«Палац охорони здоров’я»: архітектурний символ доби 1920-х років

«Палац охорони здоров’я»: архітектурний символ доби 1920-х років

«Палац охорони здоров’я» для заводу ім. Петровського своїм виглядом нагадував не звичайну лікарню чи робітничу поліклініку, а італійське палаццо XVI століття.

Двадцяті роки XX століття в архітектурі міста на Дніпрі нерозривно пов’язані з ім’ям архітектора Олександра Красносельського. У цей період побудовані такі його видатні будівлі, як універмаг «Пайторг», «Палац профілактики» і «Палац культури металістів», відомий як «Палац Ілліча». 

«Палац профілактики», який розташовувався поруч (вул. Щербаня, 1) зберігся помітно краще, проте набагато менше відомий серед городян. Але в свій час ця будівля також була знаменитою, привертала увагу й істориків архітектури, і простих городян. 

У двадцяті роки бурхливого XX століття західна околиця міста стала районом найбільш інтенсивної забудови. На захід від колишньої Брянської колонії виросло селище імені Фрунзе для робітників найбільшого металургійного підприємства міста – заводу імені Петровського. За містобудівними нормами того часу в країні з’являлися масштабні об’єкти – Палаци культури, клуби, стадіони. У робочому районі обласного центру виникли великі об’єкти – «Палац охорони здоров’я» (Палац профілактики) і «Палац культури металістів» (надалі – ім. Ілліча). Обидві будівлі були побудовані за проектами Олександра Красносельського.

 Палац профiлактики. Листiвка 1931 р. З фонду ДОУНБ.

Проект будівлі великої робітничої поліклініки, яка отримала помпезну типову для того часу назву «Палац охорони здоров’я», а також «Палац профілактики», був виконаний О.Л. Красносельським у 1923 р.  Будівництво тривало три роки, з 1924 по 1927 рр. У квітні 1927 року відбулося урочисте відкриття «Палацу», присвячене 10-й річниці Жовтневої ре

волюції. З цієї нагоди народний комісар охорони здоров’я СРСР Микола Семашко навіть надіслав вітальну телеграму. Дата відкриття вказана у звіті за наказами виборців до міської ради за 1928 р.: «В апреле месяце 1927 года открыт дворец профилактики». 

За логікою того часу, «Палац» призначався для комплексного медичного обслуговування і одночасно «санітарної просвіти» робітників заводу імені Петровського. Своєрідне призначення будівлі зумовило її складну композицію та структуру, що передбачала приміщення для лікування, лекцій, для персоналу та відвідувачів.

У 1920-ті роки стиль неокласицизм, прихильником якого у ранній період своєї творчості був О.Л. Красносельський, поступово відходив у минуле. На арену виходили нові стилі, в першу чергу, конструктивізм. Проте, свій перший проект двадцятих років архітектор вирішив все ж таки в урочистих формах неокласики. Архітектурне вирішення «Палацу профілактики» помітно перегукується з попередньою великою роботою О.Л. Красносельського. Це анатомічний корпус медичного інституту (нині Медакадемія, вул. Севастопольська, 17), розпочатий будівництвом ще у 1916 р., але, за іронією долі, завершений лише в 1930-х роках, пізніше, ніж «Палац профілактики».

Будівля «Палацу профілактики» – це триповерховий протяжний корпус, розділений на три частини. Центральна частина має яскраво виражений архітектурний акцент: вхід підкреслено гранітними парадними сходами, напівкруглим поглибленням висотою в два поверхи з напівкуполом. Дві пари колон, розміщені по боках головного входу, прикрашені рустами на всю висоту – рідкісний приклад в архітектурі і єдиний у Дніпропетровську. На вершинах колон розміщувалися мармурові скульптури. В цілому «Палац» нагадував своїм зовнішнім виглядом не звичайну лікарню, або ж робітничу поліклініку, а… італійське палаццо XVI століття. 

Структура будівлі відповідає класичній схемі: центральний і два бокових об’єми та з’єднуючі їх два крила. Однак є й серйозна новація: центральна частина, у порушення принципів класицизму, вдвічі менша за бічні. 

