Валентин Назаренко. Художній діалог з природою

Валентин Олегович Назаренко – дніпрянин з народження, яке сталося 1 лютого 1975 року. У дитинстві, ще хлопчиком, мав багато захоплень: спочатку це було плавання, яким займався наполегливо протягом шести років – і напевно, міг у майбутньому зробити спортивну кар’єру. Також приваблювала біологія, любив читати книги, роздивлятись ілюстрації в журналах про рослини та тварин. Навіть хотів стати біологом, як мама. Саме від Наталії Вікторівни йому передалася любов до природи та живих створінь, яку він збереже на все життя.

Навколишній світ захоплював своїм розмаїттям, барвами, звуками, що переповнювало і зачаровувало його чутливу уяву. Цікавили і дивували різні орнаменти, візерунки на килимі, мереживо сніжинок на вулиці. Звертав увагу на кольори та відтінки, вбачав образи людей, тварин. В одному з інтерв’ю Валентин Олегович ділиться спогадами з минулого: «Досі перед очима така картина: яскраві сонячні промені проникають крізь вікна з кольоровими вітражами, вони пронизують воду у басейні до самого дна, до білого кахлю, від нього відбиваються. Здавалося, вода у басейні розфарбована різними кольорами, я з радістю пірнав, тріумфував, кричав від захвату. Пройшли, промчали роки… І, буває коли малюю, бачу оте розмаїття барв у воді, в якому пливу хлопчаком… Ніби на миттєвість повернувся у далекі роки дитинства».

Здібності до малювання у хлопчика першою помітила Тамара Денисівна, бабуся по лінії батька. Вона вірила, що в онука є талант, який потрібно розвивати і змогла переконати усіх у родині. Відтак, перші кроки у мистецтво Валентин зробив у відомій художній школі №1 нашого міста. Потім вступив на образотворче відділення художнього училища ім. Є. Вучетича (нині Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури). Першим викладачем Валентина у навчальному закладі був Андрій Миколайович Пономаренко, який став для майбутнього художника авторитетним наставником. Саме він заклав основи розуміння професії та відповідального ставлення до творчості. «…Щоб стати професійним живописцем потрібно тривалий час сумлінно вчитися, вдосконалюватися, бути спраглим до необхідних знань… Малярство – це непроста, копітка праця».

Із вдячністю згадує Валентин Олегович ще одного свого педагога – Олександра Григоровича Нем’ятого, відомого художника Придніпров’я. Він мав значний вплив на студентів своїми оригінальними і сміливими поглядами на сучасний живопис, а також саме він відкрив їм творчий світ великих митців минулих часів – Рембрандта, Гольбейна Молодшого, Пікассо, Ван Гога, Сезанна та інших.

Оглядаючись у минуле, напевно можна з впевненість сказати, що студентські роки були найкращими: з першими відкриттями і перемогами, захопленнями і розчаруваннями, сумнівами і перешкодами, сподіваннями і надіями. То була безтурботна, наївна, але водночас зухвала молодість. У1996 році Валентин успішно закінчив навчання і отримав диплом за спеціальністю «художник-викладач». Згодом здобув ступінь бакалавра на факультеті графічного дизайну в Українській академії друку у Львові.

Валентин Назаренко присвятив себе педагогіці й уже 14 років працює викладачем спеціальних дисциплін дніпровської художньої школи №2. Для Валентина Олеговича це більше ніж просто робота, це – покликання, що вимагає часточку душі та любові. Це постійний саморозвиток, створення атмосфери творчості, довіри і спілкування. Це радість від успіхів своїх вихованців. І вони віддячують своєму вчителю і наставнику повагою та любов’ю, словами вдячності. Можливо, не всі з них пов’яжуть свою подальшу долю з творчістю, але уроки краси й доброти від Валентина Олеговича зостануться з ними назавжди.

Своєю сумлінною працею, вмінням віднайти індивідуальний підхід – той заповітний «ключик» до кожного вихованця, педагог здобув повагу серед колег-викладачів. Одна з них – Анісія Савченко розповіла: «Я знаю Валентина Олеговича як чудову та енергійну людину і педагога, який вміє викликати усмішку та знаходить підхід до дітей, передаючи їм свої знання. На його уроках панує невимушена атмосфера, сповнена гумору. Учні із задоволенням відвідують його заняття, активно розвивають свої творчі здібності, досягають високих результатів, перемагають у конкурсах та беруть участь у виставках. Я дуже рада, що мала можливість навчатися у Валентина Олеговича, а зараз працюю у художній школі разом з ним».

