Професор Ганна Кирилівна Швидько: штрихи до портрету

Професор Ганна Кирилівна Швидько: штрихи до портрету

Ганна Кирилівна Швидько – відомий вітчизняний історик, який отримав і вітчизняне, і міжнародне визнання. А починалося все в невеличкому селі Бажани Петропавлівського району Дніпропетровської області, звідки родом дослідниця. Нелегка юність виховала у неї надзвичайну сконцентрованість в будь-яких діях, вимогливість до себе, наполегливість у досягненні визначеної мети і в той же час доброзичливість, неповторність душевних якостей, здатність до креативного спілкування за будь-яких обставин, що надалі, протягом усього життя, набувало нових неповторних рис. У цьому можна впевнитися, прочитавши автобіографічну книгу Г.К. Швидько «Минуле у променях пам’яті» та значну кількість друкованих матеріалів інших авторів про життя та діяльності Г.К. Швидько.
Наукові та організаторські здібності, виявлені Ганною Швидько ще в студентському віці, сприяли її активній громадській і пошуковій роботі. За часів навчання на історичному відділенні історико-філологічного (надалі на історичному – з 1971 р.) факультеті Дніпропетровського державного університету вона  була головою студентської ради гуртожитку № 2, захопившись під впливом доцента І.Ф. Ковальової археологією, брала активну участь в археологічних експедиціях у Кам’янці-Подільському, була членом  наукового студентського гуртка професора М.П. Ковальського тощо.
У 1972 р. Г.К. Швидько стає аспіранткою за спеціальністю «Історіографія та джерелознавство» і працює під науковим керівництвом професора М.П. Ковальського. Кандидатську дисертацію за темою: «Советская историография социально-экономического развития городов Украины в XVI–XVIII веках» Ганна Кирилівна успішно захищає у 1979 р. За свідченням професора М.П. Ковальського, яке знаходимо в його статті, написаній до ювілею Г.К. Швидько у 2004 р., це «цілеспрямована дослідниця, джерелознавець і історіограф, праці якої характерні своєю автентичністю і вірогідністю, дали їй можливість стати в 1980–90-х роках відомою дослідницею історії України, особливо соціально-економічної проблематики».
У вище зазначені десятиліття Г.К. Швидько досягає значних успіхів у науковій, викладацькій, організаційно-науковій роботі. З 1980 року вона – доцент кафедри історії СРСР та УРСР Дніпропетровського державного університету, у 1982 р. отримує відповідне наукове звання. У 1987 р. успішно захищає в Інституті історії АН УРСР докторську дисертацію за темою: «Джерела з соціально-економічної історії міст Лівобережної України другої половини XVII – першої половини XVIII ст.», її обирають професором кафедри історії СРСР і УРСР ДДУ (1988).
Новим кроком в її науковому та викладацькому житті стає відкриття кафедри історії України в ДДУ у 1989 р, посаду завідувача якої обіймає Г.К. Швидько. У 1990 р. вона отримує вчене звання професора і до 1995 р. плідно працює на цій посаді, створивши працездатний творчий  колектив кафедри.
У ці ж роки Ганна Кирилівна стає головою краєзнавчого клубу «Ріднокрай» (1990) при Обласній науковій бібліотеці, а згодом, у 1991 р., її обрали головою правління дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців.
З 1995 р. починається новий етап життя та діяльності Г.К. Швидько. Вона  переходить на роботу до Національної гірничої академії (пізніше ДВНЗ «Національний гірничий університет», нині  «Дніпровська політехніка»), де, за підтримки керівництва кафедри та університету широко розгортає наукову, організаційно-наукову та викладацьку діяльність.
Потрібне спеціальне дослідження, щоб описати усі аспекти наукової, викладацької та організаційно-наукової діяльності професора Г.К. Швидько. Тому лише окреслимо основні напрями її діяльності. Жанри, в яких працює відома дослідниця, різноманітні – наукові статті, монографії, підручники та навчальні посібники для вищої та середньої школи, наукове редагування, рецензії на монографії, методичні матеріали, статті до ювілеїв вчених, участь в енциклопедичних виданнях, публікації в газетах і популярних виданнях і таке інше.
