Перший перепис населення Катеринослава

1 січня цього року ювілей знакової події в історії нашого міста – виповнюється 160 років проведення першого перепису населення. Підрахунок числа жителів міста на Дніпрі вівся і раніше, починаючи з кінця XVIII століття, ще в Катеринославі Кільченському, а згодом і в Катеринославі-на-Дніпрі. Але 1 січня 1866 р. (20 грудня 1865 р. за ст. ст.) вперше було проведено спеціальний перепис. Він називався «одноденне числення мешканців міста Катеринослава».

160 років назад у місті жило всього 23 тисячі чоловік

Дані першого перепису 1866 р. незабаром було опубліковано у довідковому виданні «Пам’ятна книжка Катеринославської губернії на 1867 рік». Ці цифри відомі вузькому колу спеціалістів-краєзнавців, проте широка маса городян нічого про них не знає. Але, якщо поглянути уважно і проаналізувати цифри, то вимальовується картина тогочасного міста, яка значною мірою відрізняється від наших уявлень.

Цікаво відзначити дату проведення перепису – 1866 рік. Необхідність у цьому переписі була викликана першим «демографічним стрибком» в історії Катеринослава, який почався з середини 1850-х років і був частково зумовлений скасуванням кріпацтва, коли селяни, раніше прикріплені до землі, масово стали шукати щастя на Півдні.

Перепис було проведено з дозволу Міської Думи. Історія зберегла навіть прізвище керівника процесу перепису – це І.В. Ващинський. Збереглась і статистика числа спеціальних переписувачів – 142 особи.

Що показали дані першого одноденного перепису? Населення Катеринослава налічувало на той час 22 846 жителів. Проте ця цифра була показником «застою» чи кризи, як можна подумати. Як показали результати, за 8 років із 1858 р. населення міста збільшилося майже на 10 тисяч осіб, тобто на 40% (!). Нині, за умов перманентної депопуляції, ця динаміка приросту міського населення може здатися просто казковою.

Населення міста подвоювалося кожні десять років, а молодь склала дві третини населення

У першій половині ХІХ століття населення Катеринослава росло неухильно, але повільно. У 1804 р. у місті жило 6389 осіб, у 1825 р. – 8412 осіб, тобто населення збільшилось на 31,3%. Зафіксована переписом 1865 р. тенденція зберігалася всю подальшу історію Катеринослава. Ближче до кінця ХІХ століття ця тенденція стабільно оформилася: кожні десятиліття населення міста на Дніпрі збільшувалося вдвічі (!).

Ще одна цікава деталь: кардинальні відмінності статево-вікової структури населення міста від сучасної. По-перше, кількість чоловіків перевищувала кількість жінок: 11636 та 11210 відповідно. По-друге, населення було, скажімо так, набагато молодше. Перепис 1865 р. зафіксував, що рівно чверть населення була молоддю від 10 до 20 років (5036 осіб). Діти віком до 5 років становили 2954 чол.; від 5 до 10 років – 2317 осіб. Молоді люди віком від 20 до 30 років становили 4395 осіб. Таким чином, мешканці до 30 років становили 14 702 осіб (64,3 %).

Довгожителями були тільки жінки, одна дожила до 125 років

Виявляється, що 160 років тому дві третини населення нашого міста були молоддю! Мешканці середнього віку становили лише чверть населення – 6009 чол. (26,7%): від 30 до 40 років – 3655 чол.; від 40 до 50 років – 2354 чол. Городян старше 50 років було лише 2135 чол. (9,3%).

Утім і довгожителів у Катеринославі вистачало: за середньої тривалості життя, яке не дотягувало до 60 років, 225 городян мали вік від 70 до 80 років; 52 особи – від 70 до 80 років. Рекордсменів за 90 років нарахували цілих 19 осіб: 6 чоловіків і 13 жінок. Далі більше – столітній рубіж перетнули троє мешканців, і всі – жінки.