Водночас Валентин Назаренко успішно поєднує педагогічну діяльність з творчістю, яка для нього є важливою складовою буття. «Кожна моя робота є відображенням внутрішніх переживань, спостережень за навколишнім світом і прагненням до гармонії», – говорить художник. Він є прихильник пленерного живопису – більшість його картин створено за ескізами, зробленими на природі. Це переважно пейзажі з ліричними краєвидами рідного міста із знайомими куточками Монастирського острова, житлового масиву Червоний Камінь, мостами через Дніпро, Фестивальним причалом та іншими дніпровськими краєвидами.

Відомий живописець Придніпров’я Ігор Зайцев якось на презентації однієї з виставок Валентина так охарактеризував творчі роботи майстра: «Пейзажі та натюрморти художника вражають своєю колірною палітрою, багатогранністю та емоційною насиченістю, любов’ю до рідного міста. Творчість Валентина Назаренка відзначається прагненням до пошуку нових форм та експериментів з матеріалом».

А картини «Кам’янецький водоспад», «Вид з гори Тростян» та інші, написані під час пленеру в селищі Славсько на Львівщині, приваблюють яскравою палітрою та різноманіттям кольорів, передаючи красу гірської місцевості.

«Стиль письма художника можна означити – як постімпресіоністичний (імпресіонізм/постімпресіонізм) з певними ознаками реалізму»,– зазначає Андрій Будкевич, історик мистецтва, брендолог.

«Валентин Назаренко – майстер пензля, який тонко відчуває і передає красу навколишньої природи у своїх неймовірних пейзажах. У його роботах сонячні промені грають в зеленому листі дерев, наповнюючи полотна теплом і світлом. Художник помічає красу в повсякденних речах та вчить цьому інших, надихаючи своїм прикладом», – свідчить А. Савченко, викладачка ДХШ №2.

«Валентин Назаренко веде особистий пошук технік в олійному живописі та досліджує фактурні можливості що сприяє виразності та виділенню картин під час виставок авторським стилем. Поєднання гармонійних кольорів з великим діапазоном фактур та можливостей техніки олійного живопису. Це дає приємне відчуття повноти, монументального звучання, смакоти і свята очам», – говорить студентка ДНУ С. Малишко.

Він активний учасник різноманітних Міжнародних і Всеукраїнських мистецьких виставок і проєктів, зокрема трієнале «Ню-арт» у межах міжнародної виставки «ART-NOVA» (м. Кременчук, 2018), «Графіка у Харкові» (2018), «Чарівні барви Дніпра» (2019, 2020) та інших. Знаковою подією для митця стала персональна виставка «Живописні враження», яка була підготовлена до його ювілею у лютому 2025 року. В Дніпровському Будинку мистецтв було представлено понад п’ятдесят авторських робіт. Привітати Валентина Олеговича прийшли «браття» по творчості – дніпровські художники, колеги-викладачі, його вихованці різних років і шанувальники. Особливо зворушливим моментом стали вітання від голови Січеславської організації НСХУ, народного художника України Андрія Пікуша, який передав ювіляру вітального листа від керівництва Спілки художників і вручив грошову премію, відзначивши внесок Валентина Назаренка в розвиток українського мистецтва.

Багато хто з відвідувачів виставки були єдині у враженнях від побаченого: «За часів бурхливих новин, картини автора зачаровують своїм спокоєм, налаштовують на філософські роздуми та піднімають настрій».

Валентин Назаренко з перших днів війни бере активну участь у волонтерському русі, зокрема допомагає родинам із дітьми вимушених переселенців, проводить творчі майстер-класи у «Родинному клубі» при Будинку мистецтв.

Художнику належить ідея зі створення галереї портретів дніпровських волонтерів, роботу над якою він розпочав ще на початку війни. «Мої перші замальовки були на маленьких аркушах паперу кульковою ручкою коричневого кольору та восковим фломастером чорного кольору, за допомогою якого я міг робити акценти та ритмічні плями. …І так потрошку почав робити портрети. Малював волонтерок, які плели сітку, працівниць у їдальні, оператора ВВС News, який приїздив на зйомку, та інших», – розповів художник у телесюжеті «Суспільного». За мету ставив збереження для історії подій, імен, облич наших земляків, які з перших днів ворожої навали стали на допомогу розгубленим і нужденним цивільним і воїнам-захисникам на фронті. Із робіт, створених художником, у волонтерському осередку Будинку мистецтв створили імпровізовану виставку.

Валентин Назаренко є членом Національної спілки художників України (з 2019 р.), бере активну участь у місцевих мистецьких проектах і заходах. Роботи майстра знаходяться у приватних колекціях Сполучених Штатів Америки, Канади, та інших країн.

(Переглянути більше картин художника можливо за посиланням: https://www.libr.dp.ua/?do=ArtGallery)

Титульне фото: В. Назаренко //https://ukrsvit1.com.ua/opublikovano/
kartyny-valentyna-nazarenka-kriz-pryzmu-mystetstva-eseizmu