Саміра Янушкова: натхнення в акварелі

Янушкова Саміра Вікторівна

Україна, Дніпропетровська область

  • 24 серпня 1981 |
  • Місце народження: м. Одеса |
  • Художник-аквареліст, член Національної спілки художників України, член Міжнародної асоціації акварелістів IWS.

Роботи художниці – закарбовані у фарбі почуття та емоції. І кожний знайде у них власний прихисток від життєвих негараздів, свої двері до теплих спогадів.

Сьогодні акварель можна зустріти щокроку: виставки, музеї, галереї – всюди дух акварелі. Однак, попри поширеність і доступність, техніка акварелі загадкова та незбагненна. Причому це стосується як аматорів, так і професійних художників. Уся складність полягає саме у H2O, бо саме «вода» є ключовим словом. Як ми знаємо, вода, це – одна з чотирьох непокірних стихій. Попри оманливу легкість акварелі вимагають ретельного та терплячого вивчення.

Акварель – повітряна легкість веселки

Мій дім – це моя планета, моя країна, мій народ. Коли розумієш це, тоді усвідомлено починаєш любити свою культуру, традиції, мову, всю країну, оберігати та зберігати все, що з нею пов'язане. Любов починається з простого домашнього яблука і розростається до українських козаків, історії та культури. А сонце допомагає – воно для всіх, одне, наше.

Саміра Янушкова

Саміра Янушкова – відомий художник-аквареліст із міста Дніпра. До її робіт можна підібрати безліч схвальних епітетів: ніжність, легкість, реалістичність, фантастична краса обличчя і вибагливість костюмів. Але найдивовижніше в роботах мисткині – світло, що виходить від картини. Дівчина народилася в Одесі, згодом переїхала на Дніпропетровщину, де у 1998 році закінчила народну освітню школу в Першотравенську. Після цього вступила на факультет декоративно-ужиткового мистецтва Дніпровського театрально-художнього коледжу. Вищу освіту отримала у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара за спеціальністю «Образотворче мистецтво». У 2008 році, здобувши диплом факультету української філології та мистецтвознавства, молода художниця впевнено заявила про себе у мистецькому житті країни. Як дипломований аквареліст і позитивна людина пані Саміра цілеспрямовано йде шляхом нових творчих звершень і здобутків.

Роботи художниці впізнаванні за своєю стилістикою, вони прозорі, легкі для сприйняття, наче дихають і випромінюють енергію тепла та сонця. Мисткиня намагається достовірно зобразити те, на що фокусує погляд глядача, у кожній картині передає свої відчуття та спостереження. Її часто надихають сонячні промені, бо художниця вважає, якщо дивитися на той самий предмет при різному освітленні – він сприймається по-різному. Майстрині до вподоби довгі заходи сонця і м'яке ажурне світло, вона шукає простоту в повсякденному, щастя в дрібницях і розповідає у своїх роботах про яскравий різнокольоровий прекрасний світ. Сонячне світло стало одним із головних персонажів у акварелях пані Саміри, вона наче ловить сонячні промені своїм пензлем і майстерно відтворює їх на картинах. Недарма кажуть,  що неможливо зробити точну копію акварельного малюнка, тому що акварель – це стиль, настрій, крихкість почуттів, гармонія природи і задуму художника, тобто те, що повторити неможливо. Але головна особливість живопису акварельними фарбами – пластичні колірні переходи й атмосферні ефекти, які пронизують зображення. Малюнки мисткині особливо чарівні та невагомі, здатні точно передати стрімкість і скороминущість моменту.

Головними якостями живописця, без яких ніяк не обійтися в процесі втілення образу вибагливого, але бажаного акварельного живопису, є висока концентрація енергії, чітке розуміння поставленого завдання, тонке відчуття води, паперу та фарб і, нарешті, тверезість у самовладанні. Саміра Янушкова досконало володіє технікою allaprima, яка дозволяє виконати картину за один сеанс. Щоб домогтися потрібного результату, у цій техніці вона працює швидко й упевнено. Нанесення другого шару фарби по вогкому, ще не висохлому першому, потребує від неї особливої майстерності й інтуїтивного розуміння суті процесу. Художниця додатково використовує сольові ефекти, набризк, різноманітні способи резерважу.

Зазвичай пані Саміра працює на папері Saunders Waterford: пігмент швидко і легко просякає папір і стає одним цілим із сусідніми плямами без розводів і кордонів. Ця властивість не дає так легко вибрати колір, але це і не потрібно робити, якщо папір на боці художника. Його зернистість неглибока, але її досить, щоб напівсухим пензлем передати фактуру предметів. Декілька разів майстриня експериментувала зі щільнішим папером Fabriano, у волокна якого пігмент проникає не так швидко й не так глибоко. Це змушує акварель якийсь час лежати окремою калюжкою, й робота в підсумку не така однорідна й охайна, з’являється багато зайвих розводів і плям, але в цій щільності є і плюс для тих, хто любить протирати або вибирати пензлем зайвий колір бо він залишається на поверхні і легко піддається протиранням. І все ж таки художниця впевнена, поганого паперу насправді немає, треба тільки пристосуватися й розуміти робочий матеріал, спостерігаючи за його властивостями, головне – не боятися зіпсувати.

