держави // Зоря.– 2011.– № 94 (27.08).– 1, 3 (Додаток «Екологія Придніпров'я»).
Опанасенко В. Майбутня туристична перлина міста // Дніпропетровський університет.– 2014.– № 8 (18.09).– С. 3: фот.
Опанасенко В.Ф. Ботанический сад Днепропетровского национального университета как заповедная территория общегосударственного значения / В.Ф. Опанасенко та ін. // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія.– 2004.– Вип. 12, Т. 1.– С. 138–141.
Разумный А. Хороши зимой в саду цветочки // Днепр вечерний.– 2007.– № 3.– 10 янв.– С. 5.
Терентьева Н. Зеленая сокровищница Днепропетровска // Вісті Придніпров'я.– 2010.– № 65 (14.09).– С. 16.
У місті з’явились ще дві пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення: [Ботанічний сад і парк ім. Т.Г. Шевченка отримали статус пам’яток загальнодерж. значення] [Текст] // Днепропетровск. Новости. Факты. Комментарии.– 2005.– 29 сент.– С. 2.