Колінько Артем Олександрович
Артем Колінько: приклад незламності та жаги до перемоги

Люди мають робити те, що їм до душі.
Артем Колінько

Наприкінці літа 2024 року в Парижі пройшли ХVІІ літні Паралімпійські ігри, на яких українські параспортсмени вперше дебютували у такому виді спорту як боча. Єдиними представниками України в цьому виді спорту були Артем Колінько та Наталія Коненко. Жовтоводці знають Артема як спортсмена-паралімпійця, громадського діяча та позитивну людину з неймовірною енергетикою, яка власним прикладом доводить: потрібно не просто жити, а брати від життя максимум задоволення. Та перш ніж стати паралімпійським чемпіоном, він подолав власні комплекси, зневіру, нерозуміння оточуючих та інші життєві перешкоди на шляху до своєї мети. Артем Колінько став прикладом і мотиватором для багатьох жителів свого міста.

Дитинство, юність та перші виклики долі

Артем Олександрович Колінько народився 23 квітня 1984 року в місті Жовті Води Дніпропетровської області. Як і більшість дітей його віку, він зростав життєрадісним і енергійним хлопчиком, а середню освіту здобував у Жовтоводському ліцеї. Та, як то кажуть, біда без дощу росте: у період перехідного віку лікарі помітили у Артема відхилення у фізичному розвитку і тому заборонили будь-які навантаження. Медпрацівники поставили діагноз «спинальна м’язова атрофія».

Після закінчення ліцею хлопець продовжив навчання у Жовтоводському інституті підприємництва «Стратегія», де здобув професію «бухгалтер-економіст». В інститутські роки юнак пересувався самостійно, проте хвороба давалась взнаки. Однокурсники з розумінням ставилися до його проблем зі здоров’ям і допомагали чим могли. Хвороба не завадила йому закінчити інститут і отримати червоний диплом. Однак після випуску всі його друзі роз’їхалися по домівках, і спілкування з ними переважно звелося до телефонних розмов.

У рідному місті Артем майже ні з ким не бачився і зрідка виходив з дому. Він ніяк не наважувався сісти у візок, щоб проїхатися містом: не хотів мати вигляд безпорадного в очах перехожих і знайомих. Розраду знаходив у читанні книжок та грі на саксофоні, а також займався розробкою сайтів, вивчав основи програмування та намагався самотужки заробляти гроші. Найбільшою підтримкою для нього була мама. Задля сина їй довелося докорінно змінити свій спосіб життя і навіть звільнитися з роботи.

Після довгих умовлянь батьків юнак поїхав на реабілітацію до санаторію в місто Саки. Перебування в медичному закладі стало для майбутнього паралімпійця початком нової сторінки життя. Час, проведений в санаторії, докорінно змінив його погляди на життя людей на візках. Переконавшись, що люди з порушенням опорно-рухового апарату можуть жити повноцінно, Артем без вагань вирішив придбати електровізок.

Після повернення з санаторію минуло два роки. Хвороба почала прогресувати, але хлопець не здавався. За власноруч зароблені кошти юнак придбав електровізок і почав виїжджати в місто, щоб заводити нові знайомства та спілкуватись з однодумцями.

Перше знайомство з боча

Під час повторної реабілітації в санаторії ім. М. Бурденка хлопець помітив відпочивальників, які грали в гру з кольоровими м’ячиками, і вирішив приєднатися. Як з’ясувалося, ця гра – боча. Вона чудово розробляє моторику рук і поліпшує координацію, а також розвиває влучність, стратегічне мислення та психологічну стабільність. Пізніше він дізнався, що боча – це паралімпійський вид спорту. У хлопця одразу з’явилася мрія потрапити на Паралімпіаду, а також виникла ідея розвивати цей вид спорту в рідному місті. Повернувшись додому, він придбав комплект м’ячів, зібрав команду однодумців, які прагнуть пограти в цю гру, навіть знайшов приміщення для тренувань. Однак виявилося, що в місті немає тренера з цього виду спорту. Тому Артем почав самостійно шукати правила та тонкощі гри в Інтернеті, перекладати їх з англійської, вивчати та навчати інших. Крім того, він створив сайт «Боча в Україні», який самостійно наповнює матеріалами про цей вид спорту.

Набутий досвід та перші перемоги

На перші свої змагання Артем поїхав до Херсонської області. У 2014 році місто Нова Каховка приймала відкритий чемпіонат із боча. Тоді спортсмен посів сьоме місце, однак здобув неоціненний досвід. На тих змаганнях він дійшов висновку, що важливу роль у здобутті перемоги відіграють якісні професій м’ячі, які коштують кілька сотень євро. Завдяки спонсорській підтримці Артему вдалося придбати комплект таких м’ячів, і у 2015 році він знову поїхав на змагання до Нової Каховки, звідки повертається вже із «золотом».
Того ж року він організував у своєму місті перший Відкритий Кубок з боча за участі спортсменів із п’яти областей України. 

