Отченашкові наділи

Отченашкові наділи

Подорож стежками місцевого заказника серед різнобарв'я межиріччя Самари і Кільчені.

Заказник створений за розпорядженням Дніпропетровської облдержадміністрації 19 грудня 1995 року. Він розташований на площі 400 га, що на північній околиці м. Підгороднє Дніпропетровського району. У заказник входять різноманітні степові, лучні, болотні угрупування межиріччя р. Самари та р. Кільчень.

Заповідні стежки рідного краю

Отченашкові наділи — насамперед царство трав’янистої рослинності: колись тут пролягав широкий чумацький шлях. Донині збереглася на краю заказника стара криниця, з якої подорожні брали воду й напували волів чи коней. Неозора рівнина утворилася за тисячі років у результаті діяльності водних мас, що стікалися в низовину з великої балкової системи б. Скотуватої, а під час весняного водопілля сюди заходила велика самарська вода. Колись трав’яниста, переважно заболочена низовина тягнулася від крутосхилів давнього самарського берега (від якого річка відступила далеко на схід) — і до річища Самари, досягаючи 5 км у ширину). Але зараз, на жаль, долина перерізана шосейними трасами та залізницею, що сполучають Дніпропетровськ із Харковом і Донецьком. І тільки великий прямокутник заказника покликаний надійно оберігати вцілілі рештки найбільшої в регіоні трав’янистої заболоченої низовини.

Різномаїття фітоценозів складається з кострицевих лук, боліт із домінуванням рогозів, очерету, куги, ситників, омегу водяного, осоки берегової, солончаків та солончакових степів із полином сантонінським, типчаком, галіміоною, солесосом, безкильницею. Особливо яскравим заказник буває під час цвітіння плакун-трави. Тоді здається, що пурпурово-рожевий квіт розливається безмежним морем всією низовиною. У заказнику зберігається низка рідкісних рослин, тварин та екосистем. Особливу цінність являють ендемічні види галофільної та лучної флори, такі як цибуля Регеля, подорожник Шварценберга, рябчик малий, рястка Фішера, рапонтикум серпієвидний.

На території Отченашкових наділів росте багато рідкісних та зникаючих рослин, що занесені до Червоної книги України й потребують особливого піклування: аїр звичайний, холодок кільчастий, віхалка гілляста, конвалія звичайна, гіацинтик Палласів, леопольдія тонколиста, гадюча цибулька, занедбана рястка Буше, косарики тонкі, півники солелюбні, рябчик малий, зозулинець шоломоносний, зозулинець салепів, зозулинець болотний, скритниця колюча, щучник дернистий, тростяниця кострицевидна, ковила пірчаста, ковила найкрасивіша, полин понтійський, айстра бессарабська, сухоцвіт багновий, цибуля волотиста, ахірофорус плямистий, маруна щиткова, рапонтікум серпієвидний, серпій сухоцвітий, кем’яник гарний, козельці українські, оман шершавий, оман очний, осот крилатий, воловик Попова, чередник чотиостюковий, дзвоники скупчені, дзвоники персиколисті, смілка приземкувата, мокричник гаовий, зірочник болотний, білолозник сірий, берізка лінійнолиста, заяча конюшина багатолиста, астрагал Геннінга, тирлич звичайний, суховершки великоквіткові, шавлія австрійська, бобівник трилистий, плавун щитолистий, півонія тонколиста, горицвіт весняний, калюжниця болотна, ломиніс цілолистний, сон широколистий.

Екологами виявлено рідкісні види тваринного світу на землях заповідника Отченашкові наділи, які занесено до Червоної книги Дніпропетровської області. Серед них такі: бражник скабіозо вий, кам’янка попеляста, лилик пізній, куниця лісова, тхір степовий, тхір лісовий, мишівка степова, тушканчик великий, хом’як звичайний, хом’ячок сірий.

Великою та славетною історією оповита земля Степового Придніпров’я. століттями любили, боронили, обробляли її скіфи, сармати, татари, запорізькі козаки. Час та «невблаганна економічна доцільність» зруйнували найкращі ковилові степи. Якось непомітно виникли в нашій природі «фантоми», духи яких гуляють нашою землею, згадуються тільки у вигляді старовинних світлин та описів істориків.

Зберегти природні надбання основне — завдання людства

Сьогодні нам треба зробити все, щоби наше природне надбання від маленької рослинки до старезної діброви збереглося та примножилося. Дуже важливо зберегти екосистеми, у межах яких існує все живе різноманіття, особливо наш степ, унікальний, справжній, еталонний. І є ще можливість це зробити, створити території, що охороняються, на військових полігонах, пасовищах, які тепер не використовуються, де на великій площі досі буяє ковилове море. Ковила росте дуже повільно, необхідно кілька років, щоби сформувалася справжня могутня степова дернина.

Отже, давайте починати вже сьогодні те, що треба було зробити вчора й позавчора. Подорожі рідною землею, мальовничими куточками Батьківщини сприятимуть доброму впливу на розум та почуття людини, особливо молодої, виникненню підсвідомого прагнення до гармонії з природою. І тоді найсолодкішою мелодією відучується спів соловейка, найяскравішим вбранням — польова квітка, найкращим відпочинком — вдихання свіжого повітря.

Створено: 21.12.2018.
Редакція від 21.12.2018.
Тетяна Рухлінська
Бібліографія:

Заповідними стежками Підгороднього: путівник / Укладачі Рухлінська Т. Г., Вороненко Л. В. — Підгородне: РДБ, 2012. — 20 с. — (серія «Заповідними стежками Підгороднього»).
Місцевий заказник Отченашкові наділи: Путівник. Вип. ІІ / Укладачі Рухлінська Т. Г., Вороненко Л. В. — Підгородне: РДБ, 2012. — 20 с. — (серія «Заповідними стежками Підгороднього»).