Дивовижні тюльпани Придніпров’я

Дивовижні тюльпани Придніпров’я

Україна, Дніпропетровська область, Дніпропетровська область

Степові та дібровні тюльпани – давні мешканці нашого краю, чудова окраса ландшафтів Придніпров’я, коштовний фонд рідної природи.

Тюльпан – символ здорової екосистеми

Наш край багатий на дивовижні та рідкісні рослини. До їх числа належать і тюльпани. Це рід багаторічних рослин із родини лілієвих, що походять із Центральної Азії, Кавказу, Малої Азії, країн південного заходу Азії. У Західній Європі у дикому стані тюльпани зростають на Балканах, Піренеях, в Італії, на півдні Франції. На території України тюльпани трапляються у степовій зоні. Більшість із них – вразливі та зникаючі. Зокрема до Червоної книги України занесено близько десяти видів, на Дніпропетровщині – три: це тюльпан Шренка, тюльпан дібровний і тюльпан бузький. Ще в наших краях росте, у степу в межиріччі Дніпра і річки Молочної, тюльпан скіфський, трапляється й тюльпан гранітний.

Тюльпан бузький: https://redbook-ua.org/item/tulipa-hypanica-klokov-et-zoz/Тюльпан дібровний: https://redbook-ua.org/item/tulipa-quercetorum-klokov-et-zoz/Тюльпан Шренка: https://redbook-ua.org/item/tulipa-schrenkii-regel

Ці рослини – символ здорового ландшафту, екосистеми. Вважається, що вони найкраще ростуть лише на здорових ґрунтах. Квіти виростають із цибулини зазвичай висотою від 10–20 до 65–100 см. Коренева система складається зі щорічно відмираючого додаткового коріння, розташованого на підковоподібній нижній частині донця. Стебло представлене трьома формами: денце, столон і генеративний пагін, що несе квітки і листя. Листки зелені або сизуваті, з гладкими або хвилястими краями і легким восковим нальотом. У дорослої квітучої рослини 2–5 листів, розташованих унизу стебла.

Ми звикли, що на стеблі одна квітка, але у деяких видів на квітконосі – 3–5 і більше квіточок. Частіше вони червоні, жовні, рідше – білі. Хоча забарвлення сортових, садових, тюльпанів найрізноманітніше: від чисто-білої, жовтої, червоного, пурпурового, фіолетового і майже чорного до поєднання двох, трьох або кількох кольорів. Також вони мають плоди. Це багатонасінні тригранні коробочки. Всередині них розташовуються три вертикальні камери, в яких визрівають укладені шістьма стопками насіння. Після розтріскування коробочки насіння опадає і розноситься вітром. Ніяких пристосувань для закріплення на поверхні ґрунту насіння не має. Для завершення підготовки до проростання воно повинно вилежатися на землі хоча б одну холодну зиму; якщо зима видалася м'яка, проростання відкладається на наступний рік.

Рослини ростуть і квітнуть з квітня до кінця червня – 80–120 днів. Тривалість цвітіння залежить від температури повітря. У більшості рослин вона становить 12–14 днів. У наших краях ці рослини можна знайти у ботанічному саду Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, природному заповіднику «Дніпровсько-Орільський», криворізькому ботанічному саду НАН України, ландшафтному заказнику Старовишневецький у с. Старовишневецьке Синельниківського району, балках, Дібровському та Новомосковському лісах, розташованому на південному сході Покровського району тощо. 

Тюльпан – квітка щастя й надії

У кожній країні існують не лише свої історії цих квітів, а й легенди та перекази. Колись стара відьма замкнула щастя в пуп’янок жовтого степового тюльпана і наклала на нього закляття. Багато людей намагалися дістатися до щастя, але ніхто не міг відкрити той пуп’янок: ні князі з пишним почетом, ні доблесні козаки, ні гарні дівчата, ні жебраки. Але якось малюк, забрівши в степ за селом, уперше побачив тюльпан. Маленький хлопчик зі щасливою усмішкою підбіг до квітки і простягнув до неї свої крихітні рученята. Пуп’янок розпустився. Так чистий серцем і душею малюк зумів розігнати чари злої чаклунки. З тих пір прийнято вважати, що букети з тюльпанів народжують щастя або хоча б чудовий настрій.

Є й така легенда. Було це в давні-предавні часи, коли в Придніпровських степах жили кочовики-скіфи. Якось на одне з племен напали вороги. Воїни кинулися в бій, а їхні дружини, відіславши малих дітей і юних дівчат подалі від стійбища, ревно допомагали чоловікам. Коли ж скіфи перемогли, стали шукати своїх дітей, та не знайшли. Зате побачили в степу то тут, то там, дивовижні жовті квітки, яких раніше не було. То боги, щоб урятувати дітей від полону і щоб залишилися вони на рідній землі, перетворили їх на степові тюльпани. З тих пір суворі скіфи шанували ці квіти, а молоді дівчата збирали з них букети і прикрашали квітками волосся. Так ця квітка донині й називається – тюльпан скіфський. 

