Нікопольський завод феросплавів

Нікопольський завод феросплавів

Україна, Дніпропетровська область

Історичній спадщині Нікополя позаздрить кожен, саме промисловість стала головним маркером міста, де впроваджують маршрути по об’єктах індустріального туризму.

Всі ми в єдиному сплаві – Нікополь, ти і я!
Гімн Нікопольського заводу феросплавів
                                      Сл. і муз. Анатолія Крапиви

Героїчне історичне минуле Нікополя

Нікополь – місто-порт на півдні Дніпропетровської області, розташоване на високому правому березі Каховського водосховища, огорнуте безкраїми водами та степами. Минуле Нікополя було по-справжньому героїчним: учені вважають, що саме в цьому районі була столиця скіфської держави. Так це, чи ні, знають старі кургани навколо міста, але таємницю свою вірно бережуть. Але те, що саме тут перетиналися торгові водні шляхи по Дніпру, зокрема шляхи «із варяг у греки» та Соляний із Криму, відомо достеменно. А з XV ст. наші землі облюбували козаки. Перше документальне свідчення про цю місцевість (Микитин Ріг і Лиса Гора) є в щоденнику посла німецького імператора Еріха Лясоти. В XVII столітті на території сучасного міста розташовувалась Микитинська Запорозька Січ. Саме тут у квітні 1648 року козацька рада обрала гетьманом України Богдана-Зиновія Хмельницького, тут найвідоміший гетьман отримав клейноди Війська Запорозького, звідси розпочав Національно-визвольну війну українського народу 1648–1654 років. На  Микитинській Січі поховано останнього кошового отамана, улюбленця народу Івана Сірка. Микитинська Січ являла собою добре укріплену фортецю неподалік від переправи через Дніпро. Поруч із фортецею розташовувалося козацьке селище. Коли Катерина ІІ зруйнувала Запорозьку Січ, його перейменували на Нікополь. Поселення почало розвиватися як торгово-ремісниче містечко. Наприкінці ХІХ ст. тут з’являються перші заводи: чавуно-ливарний, сільськогосподарського інвентарю. Неподалік міста на річці Соленій видобували марганець.

Промислове сьогодення

Історичній спадщині Нікополя позаздрить кожен, та саме промисловість стала головним маркером міста. Адже Дніпропетровська область – один із найбільших промислових регіонів України, у структурі якого переважають підприємства металургійної та машинобудівної індустрії. Історія матеріальної культури Придніпров’я XVIII–XX ст. – це у визначальному ступені історія гірничодобувної промисловості, металургії, металообробки, у пізніший період – ще й машинобудування. Це зумовило і типи пам'яток індустріальної культури краю, і характер проблем, пов'язаних із їхнім збереженням і використанням, а також пропагуванням як об’єктів туризму. Втім, не самими лише пам’ятками промислової (індустріальної) спадщини славетна Дніпропетровщина, а й величезною кількістю сучасних промислових виробництв. Тож необхідно використовувати можливості цього потенціалу й у цілях розвитку в краї специфічного виду туризму – промислового, досвід розвитку якого в світі мають вже достатньо багато країн. Індустріальний туризм, хоча й не посідає домінуючих місць на світовому туристичному ринку, проте за кордоном уже чітко зайняв певну нішу. Шахтний туризм поширений у Польщі, Швеції Естонії, Норвегії, Чехії, Словаччині, Росії, Чилі, ПАР, Австралії. У Західній Європі промисловий туризм активно почав розвиватися наприкінці XX ст. Найбільше об'єктів було створено у Німеччині, Франції, Чехії, Нідерландах, Іспанії та Італії. За результатами досліджень Всесвітньої туристичної організації «UNWTO», 95% підприємств Західної та Північної Європи, Азії та США відкриті для туристів. 