У своїх працях Г.К. Швидько досліджує соціально-економічну історію Гетьманщини та Запоріжжя, проблеми державного управління та самоврядування в Україні, джерела з історії міських поселень Лівобережної України, проблеми регіональної історії (зокрема, історичне минуле міст і сіл Придніпров’я), активно розвиває такий напрям досліджень як наукове краєзнавство.
Завдяки її зусиллям здійснено перевидання праці А. Скальковського «Історія Нової Січі, або Останнього Коша Запорозького» (1994), твір архієпископа Феодосія (Макаревського) «Материалі для историко-статистического описания Екатеринославской епархии» (2000), до якого вона написала розлогу вступну статтю. Наукова діяльність Г.К. Швидько відома й далеко за межами України.
В останні роки невтомну дослідницю зацікавили історико-наукові проблеми, зокрема наукові біографії представників найбільш значимих наукових і науково-технічних шкіл ДВНЗ «Національний гірничий університет». У першу чергу, тих, хто стояв біля витоків цих шкіл. Результатом стала низка публікацій, героями яких є такі відомі вчені як: Л.Л. Іванов, Й.І. Танатар, В.М. Маковський, Д.М. Синцов, М.М. Федорів, О.М. Динник та інші. До кола осіб, про яких за останні роки має публікації Г.К. Швидько увійшли, крім відомих вчених інженерів і природників, історики, просвітяни, археологи, краєзнавці (В.О. Пархоменко, Д.П. Пойда. А. Скальковський, І.Ф. Ковальова, В.П. Гегело, Феодосій Макаревський) та інші.
За останні роки з-під пера Г.К. Швидько вийшли такі монографічні дослідження як «Криворожский Галилей (к 125-летию профессора И.И. Танатара)» (2006), «Комаров і Катеринославщина» (2011), за редакцією Г.К. Швидько у 2009 р. вийшла книга «Історія і сучасність Національного гірничого університету (1899–2009 рр.), підручник із грифом Міносвіти та науки України «Історія України, 16–18 ст.» для 8-го класу (2008). Цей підручник витримав декілька перевидань українською, російською та угорською мовами.
У науковому доробку Г.К. Швидько особливе місце займає краєзнавча діяльність. Саме діяльність на ниві краєзнавства, одним із компонентів якої є й відповідна публікаційна активність, визначає значимість цієї непересічної постаті у справі розвитку досліджень історичного минулого регіону, який виходить далеко за межі сучасного адміністративного-територіального поділу.
Г.К. Швидько завжди відгукується на звернення до неї з проханнями підготувати статтю або інформацію до краєзнавчих видань, довідників, календарів-щорічників тощо. Зокрема значну кількість матеріалів з історії Катеринославщини Г.К. Швидько пише до календарів пам’ятних дат області різних років.
В історико-краєзнавчому доробку Г.К. Швидько важливе місце посідають, огляди, аналітичні статті, методологічні питання краєзнавства тощо. Останні, зокрема, знайшли своє відтворення у працях, присвячених проблемам вивчення краєзнавства у вищій школі. Дослідниця у низці статей звертається до питання співвідношення аматорства та суто наукової діяльності на ниві краєзнавства, вказує на важливість залучення до краєзнавчої діяльності якомога більше людей. За словами Г. К. Швидько «дослідження історії і культури краю та поширення цих знань з освітньою та виховною метою – двоєдина сутність історичного краєзнавства. А наука і аматорство в цій галузі завжди стояли поруч, хоча іноді за силою політичних обставин до певної міри відокремлювалися».