А про тюльпан гранітний теж є легенда. У ті часи, коли на Дніпрі ще гриміли грізні пороги, а сміливі лоцмани долали їх, мешкали поблизу річки юнак Василько та його дівчина Ганнуся. Василько був сином лоцмана, і настав йому час стати помічником у батька і вирушити в небезпечну дорогу через пороги. Попрощався він із любою Ганнусею, а та пообіцяла чекати його і щодня виходити на берег Дніпра, аж доки милий не повернеться. Минав час, а лоцмани все не верталися, вже й чутки поповзли, що загинули десь на порогах. Та Ганнуся тому не вірила і щоранку, ледь сходило сонце, виходила на високу кручу над Дніпром і все виглядала Василька, гукала його та тужила, слізоньки лила. І такою була сила її кохання і такою віра в повернення милого, що таки його дочекалась. А на високому кам’янистому березі Дніпра, там, де падали сльози дівчини, зросли згодом жовті тендітні квіти – символ кохання та надії…

Фото Ігоря Матвія: https://www.facebook.com/photo/?fbid=3890787327628320&set=pcb.3890787750961611Фото Ігоря Матвія: https://www.facebook.com/100000912749007/videos/pcb.3890787750961611/3890787457628307

Уже в степу тюльпани розцвіли…

Згадки про тюльпани є і в багатьох віршах. Зокрема у поєзіях археолога і поета, дослідника скіфської старовини Бориса Мозолевського:

 

Хай трохи побурчить спросоння пан,
Скажу: не згорите – не зайнялося.
Піду у степ, знайду в траві тюльпан
Й усім на зло прикрашу ним волосся.

 

***
Уже в степу тюльпани розцвіли.
Ви знаєте, як там цвітуть тюльпани?!
Високе сонце, сизе від імли,
Мов сизий όбід, котиться степами.
Зітхає синім далеч степова,
Вітри духмяні стихли на припоні.
І низько-низько чайка проплива,
Крилом хитнувши келихи червоні.

 

***
До схід сонця сходили тюльпани
І горіли кров’ю по траві.
А о тій порі, пославши свитки
І забувши січі навісні,
Скіфи спали по своїх кибитках,
Суджених голублячи вві сні. 

 

Зінаїда Федан також згадує тюльпани в своєму вірші «Красою радує таврійський степ»:

 

Цвіте ромашка польова – красуня степу,
І мак пишається присутністю своєю у природі,
Є горицвіт, фіалка і тюльпан в степу,
Ірис, жовтець і сон-траву…
Дарує нам природа.

 

Іван Демченко присвятив цій рослині вірш «Червоні тюльпани», що починається рядками:

 

Десь на схилах Дніпра
Зацвітають червоні тюльпани…

 

 

Багато митців відобразили ці квіти у власних творах. Та це не означає, що їх можна просто так знищувати. На жаль, розвелося багато «квіткових браконьєрів», які зривають кошиками рослини на продаж. І винні в тому не лише продавці, а й ми – покупці. Звісно, дехто виправдовується тим, що зривають без цибулини, а, отже, квітка може відновитися. Але мало хто знає, що без стебла цибулина загниває й гине. Тому хочеться закликати усіх не допускати знищення тюльпанів. Пам’ятайте, що дикі тюльпани занесені до Червоної книги України.

Фото Ігоря Матвія https://www.facebook.com/photo?fbid=3890787404294979&set=pcb.3890787750961611

Титульне фото Вадима Манюка

Створено: 03.08.2021
Редакція від 09.08.2021
Анна Клиба
Бібліографія:

Червона книга України. Вони чекають на нашу допомогу!: науково-популярне видання / Упорядники О.Ю. Шапаренко, С.О. Шапаренко.– Харків: Торсінг, 2002.– 336 с.– (Екологічна група «Печеніги»).
***
Демченко І. Червоні тюльпани: [Вірш] // Зоря.– 2014.– № 31 (7.05).– С. 18.
Зеленые богатства балки Зелёной / интервью с В. Тротнер; провел А. Разумный // Днепр вечерний.– 2021.– 11 марта.– № 10 (13501).– С. 12.
Кримцов А. Балка Сажавка – унікальна пам'ятка природи // Свята справа.– 2001.– №1 (4).– С. 12-13.
Манюк В.В. Дикі тюльпани – полум'яні зірки степів // Натураліст.– 1998.– № 3.– С. 4–9.
Манюк В. Полум'яні зірки степів // Свята справа.– 1998.– Вип. 1.– С. 16–17.
Разумный А. Цветик-первоцветик: (Вкладыш. Библиотечка «Днепра вечернего».– Вып. 11.–13 апр.– 2017) // Днепр вечерний.– 2017.– № 27 (13.04).
Тихонов С. Зеленые сокровища Днепропетровщины: [О Зеленой балке в Широковском районе ] // Горожанин Плюс.– 2021.– № 9 (11.03).– С. 18.
***
http://dneprunnat.dp.ua/document/mm/ekpr/chkudnr.pdf
http://www.dneprunnat.dp.ua/ru/tsikavinki/607-legendi-pro-kviti
https://dikun.at.ua/photo/11
https://dv-gazeta.info/dneprnews/na-dnepropetrovshhine-unichtozhayut-polya-krasnoknizhnyih-tyulpanov-sotsseti-video.html
https://salonroz.com/lehendy-pro-tiulpany.html
https://www.slideshare.net/Galina12/ss-63009584