15 років тому (2008 р.) у м. Дніпропетровську засновано Музей місцевого самоврядування Дніпропетровської області
Серед розмаїття музеїв Придніпров’я своє особливе місце посідає Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області. Це – відділ Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького. Водночас це один із наймолодших музеїв нашої області.
Його відкрито 3 грудня 2008 року як перший музей в Україні, присвячений історії та розвитку місцевого самоврядування конкретного регіону. Музей було створено як спільний проєкт завдяки співпраці історичного музею імені Д.І. Яворницького та Дніпропетровської обласної ради. Протягом багатьох років Музей самоврядування був єдиним музеєм такого типу в Україні. Лише у 2015 році відкрився аналогічний музей у Харкові. Однак і сьогодні музеїв такого типу в Україні практично немає.
Музей розташовується в будівлі Дніпропетровської обласної ради (проспект О. Поля, 2, кімн. 221). Це – будівля колишнього Комерційного училища – пам’ятка архітектури національного значення, побудована у 1904–1905 роках. Цікаво відзначити, що зала музею займає колишню Гімнастичну залу училища. Тут до революції учні займалися спортом, а нині тут розповідають та демонструють історію області. На один поверх вище знаходиться колишня актова зала училища, а нині – сесійна зала обласної ради.
Експозиція музею побудована за хронологічно-тематичним принципом та відображає історію розвитку інститутів місцевого самоврядування на теренах Дніпропетровської області впродовж тисячоліття: від часів Київської Русі до доби Незалежної України (IX – початок XXI ст.). Це оригінальні експонати із фондів ДНІМ імені Д.І. Яворницького, комп'ютерні копії, особисті речі представників самоврядування, типологічні предмети ХІХ–ХХ століть.
Традиція місцевого самоврядування на Наддніпрянщині має глибоке історичне коріння і нараховує не менше тисячі років. Розпочинається експозиція Музею самоврядування з часів Київської Русі, котра мала розвинену міську систему, основою якої було громадське самоврядування у формі віча. Віче вирішувало питання війни та миру, долю княжого столу та адміністрації, проблеми грошових зборів серед мешканців міст, розподілу міських фінансів і земельних ресурсів. У вічі брали участь усі вільні чоловіки – жінок на віче не допускали…
Наступна частина експозиції висвітлює історію місцевого самоврядування за часів існування Запорозької Січі та Української козацької держави (XVII–XVIII ст.). Територія Дніпропетровської області була головною складовою земель Війська Запорозького. Із восьми Запорозьких Січей п'ять розташовувалися саме на території нашої області.
Козаки селилися з кінця XV ст. за Дніпровськими порогами. На Січі існував спеціальний військово-територіальний устрій. Усі без винятку чини та звання
були виборними та тимчасовими. Усі без винятку козаки мали право участі у військовій Раді, саме їй належала головна влада на Запорожжі. Військова Рада вирішувала найважливіші питання: про мир та походи на ворога, покарання злочинців, поділ земель і угідь, вибори старшини. Існував територіальний поділ на паланки: на кінець XVIII ст. їх налічувалося дев'ять. Кожну паланку очолював полковник, якого обирала Рада. У музеї експонуються зображення клейнодів – атрибутів влади чиновників: хоругва, булава, бунчук, пернач, печатка, значки, палиці та литаври…
Наступний експозиційний комплекс охоплює період із кінця XVIII до початку ХХ століття та відображає дворянське, міське і земське самоврядування періоду Російської імперії. Територія Степової України була розподілена спочатку на дві губернії: Азовську та Новоросійську, згодом сформувалося Катеринославське намісництво та, зрештою, однойменна губернія. У 1776 році вперше засновано губернське місто Катеринослав, потім у 1787 р. – місто Катеринослав на Дніпрі (з 1926 р. – Дніпропетровськ, з 2016 р. – Дніпро).
Саме дворянство – найвпливовіший стан імперії – отримало безперечне спеціальне право на корпоративний устрій у губерніях і повітах. Усі дворяни губернії (повіту) з періодичністю кожні три роки обирали на зборах предводителів дворянства. Можна бачити портрети найвідоміших предводителів Петра Струкова та Михайла Миклашевського, а також зображення з літографії ХІХ ст. Потьомкінського палацу, де, власне, й відбувалися дворянські зібрання до 1917 р…
Паралельно з дворянським формувалося міське самоврядування, запроваджене в Російській імперії 1785 року. Посада міського голови існувала ще раніше, із 1766 року. У 1787 р. перший Катеринославський міський голова (у 1787–1791 роках), купець Іван Шевельов організував і провів перші вибори до Міської Думи. До 1917 р. міська Дума Катеринослава обиралася 49 разів, на посаді міського голови побувало 30 осіб – перше століття виключно купці. Найвідоміші з них: Іван Греков, Олександр Толстиков, Іван Способний та Йоганн Езау…
Наступна частина експозиції розповідає про Катеринославське губернське земство 1866–1918 років. Земства – регіональні установи місцевого самоврядування – створювалися за указом імператора Олександра ІІ від 1864 р. у 33-х губерніях Російської імперії, зокрема й на теренах України…
Перлинами Музею можна назвати кілька експонатів. Це, наприклад, крісло з Потьомкінського палацу, де розпочало свою роботу земство, і засідали органи дворянського самоврядування. Таких крісел збереглося лише два. Друге можна бачити у 3-му залі експозиції історичного музею на Соборній площі. На червоному оксамиті зображено герб Катеринославської губернії.