Збереглися цікаві дані про кількість старожилів у 1887 році, коли Катеринослав відзначав сторічний ювілей. Ці дані були опубліковані в газеті «Екатеринославский юбилейный листок». До старожилів віднесли 15 городян віком від 83 до 125 років (9 чоловіків і 6 жінок). З них одна жінка, Олександра Петрівна Есенкова, на той момент мала близько 125 років (!). На жаль, подальша доля та взагалі біографія цієї жінки залишилася невідомою.

У місті жили православні та юдеї. А селяни та міщани тіснили дворян і купців

Цікавою є і статистика населення міста Катеринослава в 1866 р. за віросповіданнями. Основними конфесіями були православні – 16 499 (72,2 %) та юдеї – 5 450 (23,9 %). Інші конфесії налічували мінімальне число: протестанти – 279; католики – 303; старообрядці – 211; караїми – 87; «магометани» (мусульмани) – 15; вірмено-григоріани – 2 особи. А ось чіткої етнічної статистики за сучасними критеріями ідентичності тоді не було.

Дуже цікавою є станова структура населення тодішнього Катеринослава. Дворяни становили 3135 осіб (13,7 %), їх 1409 спадкових і 1726 особистих; духовні особи – 673 (3%); купці – 1262 (5,5%); міщани – 9435 (41,3%); селяни – 3093 (13,5%); солдатів – 1263, їхніх дітей і дружин – 2001 (загалом 14,2 %). Згадані та такі екзотичні станові групи як «вільні матроси» (6 чол.), «Особисті та спадкові почесні громадяни» (56 чол.).

Окремою графою записували в перепис «іноземних підданих», без різниці станів (117 чол.) та «різного стану арештантів» (595 чол.). Причому вказано лише чоловіків арештантів. Окремо показані «арештантки 41 жінки, які перебувають у смиренні при Богоугодних закладах» (нині лікарня ім. Мечникова). Зважаючи на все, це були душевнохворі, які «розподілені за станами, до яких вони належать».

Як видно, у місті вже в цей період уже домінували міщани та селяни. Скасування кріпосного права, образно кажучи, відкрило шлюзи для селян, які прямували до міст. Не став винятком із цього процесу і Катеринослав.

Усього за кілька років кількість селян у місті зросла у рази. У 1858 р. у Катеринославі проживало 726 селян і колишніх дворових людей; а 1865 р. – вже 3093. Тобто, починаючи з 1861 року кількість селян, що селилися в Катеринославі, збільшувалася буквально щомісяця. Сюди прагнули і державні, тобто особисто вільні (їх було в 1865 р. 2155 чол.), і ті, хто звільнився від кріпацтва (938).

Росло і число дворян – пануючого і заможного стану. У 1858 року їх було 428, а 1865 року – 3135 людей. Значно збільшувалася і кількість духовних осіб: 1858 року їх було 194, а 1865 року – вже 676 чоловік.

Грамотних була третина, а вищу освіту мали тільки чоловіки

Грамотних жителів 1866 р. налічувалося 7369 осіб (32,2 %). Цікаво, що кількість грамотних чоловіків удвічі перевищувала кількість грамотних жінок (5054 проти 2315 осіб). Вищу освіту на той час мали лише 178 осіб – виключно чоловіки, жодна жінка. Середню освіту мали 538 осіб, нижчу – 1540 осіб, домашню – 3068 осіб.

Мало було в той період студентів і гімназистів. У середніх навчальних закладах навчалися 567 осіб, у нижчих – 782; та «в будинках батьків» – 695 осіб.

Тільки половина мешканців міста були «корінними»

Несподівана інформація, зібрана під час перепису 1866 р. про місце народження городян. У переписі так і сказано: «кількість мешканців за родовищем». У дореволюційний період ці дані обов’язково фіксувалися, оскільки були складовою визначення станового статусу у феодальний період, навіть у пізньому етапі, у ХІХ столітті. Вказувався не лише стан, але обов’язково прив’язка до місцевості, наприклад, «селянин такого-то села такого-то повіту такої-то губернії», або «міщанин такого-то містечка…».

Так ось, за даними перепису, лише половина жителів міста були «аборигенами», тобто народженими в Катеринославі: 10662 особи (46,7%). Ще чверть населення, 6077 осіб (26,6%), прибули до міста з території Катеринославської губернії, тобто із «близьких країв».