 

Історія феросплавного гіганту

На Дніпропетровщині є підприємства, які, за оцінками фахівців, належать до найбільших у Європі виробництв. Так, ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» є найбільшим феросплавним підприємством й другим у світі за обсягом виробництва марганцевих сплавів. Необхідність збільшення їхнього виробництва виникла ще в середині минулого століття у зв'язку з бурхливим розвитком світової економіки. З метою ліквідації дефіциту феросплавів у 1966 році був пущений в експлуатацію НЗФ, який і сьогодні є найбільшим виробником марганцевих феросплавів у світі. Місце будівництва заводу поблизу Нікополя було обрано не випадково – саме тут матінка природа зосередила в своїх надрах поклади марганцевих руд і вугілля. У проєкті були закладені цілковито нові для того часу конструкції плавильних агрегатів, а сам завод створювався унікальним за концентрацією потужностей. Протягом чотирьох років у Нікополі було споруджено найбільше в Європі підприємство електрометалургії. Крім основного виробництва в проєкті планувалося будівництво цехів: агломераційного, електродної маси, експериментального; блоку ремонтно-допоміжних цехів, залізничної магістралі та інших об'єктів, без яких неможливе нормальне функціонування підприємства такого рівня.

Днем народження заводу стало 25 березня 1966 року, коли був підписаний акт здачі в експлуатацію першої черги флюсоплавильного цеху. Наступна пам'ятна дата для нікопольських електрометалургів – 27 серпня 1968 року. У цей день пущена в експлуатацію перша піч, яка виробляла феросплави. Наступним важливим етапом становлення заводу було введення в експлуатацію в 1975 році цеху №1, оснащеного сучасними плавильними печами й обладнанням. У 1980–1982 роках стали до ладу діючих японські електропечі. Поряд із нарощуванням основних виробничих потужностей на заводі безперервно будували допоміжні об'єкти і розвивали інфраструктури. Специфіка виробництва вимагала, в першу чергу, повного і безперервного його забезпечення електроенергією, водою, газом тощо. Наявність власної дослідно-експериментальної бази і залучення науково-дослідних організацій і вищих навчальних закладів свого часу дозволили значно скоротити терміни освоєння технології виплавки основних видів продукції. Нині споживачами продукції НЗФ є близько 30 країн Європи, Америки, Азії, Африки, Близького Сходу, в числі яких такі промислово розвинені країни як США, Японія, Південна Корея, Велика Британія, Австрія та інші. Але таке потужне підприємство своєю діяльністю вносить не тільки позитивні зміни. Тому важливо раціонально використовувати природні ресурси й оберігати навколишнє середовище, для цього будуються системи очищення, припинено скидання вод в Дніпро. Завод нарощує обсяги виробництва і залишається одним із передових, високоефективних і прогресивних підприємств галузі, орієнтованим на сучасні потреби ринку марганцевих феросплавів. У Статуті ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» предметом діяльності товариства вказана також і організація іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму та екскурсійна діяльність.

Туристичні перспективи на благо містян

Стрімкий розвиток технологічного прогресу в ХХ столітті став поштовхом і для туристичного бізнесу, який почав освоювати нові напрямки маршрутів. Одним із таких напрямків є індустріальний туризм, завданням якого є дослідження різних територій, будівель та інженерних споруд виробничого або спеціального призначення. Особливістю епохи є те, що інтерес до традиційних видів туризму, таких як історичний, пізнавальний дещо знижується, тоді як інтенсивно розвиваються екологічний, сільський, науковий, освітній, діловий, що об’єднані спільним поняттям «альтернативний туризм». До цієї групи можна також внести індустріальний туризм, розвиток якого є актуальним і перспективним для нашої країни та особливо її південно-східних регіонів, які є промисловим серцем України. Сутність промислового виду туризму полягає в тому, що екскурсійними об’єктами використовують звичайні промислові підприємства, де в ролі атракцій постають виробничі цикли, технологічні процеси, результати роботи підприємств, а також наслідки їхнього впливу на навколишнє середовище (в цьому випадку промисловий туризм поєднується з екологічним). 

Визначні пам'ятки матеріальної та духовної культури Нікополя здавна привертали увагу як видатних письменників, художників, діячів, так і пересічних туристів. Сьогодення вимагає розвитку окрім пізнавального (відвідання козацьких святинь), екологічного, рекреаційного, природнього (відпочинку на Каховському водосховищі), фестивального (ярмарки, фести) видів туризму, ще й  індустріального його напрямку.

