
Джур Євген Олексійович
Євген Джур – лідер космічної освіти
Україна, Дніпропетровська область
- 24 квітня 1941–21 вересня 2020 |
- Місце народження: м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область |
- Вчений-матеріалознавець, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України.
Євген Олексійович Джур – відомий український вчений-матеріалознавець, спеціаліст у галузі виробництва літальних апаратів, доктор технічних наук.
Історичний досвід діяльності та результати українських вчених важливо використати при утвердженні України в світовому науково-технологічному просторі. Одним із таких відомих вчених і легендарних особистостей є Джур Євген Олексійович.
Євген Олексійович – доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі освіти, нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня, медаллю імені М.К. Янгеля Національного космічного агентства України, єдиний в Україні – медаллю Ф. Моліни Міжнародної академії астронавтики. Один із укладачів «Англо-русско-украинского словаря по ракетно-космической технике». Був майстром спорту з волейболу, в юнацтві – членом збірної України з волейболу.
Євген Олексійович Джур народився 24 квітня 1941 року у місті Кривий Ріг. У 1962 році закінчив Київський інститут фізичної культури. У 1962–1963 роках працював тренером зі спортивних ігор на стадіоні Південного гірничо-збагачувального комбінату. З 1964 року почав працювати викладачем на кафедрі фізкультури Дніпропетровського держуніверситету. Євгена Олексійовича побачив декан фізтеху Володимир Іванович Онищенко і запалився ідеєю «придбати» його на факультет. Євген Олексійович погодився на пропозицію, вступив на вечірнє відділення, почав працювати старшим лаборантом однієї з кафедр. І так захопився темою, якою жив фізтех, що потім вступив до аспірантури, захистив кандидатську, докторську дисертацію. У 1984 році був призначений на посаду декана, де пропрацював 20 років. В 1987 році очолив кафедру технології виробництва літальних апаратів. В 1989 році обійняв посаду завідувача кафедри технології виробництва, у 1995–2005 роках був деканом фізико-технічного факультету.
Усе своє життя Євген Олексійович Джур присвятив науці, зробивши вагомий внесок у розвиток ракетно-космічної галузі України. З його ім’ям пов’язані видатні сторінки історії фізико-технічного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. І як харизматичний лідер він ніколи не стояв на місці. Можна без перебільшення сказати, що Джур Є.О. є легендарним деканом фізтеху, який він очолював з 1983 по 2004 рік.
Євген Олексійович згадував: «З новим факультетом пов’язувалися надії, в тому числі і на розробку нових передових технологій, які могли б бути застосовні у різних галузях економіки». Так воно і сталося. Фізтех виник у результаті злиття частини мехмата та фізичного факультету, звідки й прийшли викладачі. Неоціненний внесок у створення фізтеху зробив генеральний конструктор КБ «Південне» Михайло Янгель. Спеціальності були особливі рідкісні. Спочатку на фізтеху були створені три кафедри: технології виробництва літальних апаратів, проєктування літальних апаратів, двигунобудування. Пізніше виникли кафедри, на яких викладалися ті розділи математики, фізики та інших фундаментальних наук, пов’язані з головною темою фізтеху та допомагали освоїти її.
За часів його деканства багато було зроблено для збереження кадрового потенціалу, інтелектуального надбання, розвитку факультету. З університетом і фізико-технічним факультетом ДНУ пов’язані майже 55 років життя Євгена Олексійовича. Його з вдячністю згадують тисячі колишніх студентів як в Україні, так і за кордоном на усіх континентах.
Євген Олексійович багато зробив для збереження кадрового потенціалу, інтелектуального надбання, розвитку факультету. Він ніколи не стояв на місці. За часів його деканства на факультеті відкрили нові спеціальності, були створені нові кафедри, нові факультети. У 1990-ті роки з фізтеху вийшли навіть факультети міжнародної економіки та журналістики!
Протягом 27 років Євген Олексійович був завідувачем кафедри технології виробництва, яка з 1980-х до початку нульових років була, мабуть, найбільшою в університеті, адже в її штаті було близько 100 співробітників. Євген Олексійович Джур 16 років очолював кафедру технології виробництва літальних апаратів.
Відомий учений і організатор науки величезну увагу приділяв розвитку наукових напрямів на кафедрі, підготовці кадрів вищої кваліфікації. Створені ним технології є важливими для ракетно-космічної і оборонної галузей. Він виховав багато кандидатів і докторів наук, понад 20 років очолював спеціалізовану вчену раду із захисту дисертацій. Є автором близько 300 наукових публікацій, підручників, патентів, чотирьох наукових відкриттів.
Джур Євген Олексійович займався розвитком наукових напрямів на факультеті та створенням технологій, важливих для ракетно-космічної й оборонної галузей. Авторитет його був настільки високий, що до нього з деякими питаннями йшли не тільки викладачі та співробітники кафедри технології виробництва, а і з інших кафедр. У нього було чому повчитися: його принципи управління, взаємовідносин з викладачами і керівництвом були унікальними. Євген Олексійович був відданий факультету до останньої клітинки, вимогливий у першу чергу до себе, жорсткий, здатний приймати тяжкі рішення, відповідати за них, висловлювати думки, які могли не подобатися «великому» керівництву. І водночас чуйний до тих, з ким працював і хто його оточував, готовий допомогти і в роботі, і в особистих питаннях.