Звідки прибула ще чверть населення? На першому місці тут вихідці із «Західних губерній» (Білорусь, країни Балтії) – 2358 чол.; з «губерній Новоросійських, Малоросійських та Бессарабських» – 2126; з «губерній Великоросійських і Сибірських» – 1402 особи. Цікаво, що лише 71 мешканець був вихідцем із «Царства Польського». І на останньому місці тоді стояли вихідці із «губерній Кавказьких» – лише 13 людей. Також у місті проживало 143 уродженці іноземних держав.

До списку професій Катеринослава входили «публічні жінки» та їхні «утриманці»

Величезний інтерес являє список мешканців міста «за заняттями». Були переписані всі професії, включаючи найекзотичніші, забуті тепер і добре нам знайомі.

На першому місці вказано, звісно, чиновники: цивільні (478 осіб) і військові (58). На другому місці лікарі (18), ветеринари (3), учні та фельдшери (24), акушерки та повитухи (20 осіб). Далі йшли вчителі: на службі (44), домашні (18) та єврейські (51).

Ну а всього у списку – понад 60 родів занять: фабриканти і нотаріуси, аптекарі та цирульники, золотих і срібних справ майстри, актори та музиканти, прикажчики і модистки, пожежники та лакеї, прислуга і чорнороби. Багато нині забутих професій. Наприклад, 150 років тому в Катеринославі працювали 2 катеринщики, 15 ямщиків, 127 праль, 34 каретники, 24 колісники, 18 бондарів, 5 сажотрусів і 1 коновал. В окремих графах вказані навіть такі «заняття» як 9 калік, 52 сліпих, 73 «несповна розуму».

Своєрідною «родзинкою» списку є виділення окремою графою таких занять, як 50 «публічних жінок» та 7 «утримувачок публічних жінок» (тобто господинь публічних будинків).

160 років тому мешканці міста любили тримати коней, свиней і корів

Під час проведення «одноденного числення» 1866 р. було переписано як мешканці міста, а й їхні домашні вихованці. Ця інформація також є унікальною та несподіваною. На першому місці, зрозуміло, стояли коні – головний вид транспорту, їх налічувалося 1073.

А ось наступні місця займають свині та корови, невід’ємний елемент сільської місцевості, а не губернського міста. Але тодішній одно-двоповерховий Катеринослав якраз більше нагадував містечко, що підтверджують дані перепису. Загалом у розпорядженні місцевих жителів було 750 свиней та 748 корів.

«На закуску» замикають цей список 166 кіз і 58 овець. А як же коти та собаки? Ніяких гавкунів і муркотиків у даних перепису 1866 р. немає. Вказано лише п’ять видів тварин. Мабуть, інших просто не переписували, вважаючи їх «дрібницею».

Наше місто стало «мільйонником» рівно за двісті років

Наступний після 1866 р. перепис населення планували 1887 р., коли святкували сторічний ювілей Катеринослава (на правому березі Дніпра). Міська Дума передбачала «перепис, який, як столітній підсумок життя Катеринослава одна і може з достатньою докладністю описати сучасне становище міста». Проте перепис не відбувся, кількість жителів оцінювалась у 48100 осіб. А в 1897 р. відбувся Перший Загальний перепис населення Російської імперії. Населення Катеринослава становило 112839 осіб; за десять років воно виросло на цілих 233% (!).

Далі населення нашого міста постійно зростало швидкими темпами, за винятком революції та громадянської війни 1917–1921 рр., коли населення скорочувалося вдвічі. За перші сто років місто виросло до 30 тисяч осіб (від 2194 осіб у 1781 році), а за друге століття збільшило населення у 30 разів.

Мільйонну позначку місто перейшло у 1976 році, коли з розмахом святкували 200-річний ювілей (від заснування першого Катеринослава). Багато хто ще пам’ятає радянські переписи 1959, 1979, 1989 років. У 1989 р. населення Дніпропетровська досягло 1 мільйона 179 тисяч осіб. Потім розпочався зворотний процес. Наразі населення Дніпра, за оцінками, становить 990 тисяч осіб. Майбутній перепис покаже точну кількість мешканців нашого міста.