 

Для Нікопольського заводу феросплавів упровадження туристичних маршрутів та екскурсій є оригінальним способом представити свою продукцію. Ефективна реклама промислового підприємства, яка не потребує фінансових витрат – це дієвий засіб додаткового прибутку і все це поєднує в собі промисловий туризм. А для туристів – це можливість побачити виробничі потужності, ознайомитися з історією промисловості та довідатися, що відбувається зі знайомими їм товарами. Головна ідея індустріального туризму – подолати негативне ставлення до промислових міст, ознайомити людей із надбаннями індустріальної епохи, показати кращі творіння індустріальної цивілізації. Об’єктами індустріального туризму можуть бути лише ті, що являють собою техногенну цінність, є надбанням індустріальної цивілізації, до того ж всі ці об’єкти мають бути безпосередньо задіяні у процесі виробництва. Зважаючи на ці умови, під час Туристичного Бізнес Форуму 2017 на засіданні круглого столу «Всеукраїнський маршрут індустріального туризму: Чорнобиль та інші видатні постіндустріальні дестинації України як місця Світової спадщини» розроблено маршрут, до якого увійшов Нікопольський завод феросплавів. Він потрібен для того, щоб долучитися до існуючої мережі Європейського маршруту індустріальної спадщини і розширити його на промислові об’єкти України, зміцнювати імідж нашої країни як індустріальної держави. 

Активно розвивають туристичний потенціал Нікополя та району турагенція «7 Січей», БФ «Нікополь туристичний», популяризуючи історичний і культурний спадок, ініціюючи круглі столи та семінари, фестивалі та культурні заходи, адже для розвитку цього напрямку потрібна відповідна туристична інфраструктура, фахівці, достатній рівень сервісу, інформаційне забезпечення, змістовна рекламна кампанія. Вони розробили маршрут «Як гартувалася сталь», який містить відвідування Покровського гірничо-збагачувального комбінату, Нікопольського заводу феросплавів і промислових майданчиків НПТЗ, Інтерпайп-Нікотьюб. 

Світовий досвід говорить, що промисловий туризм для самого підприємства – це, швидше, боротьба за імідж, а опосередковано – за престиж того регіону, в якому воно розташоване. Туризм і сучасна містобудівна політика тісно пов’язані між собою. Інтеграція та розвиток сучасної містобудівної політики, в тому числі в туристичному напрямку, набули актуальності в процесі інтеграції нашої держави в Світову торгівельну організацію, Європейський союз та інші міжнародні інституції. Для регіону промисловий туризм  вигідний: надходження до бюджету залежать від продажів товарів і послуг, які потенційно збільшуються у разі залучення нових ділових партнерів на виробництвах, і це туристично-привабливо. Крім того, формується позитивний імідж регіону як на державному, так і на міжнародному рівні. Ефективна реклама промислового підприємства, яка не потребує фінансових витрат – це дієвий засіб додаткового прибутку і все це поєднує в собі промисловий туризм. Обґрунтовано, що створення туристичного образу регіону для потреб туристичного бізнесу досягається шляхом реалізації стратегій, як корпоративних, так і регіональних. Так, у Нікополі представники міської влади та активні члени громади за участі Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ розробляють Стратегію інтегрованого розвитку «Нікополь-2030». У довгостроковій перспективі така Стратегія допоможе місту розвиватися в межах саме тих пріоритетів, які є дійсно важливими для самих містян, і туризм є одним із них.

 

Наталія Осипенко
Бібліографія:

Все мы в едином сплаве!: К 50-летию ПАО «Никопольский завод ферросплавов».– Никополь, 2016.– 230 с.
Жуковський М.П. Нікополь: стислий історико-статистичний нарис з історії міста.– Нікополь: СПД Фельдман О.О., 2013.– 95 с.
Створено: 23.12.2019
Редакція від 06.10.2020