У першу чергу пані Саміра любить акварель за її магічну якість – малювати за художника, вона часом дає такі ефекти, що сам художник ніколи не здогадався б так спеціально зробити той чи інший ефект. Також мисткиня любить акварель за її прозорість і «маневровість». Магія акварелі для неї в тому, що вона непередбачувана, немов малюнок морозу на склі. Ця техніка складна, ритмічна та динамічна, але майстриня добре відчуває матеріал, і це дозволяє їй розкривати його особливості в дуже складних живописних завданнях. Саме це напруження в роботі художниці видається привабливим, управляти стихією води та фарби – це саме захопливе для неї в акварельному живописі. Як вдумливий митець вона не копіює об’єкти, а завжди щось змінює, доповнює, узагальнює, і цим створює своє творче середовище.

Її картини – її душа

Ми не можемо говорити інакше, як нашими картинами.

Вінсент ван Гог

На початку акварельного шляху Саміра Янушкова мала велику і недосяжну мрію – навчитися писати вільно. Вона терпляче спостерігала за процесом майстрів, за їхньою сміливістю, впевненістю і плинністю акварелі. Захоплювалась їхніми досягненнями, брала тоненький пензлик і, залишившись сам на сам із папером, ретельно вимальовувала кожну деталь, кожну дрібничку. І сьогодні  позитивне бачення світу художниці, вправна рука та бажання дарувати красу підкорюють серця шанувальників зі всього світу. Улюблена тематика мисткині – краса навколишньої природи. Мандри Україною та світом збагачують емоційний досвід художниці. Перед нею розкривається краса та велич української природи, її різноманіття, особливості архітектурних споруд великих міст і маленьких містечок. На створення ліричних зображень природи, міських і сільських вуличок її надихає безмежна любов до рідної землі.

Акварельні аркуші дивують щирим передаванням різноманітності та настрою природи. Наприклад, роботи «На задньому дворі», «Хмарна акварель», «Ранок», демонструють мальовничі місця за допомогою витриманих, насичених, прозорих і водночас контрастних барв. Композиції пейзажів насичені тонко підміченими деталями, переважно мають обмежений простір, часто з високим горизонтом, що створює щемливе враження захищеності та затишку. Художниця в кожному своєму творі передає красу повсякденного життя і навколишньої природи. Пані Саміра помітила, що зі сходом сонця природа змінюється, трансформується, створює нові кольори, пускає загадкові та прохолодні тумани. І людина наче вперше бачить і захоплено розчиняється в цих дивах і загадкових формах. Живопис майстрині – це зображення духовної енергії оточення, споглядаючи їх, глядач ніби відчуває коливання вітру, запахи і звуки природи, які мисткиня закладала у картини.

Варіаціями на тему краєвиду в доробку Саміри Янушкової є твори з романтизованими зображеннями водяної поверхні, оточеної рослинами. Наприклад, дивлячись на роботу «Осінній очерет», глядач відчуває шелестіння гнучкого пухнастого очерету, шум річки, прохолодну температуру повітря, шелест сухого листя і щебетання горобців. Картина «Весна», навпаки, зачаровує спокоєм і тишею. Сила й енергія великої річки Самари відчувається в акварелях художниці, вона чудово передає красу води за допомогою вдалого поєднання синьо-зелених і сріблясто-сірих тонів. Малюнок «Поворот річки» майстерно відтворив потужну енергію течії, стрімкої та непідвладної крижаним кайданам зими. Художниця вдало показала справжню боротьбу невидимих стихій. Символічна та життєствердна творча робота «Джерело». Попри мороз і сніг, серед високих дерев просто з землі тече природне джерело води. Йому зима не страшна, у нього лише одна мета – скоріше дістатися до річки Самари, граючи музику весни в січневий день.

Однією з найулюбленіших тем художниці є міський пейзаж. Пані Саміра, подорожуючи, створює багато замальовок видів міста, з цих малюнків інколи з’являються певні цикли. Наприклад, є серія робіт, присвячена затишним вуличкам Італії, спекотним краєвидам Єгипту, стародавній архітектурі Києва. Художниця живе та працює у місті Дніпрі й нескінченно в нього закохана. Вона малює площі, бульвари та мости рідного міста. Намагається передати ритм його життя, впіймати постійно змінювану атмосферу, стан і освітлення. Рухливість і мінливість форми предметів вона виражає завдяки розмиванню ліній, контурів, розтушованих обрисів, вільних і швидких мазків. Її романтичним міським пейзажам притаманне детальне опрацювання деталей і загальний ліричний настрій. На картинах мисткині зображені як історичні куточки міста, так і нові торговельні центри. Наприклад, дивлячись на зображення Слобожанського проспекту, відчуваєш динамічність мегаполісу, а малюнки затишних провулків занурюють глядачів у атмосферу старовинного Катеринослава – вулиці, освітлені сонцем із золотистими вкрапленнями теплоти. Великі барвисті мазки надають зображенням декоративності та фрагментарності, ніби структура малюнків виткана з окремих шматочків різних кольорів, фактури та розміру. Одні образи і силуетні контури плавно перетікають і взаємодіють з іншими.