Справа в тому, що власне лікувальні процеси відбувалися саме в бічних об’ємах, а центральна частина мала, передусім, парадне призначення. У бічних частинах розташовувалися зали очікування, виставок, лекцій і зборів. Ці зали виділені на фасаді закругленими дуже виступаючими об’ємами. Два поверхи мають однакове планування. Всередині на місцях стиків бічних об’ємів і крил розміщувалися тримаршеві сходи. У головному об’ємі навпроти входу розташована тримаршева сходова клітка, акцентована півкруглим об’ємом на задньому фасаді. «Палац» мав також високий цокольний поверх, облицьований гранітними блоками, де розташовувалися господарські приміщення та лабораторії. 

Палац профiлактики. План. З фонду ДОУНБ.Історик архітектури О.Н. Ігнатов вважав, що О.Л. Красносельському можна «поставити в заслугу створення першої в Радянському Союзі споруди, призначення якої – охорона здоров’я трудящих». Хоча в роки боротьби з «буржуазними надмірностями» помпезний проект «Палацу» сприймався неоднозначно. Сам Красносельський пізніше змушений був каятися, що «проектування в 1923 році Палацу профілактики в Дніпропетровську пройшло у мене під повним підкоренням класичним настановам…», «…я не підпорядкував у Палаці профілактики форму новому змістові».

Будівництво Палацу охорони здоров’я вважалося визначною подією в житті міста. У звіті міської ради за 1927 р. вказувалося: «В день организации Кайдакского Райсовета было открыто колоссальнейшее достижение в области охраны народного здоровья – Дворец здравоохранения». В наступні роки послуги, які надавалися в Палаці, вдосконалювались, а устаткування модернізувалось. Зокрема, у звіті Кодацької районної ради за 1930 р. є такі рядки: «При Палаці Охорони Здоров’я відкрито діагностичного кабінета, куди закликано кращих спеціялістів-професорів; урологічного кабінета (з хірургічним ухилом) для обслуговування хворих сечополовими хворобами; травматологічного кабінета – для лікування травматичних випадків, для якого замовлено спеціяльно механо-терапевтичне обладнання; посилюється новою апаратурою електро-світлолікарня. Відкрито дієтдиспансер та дієтїдальню». Згідно матеріалів того ж звіту, рух хворих по Палацу становив у 1928–1929 рр. 461 658 осіб, у 1929–1930 рр. – 536.311 осіб. Допомога на дому через Палац надана у 1928–1929 рр. 25.205 особам, у 1929–1930 рр. – 27.577 особам. Як бачимо, охоплення хворих через цю установу щороку збільшувалося. 

Цікаво, що Палац профілактики знайшов відбиття навіть у топоніміці. Він дав назву новій вулиці, яка проходить неподалік – Профілакторній (пізніше перейменована на Щербаня). Також Палац Профiлактики. Загальний вигляд. Листiвка 1931 р. З фонду ДОУНБ.біля будівлі виник новий парк. У звіті міської ради за 1928 р. він названий «Парк у «Дворца Профилактики», Брянская площадь». 

«Палац профілактики» став значною подією в архітектурному житті Дніпропетровська 1920-х років. Це була перша в місті будівля такого профілю й таких масштабів. У цьому плані проект Красносельського, хоч і заснований на класичних формах, ідеально вписався в політику «соціалістичної реконструкції» Дніпропетровська, яка інтенсивно розгорнулася з кінця 1920-х років. 

У роки війни «Палац профілактики» був зруйнований. Пізніше будівлю відновили, але з відхиленнями від первісного проекту. Зокрема, було змінене планування відповідно до нового призначення приміщення, частково змінений фасад, в значній мірі втрачений декор. Зник величезний напис «Палац охорони здоровля» (орфографія 1920-х років) на вершині головного фасаду. Не були відновлені чотири великі мармурові скульптури (скульптор М.М. Панін) на колонах головного фасаду.

Але в цілому піднесений ошатний обрис будинку залишився колишнім. Один із шедеврів Олександра Красносельського зберігає своє призначення й понині. Сьогодні в колишньому «Палаці охорони здоров’я» знаходиться 1-а поліклініка 2-ї міської клінічної лікарні. 

Палац профiлактики. Сучасне фото надане автором.

 

 

 

 

 

 

 

 

Створено: 21.08.2018.
Редакція від 21.08.2018.
Максим Кавун
Бібліографія:

Ігнатов О.Н. Архітектор О.Л. Красносельський.– К.: Будівельник, 1966.– 56 с.
* * *
Кавун М.Э. Больницу для рабочих построили в стиле итальянского палаццо // Недвижимость в движении.– 2012.– 15 февраля.
Старостин В.С. Проспект Калинина, 53: сто лет истории больницы // Недвижимость в движении.– 2009.– 27 мая.