Від новачка до чемпіона України

Артем Колінько виступає в категорії елітного класу ВС 4. Саме в цій категорії спортсмени демонструють найбільш динамічну та захопливу гру. Окрім індивідуальних виступів, жовтоводський спортсмен змагається в парній дисципліні.

Навесні 2016 року в Одесі відбувся Чемпіонат України з боча. Представляти Дніпропетровську область тоді поїхали Артем Колінько та ще троє спортсменів з Нікополя. Артем ретельно готувався до Чемпіонату, адже три призові місця гарантували потрапляння до збірної України з боча для участі в Чемпіонатах Європи, Світу та Паралімпіаді. Того року на чемпіонаті в Одесі наш земляк здобув два перших місця, виборовши «золото» (в категорії BC4) в індивідуальній і парній дисциплінах. 

Довгий шлях до здійснення мрії

На Паралімпіаду 2016 року в Ріо-де-Жанейро наші спортсмени не потрапили, оскільки збірна була щойно сформована і їй забракло часу для отримання ліцензії й участі в міжнародних змаганнях. Отже, метою Артема стала участь у наступних Паралімпійських іграх 2020 року в Токіо. Заради своєї мрії він бере участь в офіційних міжнародних змаганнях, де за кожну гру учасники отримують бали, що формують загальносвітовий рейтинг. На підставі рейтингових балів відбирають 24 найкращих гравців, яким надається право представляти країну на змаганнях у Токіо. Конкуренція була шаленою, тому спортсмен тренувався з надзвичайною наполегливістю.
Два роки поспіль на Чемпіонатах України Артем посідає перші місця в індивідуальних і парних змаганнях. Завдяки цьому він потрапляє до складу національної збірної України та представляє нашу країну на Чемпіонаті Європи-2017. На BISFed 2017 European Championships Артем Колінько вийшов у 1/8 фіналу і показав 9-й результат виборовши «бронзу». 

Наступного року Артем Колінько бере участь у змаганнях у Португалії, Польщі й Італії. В Польщі спортсмен виборює бронзову медаль виступивши в категорії ВС4 у парі з Юрієм Духно та Андрієм Окуловим. У 2018 році наша країна вперше дебютувала на Чемпіонаті світу з боча у Ліверпулі.

На BISFed 2019 Boccia Regional Open в Італії та Хорватії Артем Колінько показав найкращий результат, здобувши бронзові медалі в індивідуальній дисципліні BC4.

На жаль, у 2021 році українським спортсменам боча не вдалося вибороти ліцензії на Паралімпійські ігри в Токіо. Незважаючи на це, Артем не втрачав надії виступити на Паралімпіаді-2024 у Парижі. З кожним днем і кожною грою його жага втілити мрію в життя лише розгоралася. Завдяки наполегливим тренуванням і досвіду жовтоводець виборов срібло на Кубку світу-2022, що проходив у португальському містечку Повуа-де-Варзін. У фіналі змагань він успішно подолав усі етапи та посів друге місце.

У серпні 2022 року Артем Колінько з партнеркою Наталією Коненко взяли участь у Міжнародному турнірі з боча в Нідерландах, де вибороли срібну медаль у парних командних
змаганнях. Вони змогли перемогти сильні команди Туреччини, Іспанії, Словенії,
поступившись лише спортсменам з Азербайджану.

Останній вирішальний крок до поїздки на Паралімпіаду в Парижі Артем зробив разом зі своєю напарницею Наталією Коненко. На Чемпіонаті Європи з боча 2023 року в Роттердамі українська збірна здобула історичне золото у парному розряді (ВС4) та виборола ліцензію на Паралімпійські ігри-2024. 

До своєї мрії Артем наполегливо йшов майже 11 років. Наприкінці літа 2024 року на Паралімпіаді в Парижі Артем Колінько виступив у чоловічому турнірі в класі ВС4. У фіналі паралімпієць переміг представника Хорватії з рахунком 4:3 та здобув «бронзу». Це визначна подія для українського спорту, адже вперше в історії український спортсмен здобуває медаль Паралімпійських ігор у боча!

У вересні 2024 року Президент України нагородив призерів Паралімпійських ігор 2024 року державними нагородами, серед них був і жовтоводець Артем Колінько.

Історія успіху Артема Колінько – це приклад незламного духу та віри у власні сили. Вона доводить нам, що завдяки витримці, наполегливій праці, жазі до здійснення мрії та бажанню самоствердитися у житті можливо досягти будь-якої мети.

Тож якщо маєте мрію, перетворіть її на мету, складіть чіткий план дій, визначте реальні терміни виконання та почніть діяти вже сьогодні. Мрії надихають і дають енергію, а їх перетворення на цілі – це інструмент для втілення в реальність. Кожен може реалізуватися в найрізноманітніших сферах життя. Потрібно лише прислухатися до себе, помітити свій талант і наполегливо розвивати його.