Євген Олексійович з великою повагою ставився до професійного зростання молодих і старших науковців. Понад двадцять років він був незмінним головою оргкомітету Міжнародної молодіжної конференції «Людина і Космос». У спеціалізованій вченій раді, яку теж 25 років очолював, здобули кандидатські та докторські ступені не один десяток учених і практиків з Дніпра, Харкова, Києва, Шостки та інших міст, які сьогодні є керівниками університетів, інститутів, конструкторських бюро, провідними фахівцями ракетно-космічної, авіаційної, оборонної галузей.
Джур Є.О. умів підбирати людей, організувати і проконтролювати. Навчальний процес, безперервні практики в КБ «Південному» і на Південмаші – все було на найвищому рівні. Факультетські культурні заходи, КВК, дні факультету і чимало іншого – студенти з інших факультетів завжди мріяли потрапити на фізтехівські свята. Декан не просто підтримував усі факультетські процеси, він завжди був присутній на усіх студентських заходах і долучався до них сам. Із заступниками та завідувачами кафедр міг зайти на лекцію, щотижня перевіряв порядок у гуртожитку.
Євген Олексійович був суворим, але справедливим. Він завжди давав шанс – і в навчанні, і в інших питаннях. Він ставився до студентів по-батьківськи – міг і вилаяти, і покарати, але завжди чинив справедливо. Колеги по роботі згадують: «Якось хлопці з фізтехівського гуртожитку прийшли на дискотеку в сусідній гуртожиток біологічного факультету. Сюди приїхали й місцеві хлопці, не з університету, і почали чіплятися до дівчат. Фізтехівці заступилися, слово за слово, посварилися і, звичайно ж, з місцевими побилися! Чергова по гуртожитку викликала міліцію. Місцеві пострибали до машин і поїхали, а інших забрали. Вранці виписали штрафи, відпустили, але сигнал до університету надійшов. У ті роки – це надзвичайний випадок і практично моментальне відрахування з університету, без розгляду. Декан, зрозуміло, був розлючений. Зібрав у деканаті студентів-учасників події, у присутності заступників і завідувачів кафедр вислухав, зрозумів причину, зачитав протокол з міліції, влаштував студентам жахливий рознос з елементами типу: «Ви чим думали?», «Ви ж – фізтех!», «Вижену до дідька!», «Де військкомат, знаєте?» тощо. Усі стояли, затамувавши від сорому й страху подих. Потім, угамувавшись, Джур сів у крісло і запитав: «Ну, а хто кому хоч надавав?» Ми всі в один голос: «Євгене Олексійовичу! Ображаєте! Звичайно ж, фізтех крутіший!». Джур усміхнувся і вже спокійно сказав одному із заступників: «Валерію Григоровичу (це був В.Г. Куделя), виріши питання без відрахування». А за тим знову суворо глянув і сказав: «Не дай Боже, ще раз. Вижену до бісової матері!».
Після завершення навчання студенти часто обирали Джура Є.О. науковим керівником вступу до аспірантури. Він був грамотним керівником, досвідченим наставником, прищеплював навички не тільки науково-викладацької роботи, а й навчав грамотно вирішувати організаційні, адміністративні та господарські питання, що стосувалися і факультету, і кафедри, і лабораторій. Це була і злагоджена командна робота, і чудовий життєвий досвід. Євген Олексійович умів почути кожного. До декана за порадою або допомогою міг прийти будь-хто. І Джур усім допомагав.
Євген Олексійович вмів підтримувати в дружньому, але відповідальному форматі ділові та робочі зв’язки з усіма підприємствами й організаціями, з якими він співпрацював як декан або науковець. Скрізь, де з’являвся Джур, чи це були підприємства космічної галузі, чи науково-дослідна установа, чи освітній заклад, міністерство – там відразу встановлювалася тепла, дружня атмосфера, що максимально сприяла позитивному вирішенню всіх питань.
На межі XX–XXI століть стало зрозуміло, що майбутнє за комп’ютерною технікою, за Інтернетом. І декан доручив, молодим викладачам, розвивати цей напрям. І вже в 2001 році на фізтесі були комп’ютерні класи на всіх кафедрах.
У педагогічному колективі ДНУ працювала дружина Євгена Олексійовича – кандидатка технічних наук, доцент Валентина Володимирівна Джур. Його донька Ольга Євгенівна Джур – кандидатка технічних наук, доцент, займалася викладацькою та науковою діяльністю.
Євген Олексійович Джур пішов із життя 3 вересня 2022 року. Прощання відбулося 6 вересня у 10-му корпусі ДНУ. На церемонію прощання до стін фізико-технічного факультету прийшли численні колеги, друзі, учні. На церемонію прощання прийшли делегації від Південного машинобудівного заводу ім. О.М. Макарова, ДП «КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» та інших українських підприємств ракетно-космічної галузі.
Для увічнення пам’яті про Євгена Олексійовича на фізико-технічному факультеті ДНУ облаштували іменну аудиторію.
Флагман космічної освіти, або «Секретний» підрозділ-2: до 60-річчя фізико-технічного факультету: вітання, нариси, спогади / ДНУ ім. Олеся Гончара.– Днепропетровск: Пороги, 2011.– 306 с.: фот.
***
Поляков М.В. Джур Євген Олексійович // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ.– К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007.– Режим доступу: https://esu.com.ua/article-2403
Редакція від 13.10.2025