Пам’ятний знак і Новий Кодак

Пам’ятний знак і Новий Кодак

Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро, набережна Заводська

Гранітна стела з картою Кодацької паланки на Заводській набережній Дніпра нагадує про славне минуле паланкового центру – міста Новий Кодак.

«Новий Кодак – центр Кодацької паланки Вольностей Війська Запорозького»

Якщо їхати Заводською набережною Дніпра в бік Кайдацького мосту, праворуч, приблизно навпроти Миколаївської церкви, можна побачити невеликий пам’ятний знак. Він доволі скромний, часом не впадає у вічі, тому багато хто його просто не помічає. Проте тому, хто підійшов до цієї гранітної стели і уважно придивився, вона може розповісти багато цікавого.

«Новий Кодак – центр Кодацької паланки Вольностей Війська Запорозького. 1645» – такий напис. І карта земель Запорозьких Вольностей з позначенням адміністративно-територіального поділу та найбільш важливих населених пунктів. Усе це свідчить про те, що ці землі наші предки обжили сотні й сотні років тому, що давно вже немає тут «дикого степу», а натомість виникли та розвинулися численні поселення. І одним із найбільших, найпотужніших було місто Новий Кодак – центр паланки, тобто   територіального утворення у складі Вольностей, які були, за своєю суттю, – козацькою державою. 

 Мапа Запорозьких Вольностей // https://uk.wikipedia.org/wiki/Кодацька_паланка

Паланок нараховувалося спочатку п’ять, згодом – вісім. Кодацька була однією з найбільш заселених та економічно розвинених, згідно документам, у XVIII столітті її площа становила 12 тис. км2 (сучасна Дніпропетровська область – 31,9 тис. км2). Новий Кодак виконував багато функцій: адміністративну, оборонну, транспортно-комунікаційну, церковну. Місто-фортеця проіснувало до 1780-х років, коли саме на його базі російська цариця заснувала «третю столицю» імперії. Згодом завдяки інтенсивному впровадженню урядової політики він занепав, але й донині у складі сучасного мегаполісу залишилася частина новокодацьких вулиць, які зберігають пам’ять про минулі століття.

Для збереження історичної пам’яті

– Людина не може жити без пам’яті, країна не здатна розвиватися без історії, – так говорить ініціатор встановлення пам’ятного знаку, засновник благодійного фонду та «Інституту суспільних досліджень» Олексій Лазько. – Ми повинні знати історію своїх пращурів, зберігати її та передавати нащадкам. Лише так ми зможемо зберегти та укріпити наші традиції, наше коріння і зв'язок між минулими й наступними поколіннями. 

Його ініціативу підтримали дніпровські історики та краєзнавці: Ірина Довгалюк, Олег Репан, Валентин Старостін, Тимофій Хом’як, а також Всеукраїнська федерація «Спас» на чолі з Олександром Притулою. Встановленню пам’ятного знаку передувала велика пошукова робота в архівах, а сам пам’ятник виготовив майстер із Запоріжжя Віктор Ніколенко.

Відкриття пам’ятного знаку. Фото автора. Гості свята. Фото автора.

Пам’ятний знак являє собою десятитонну плиту розміром два на три метри з відшліфованого червоного граніту з Токівського кар’єру, на якому вирізьблено карту Запорозьких Вольностей із Кодацькою паланкою та паланковим містом у центрі. Зверху розташований герб паланки і дата першої згадки про Новий Кодак – 1645.

Урочисте відкриття пам’ятного знаку відбулося 18 серпня 2007 року при великому зібранні усіх небайдужих до рідної історії. Крім дніпровців на відкритті були присутні гості з усієї області та сусідніх – Черкаської, Запорізької, Полтавської, Донецької, та навіть із Києва. З’їхалися представники козацьких організацій, особливо активними виявилися запоріжці – учасники запорізької школи бойових мистецтв «Спас» і кінного театру з Хортиці, які верхи на конях примчали з легендарного острова аж до Нового Кодака.   

 Учасники кінного театру м. Запоріжжя. Фото автора.Учасники кінного театру м. Запоріжжя. Фото автора.

Право відкрити меморіальний знак отримали вже згадувані Олексій Лазько, Олександр Притула та професор архітектури, народний депутат ВР України першого скликання Лариса Скорик. Остання зачитала привітання першого Президента України Леоніда Кравчука. Відомий кобзар із Києва Василь Литвин та його дружина Антоніна, виконавши думу про Новий Кодак. Виступали дніпровські історики Ганна Швидько, Олег Репан, член редколегії альманаху «Хроніка-2000» Семен Заславський, верховний отаман Спілки козаків України Олександр Панченко. 

Герць на шаблях. Фото автора.  Козацьке бойове мистецтво. Фото автора. Козацьке бойове мистецтво. Фото автора.

А найбільше учасникам свята запам’яталися виступи сучасних козаків – молоді та зовсім юні майстри бойових мистецтв, які демонстрували навички шабельного і рукопашного бою. Прикрасили свято своїм виступом і дівчатка учасниці аеробік-центру «Штурм». Наостанок, як і годиться, присутні пригощалися традиційним кулішем, а мешканці Нового Кодака переповідали бувальщини, почуті від своїх предків. Та ще й молодята сфотографувалися біля нового пам’ятника. І всі учасники відкриття дружно висловлювали сподівання, що новий пам’ятний знак нагадуватиме мешканцям Дніпра про козацький етап у розвитку нашого міста і згодом стане його історичним і духовним центром.

 

Ірина Голуб
Бібліографія:

Полынь И. Власть и люди Нового Кодака // Днепр вечерний.– 2007.– 21 авг.– С. 4.
Сизоненко В. Скільки років Дніпропетровську? // Вісті Придніпров’я.– 2007.– 23 серп.– С. 5.
Суховий І. Правда повертається // Наше мiсто.– 2007.– 18 серп.– С. 9.
Чабан М. Забуття осоружне тут не вляжеться дюнами // Зоря.– 2007.– 21 серп.– С. 4.
Шевченко Є. Пам’ятний знак про Новий Кодак // Промінь «Просвіти».– 2007.– 25 серп.– (№ 16).– С. 4.
Створено: 29.10.2018
Редакція від 06.10.2020