Відомий вчений, визнаний фахівець Ганна Кирилівна Швидько вже багато років керує підготовкою кадрів вищої кваліфікації (кандидатів і докторів наук), бере активну участь в атестації наукових кадрів як член двох спеціалізованих рад. Причому участь ця не формальна, а надзвичайно активна, яка демонструє дійсну зацікавленість Ганни Кирилівни тією чи іншою темою дисертації, котра захищається. Це породжує і низку цікавих професійних питань до дисертанта, і певні поради та побажання, які відкривають і нові обрії для подальших досліджень, і влучні, дотепні вислови, характерні для іронічного стилю гумору Ганни Кирилівни. Під керівництвом Г.К. Швидько тільки за останні декілька років захистили кандидатські дисертації П.А.  Чорнобай, Д.В. Москальов, І.А. Шахрайчук, а також докторську дисертацію – Т.Ф. Литвинова, науковим консультантом якої була Г.К. Швидько.
Вчений-історик проводить значну науково-організаційну роботу. Вона є головним редактором таких видань, як «Історія і культура Придніпров’я. Науковий щорічник», «Січеславський альманах» і «Січеславщина», член редколегій низки наукових журналів, зокрема фахового часопису «Вісник Дніпропетровського університету. Серія: «Історія і філософія науки і техніки». З 2005 р. очолює Дніпропетровське регіональне відділення Науково-дослідного інституту козацтва інституту історії України НАН України.
Наукові досягнення Г.К. Швидько відзначені на державному рівні. Їй присвоєне звання заслуженого діяча науки і техніки України (1997), вона нагороджена орденом Княгині Ольги 3-го ступеня (2004). Г.К. Швидько – дійсний член Академії історичних наук України (1999).
Ставлення Ганни Кирилівни до дослідницької діяльності, учнів і колег, оточення, в якому вона працює, особлива атмосфера спілкування з нею викликає відчуття поваги й усвідомлення її неординарності і як вченого, і як людини.
Варфоломій Савчук



Література
Швидько Г.К. Минуле у променях пам’яті. К.: Генеза, 2004. 72 с.: іл.
* * *
Голуб І.С. Клуб «Ріднокрай» і його голова // Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат Дніпропетровської області на 2009 рік: бібліограф. покажчик. -Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2008. - С. 84–88.
Історія і особистість історика: зб. наук. праць, присвяч. 60-річчному ювілею проф. Ганни Кирилівни Швидько.- Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2004. - 327 с.
Пушкін В.Ю. Передмова.-  С. 5–7; Ковальський М. П. Дослідниця джерел та історіографії України XVI–XVII ст.– С. 19–22; Ковальова І.Ф. Про роль особистості в науці – С. 23–25.
Україна модерна і сучасна (історія, історіографія та джерелознавство): матеріали наукових читань, присвячених Засл. діячу науки і техніки України, докт. істор. наук, професору Г.К. Швидько  6 травня 2004 р. -  Дніпропетровськ: НГУ, 2004.-  175 с.
* * *
Мицик Ю.А. Г.К. Швидко // Українське козацтво. Мала енциклопедія. - К.: «Генеза», Запоріжжя «Прем’єр».- 2002. - С. 552–553.
Швидько Ганна Кирилівна // Професори Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара 1918–2008: біобібліограф. довідник.- 2-ге вид. - Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ.- 2008. - С. 558–560.
* * *
Андрющенко Е. Профессор с молотком // Днепр вечерний.- 2014. - № 79(25.06). - С. 11.
Кочергін І. Швидко Ганна Кирилівна: історик, краєзнавець, педагог // Краєзнавство. - 2014. - № 1. - С. 69-75.
* * *
Ковальова І.Ф. Про роль особистості в науці. URL: http://www.ukrterra.com.ua/developments/history/modern/kovaljova_shvydk.htm
Ганна Швидько // www.libr.dp.ua
Швидько Ганна Кирилівнаhttp. URL: //uk.wikipedia.org/wiki/Швидько_Ганна_Кирилівна


 26.04.2019
 (29 переглядів)