Але найбільша «перлина» Музею історії місцевого самоврядування – це кабінет земського діяча, де експонуються вишукані меблі та письмові приладдя кінця XIX – початку ХХ століття. Це цілісний комплекс, який передає ауру доби «перших депутатів», які називалися «гласними». Письмовий стіл, бюст імператора, візитниця, письмові прилади і навіть ножик для паперів зі слонової кістки. Книжкові шафи та стільці у стилі модерн із ніжками у вигляді левових лап…
Спеціальна частина експозиції стосується історії органів самоврядування періоду Української революції 1917–1921 року. Це була епоха співіснування кількох форм самоврядування, їхньої неодноразової ліквідації, відновлення, заміни одних іншими. У той непростий і бурхливий час старі земські та муніципальні структури самоврядування намагалися «самозберегтися». Можна побачити Тимчасові правила про вибори губернських і повітових земств від травня 1917 року, проєкт організації спілки земських службовців від квітня 1917 року та інші документи. У 1917 р. реорганізація міських Дум проводилася під гаслами демократизації та підготовки до виборів за новими принципами – з урахуванням загального, рівного, таємного і прямого голосування…
Органи влади Української Народної Республіки намагалися розпочати формування власної системи самоврядування на місцях. Подано текст ІІІ-го Універсалу Центральної Ради 7 листопада 1917 року, який проголосив утворення УНР із зазначенням про розвиток широко- го самоврядування та співпрацю з органами революційної демократії…
Наступна частина експозиції висвітлює виникнення та становлення радянської фор- ми самоврядування на Катеринославщині-Дніпропетровщині та формування Дніпропетровської області Альтернативними структурами самоврядування після розпаду імперії стали «Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів»…
У 1925 р. губернія була остаточно ліквідована. У лютому 1932 року було ухвалено остаточне рішення про створення в Україні всього 5-ти областей, у тому числі й Дніпропетровської. Відвідувачів музею здивує карта нашої області, яка втричі більша за нинішню. У 1939 році більша частина території області відійшла до Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей.
Під час Другої світової війни Ради проголосили евакуацію. За часів окупації Дніпропетровські радянські органи працювали в умовах підпілля, а німці поряд із військовими комісаріатами створювали обласні, міські та сільські управи, представники яких призначалися командуванням, тому ми не можемо стверджувати про існування системи місцевого самоврядування за часів окупації.
Великий за обсягом комплекс висвітлює розвиток органів самоврядування Дніпропетровської області 1943–1991 років. Після звільнення області поновили свою роботу радянські органи влади. Частину експозиції присвячено Миколі Гавриленку – близько п'ятнадцяти років він був головою виконкому Дніпропетровської міської Ради депутатів трудящих. Післявоєнний «мер» зробив вагомий внесок у відбудову міста.
…Проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. відкрило нові можливості для розвитку системи місцевого самоврядування. Указом Президента України від 14 квітня 1992 року на базі виконкомів обласних рад утворювалися державні адміністрації. Закон «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування» від 7 грудня 1991 року є початком відродження самоврядування в Україні, а дата його ухвалення з 2000 р. є державним святом – День місцевого самоврядування.
З 1991 року відбувається пошук нових моделей державного управління, ефективних форм місцевого самоврядування. Завершує огляд схема у вигляді подіуму в центральній частині, яка дає уявлення про сучасну структуру місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські, районні, обласні ради та їхні виконавчі органи.
Музей історії місцевого самоврядування проводить екскурсії для широкої аудиторії. Це насамперед депутатський корпус міста й області; працівники органів державної влади та місцевого самоврядування; гості міс- та й області, зокрема офіційні делегації; студенти вищих навчальних закладів, які, зокрема, вивчають менеджмент, історію держави та права; студенти коледжів і шкіл; зацікавлені історією самоврядування та історією краю, приватні особи – мешканці та гості міста й області. Щорічно (до пандемії 2020 р.) музей відвідувало офлайн 4–5 тисяч осіб. Вхід до музею вільний, але за попередніми заявками. Екскурсії згідно з рішенням обласної ради – безкоштовні.
З 2020 р. карантинні обмеження та з 2022 р. уведення військового стану, звичайно, вплинули на традиційний формат роботи Музею. Музей історії місцевого самоврядування щороку поповнюється новими експонатами. Навіть у сучасних непростих умовах він відіграє свої основні функції – вивчати, інформувати та популяризувати історичні традиції місцевого самоврядування на теренах Дніпропетровської області.
Максим Кавун
Бібліографія
Кавун М.Е. Музей історії місцевого самоврядування: перший в Україні та єдиний на Придніпров’ї // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат області на 2023 рік: бібліограф. покажчик / упоряд. С. Жилінська.– Дніпро: ДОУНБ, 2022.– С. 129-137.