Для Саміри Янушкової натюрморт – це не тільки предмети, а й розмова про навколишнє життя людини, про його духовний світ, справи та час, в якому вона живе. Її натюрмортам притаманна сила живописного темпераменту, національний колорит і любов до життя. Кожна картина створює справжній гімн природі, її розкішним і щедрим дарам. Наприклад, творча робота «Макітри» присвячена справжньому скарбу для господині. На малюнку зображений глиняний посуд, прикрашений опішнянською мальовкою, одна макітра наповнена стиглими яблуками. Натюрморт написано на темному тлі, але сонячні промені додають зображенню теплоти та прозорості. Зображення настільки реалістичне, навіть здається, що можна відчути пахощі цих стиглих червонобоких яблук.

Самі назви картин художниці говорять самі за себе: «Хрумкий хліб», «Лимонка. Гілочка на згадку про літо», «Груші в капелюсі», «Часник», «Морквинка». Це смачні натюрморти, що втілюють красу та велич сільської природи, її садів і полів. І саме світло робить їх цілковито неповторними та позбавленим будь-якої банальності. Наприклад, яскраві промені виявляють незвичайну красу милих запашних буденних для селянина фрагментів життя, коли щойно викопані та помиті морквинки лежать на сонечку і сохнуть, повні свіжого соку, з корінцями, наче з пуповинками. Дивовижна й унікальна акварель «Друшляк» на виставках нікого не залишає байдужим.

Глядачі подовгу стоять перед нею, хочуть доторкнутися до деталей, провести рукою по сколах на емалі. І хоч ця робота не несе явно вираженої естетики, тільки особисті спогади дитинства, цей старий сільський інвентар уособлює в собі велику історію. Художниця розуміє, зберігати, як спогад, старий посуд немає ніякого сенсу, а ось показати й пропустити через себе за допомогою пензлів можна. Тож люди, дивлячись на картину, відчувають сильний зв'язок зі своїм корінням і занурюються в особисті спогади. Цікавий факт, музика завжди допомагає пані Самірі створювати творчу атмосферу, щоб образи ставали яскравішими. Ритм музики, биття серця та рухи кисті стають одним цілим. Скажімо, композицію «Танець квітів» художниця малювала під гарячу іспанську музику фламенко, а роботу «Буряк та морква» – під запальний рок-н-рол.

Пані Саміра – активна блогерка, та на питання, як їй вдається поєднувати живопис і соціальні мережі, відповідає так: «Я завжди хотіла, щоб мою творчість побачило якнайбільше людей. На мою думку, роботи не повинні припадати пилом на полицях у темній майстерні, а сучасний художник не може бути сучасним, сидячи під замком. Художник для мене – це публічна особистість, що йде в ногу з часом, а іноді й випереджає його. Творчість та блогерство для мене одне ціле. Соціальні мережі – це моя віртуальна галерея, яку можуть відвідати набагато більше людей, ніж офлайн-виставку, що також важливо. Створивши картину, я поспішаю її опублікувати та поділитися з підписниками своїми емоціями. У відповідь я отримую неймовірний зворотній зв'язок, який надихає творити далі, надає сил і впевненості в тому, що я роблю».

За роки своєї діяльності Саміра Янушкова взяла участь у десятках виставок. Серед найвизначніших були Міжнародна виставка акварелі Україна 2018, IWS Czech Republic 1-й міжнародний фестиваль акварелі 2018, Art Zurich 2019 та Our Wonderful World, 2020. Участь у IFAM Global, Golden brash конкурсі «Love Peace & Tolerance Through Art» принесла їй нагороду. У 2021 році мисткиня брала участь у заході «Світ сучасної акварелі» з картиною «Часник». У тому ж році вона увійшла до списку 100 найкращих художників США. Також на виставці Brushstrokes of Harmony в Каліфорнії була представлена її картина «Рибалка». Має близько десяти Спеціальних нагород у Міжнародних виставках-конкурсах. Картини художниці виставлялися на багатьох континентах у багатьох країнах, таких як Україна, США, Болгарія, Фінляндія, Румунія, Польща, В’єтнам, Туреччина, Індонезія, Японія та інших.

Оксана Шевченко
Створено: 19.07.2022
Редакція від 19.07.2022