Перші українські книжки в Катеринославі

Перші українські книжки в Катеринославі

135 років тому вийшла книжка, з якої розпочався відлік українського художнього друкованого слова на Придніпров’ї.

135 років тому вийшла книжка, з якої розпочався відлік українського художнього друкованого слова на Придніпров’ї.

Перша українська друкована книжка на Придніпров’ї вийшла в царській Росії, у другій половині 19 ст., коли становище української літератури було надто тяжким, і особливо жорстоким був наступ на українську культуру та освіту. В цей історичний період урядом Російської імперії були прийняті Валуєвський циркуляр (1863 р.) та Емський указ (1876 р.).

У інструкції міністра внутрішніх справ Петра Валуєва цензурі наказувалось забороняти до друку будь-яку популярну літературу українською мовою, уважно перевіряти всі попередні українські видання, уважно читати всі нові пропоновані видання українською мовою, вишукувати у них «свого роду тенденції» до самостійності України.

«…ніякої окремої малоруської мови не було, немає і бути не може…»
З Валуєвського циркуляру

Що ж забороняв в Україні Емський указ? Було заборонено: а) ввозити на територію Російської імперії будь-які книжки українською мовою з-за кордону; в) публікувати українські переклади з будь-яких мов світу, в тому числі й з російської мови; г) ставити театральні вистави і концерти українською мовою; ґ) друкувати українські тексти під нотами тощо.

Через 96 років після закладення міста Катеринослава на місцях козацьких поселень жорстокою була русифікація і на Придніпров’ї, яку здійснював російський уряд на правах колонізаторів: заборонялось українське книгодрукування, українська преса, школи, театри, церкви, самостійність і виборність в управлінні чи судочинстві. Вже не кажучи про катерининське рабство, аракчеєвський режим, емські укази, жандармське правління Миколи I, валуєвські циркуляри про те, що нібито «ніякої окремої малоруської мови не було, немає і бути не може». І саме у цей час з української художньої літератури виокремлюється дитяча.

Дитячі народні книжечки-«метелики»

З друкарень виходять народні та авторські казки, оповідання, переклади дитячих творів класиків світової літератури, абетки, читанки, розмальовки. Це були маленькі, невибагливо, але колоритно оформлені книжечки, які посіли гідне місце серед пам’яток книгодрукування і засвідчують факт становлення та розвитку української дитячої літератури.

Широкою популярністю серед населення Катеринослава у 1880-і роки користувалися дешеві, невеликі за обсягом книжечки-«метелики» для дитячого і народного читання. Їх видавав катеринославський юрист, журналіст, письменник, книговидавець, редактор літературно-громадського тижневика «Степь» Олександр Іванович Єгоров, який мав у Катеринославі книгарню з бібліотекою та читальним залом. Він майже одночасно випустив в Катеринославі і перші українські книжки для народу Адріана Кащенка та Івана Манжури.

Перше оповідання Адріана Кащенка

У 1883 р., залучивши до співпраці молодого письменника-початківця Адріана Кащенка, О. Єгоров видає в Катеринославі його оповідання, яке мало довгий, в дусі тих часів, заголовок, написане в жанрі народного моралізованого анекдоту: «Жар-птиця, або З паном не братайся, в прийми не бери і жінці правди не кажи» − за підписом «А. Торішній», яке стало першою українською художньою книжкою на Придніпров’ї.

Підпис «А. Торішній» – це псевдонім двадцятип’ятирічного Адріана Кащенка. Торішній, тобто не сучасний, а задивлений в минуле.

Тож першу українську книжку в українському місті на березі Дніпра написав українською мовою, якої нібито не було і бути не могло, не хто-небудь, а зрусифікований колонізаторським царським режимом головний контролер крайової залізниці, місцевий чиновник, Адріан Феофанович Кащенко, згодом «облагодіяний» все тим же чужим царем генеральським званням і значною платнею.

На той час його твір, напевне, мав успіх у читачів, бо вже наступного 1884 року, під псевдонімом А. Торішній, був перевиданий удруге, в друкарні М.Я. Павловського. З подібною назвою народна казка «З паном не дружи, жінці правди не кажи, а сироти у прийми не бери» уже існувала у той час на Катеринославщині і була записана Іваном Манжурою в селі Мануйлівка Новомосковського повіту (тепер це частина м. Дніпра на лівому березі). Можливо, саме її сюжет надихнув А.Ф. Кащенка, який сам знався на фольклорі, на написання свого першого літературного твору з майже однойменною назвою.

Адріан Кащенко. Фото з фонду ДОУНБ.Перша українська книжка в Катеринославі. З фонду ДНІМ ім. Д. ЯворницькогоФото титул жар-птиця – титул книги «Жар-птиця…»-2-ге вид. З фонду ДНІМ ім. Д. Яворницького.

Невмирущість традицій та їх продовження

Чому книжка мала таку назву – «Жар-птиця»? У східнослов’янській народній творчості казковий птах зі сліпучо-золотавим, мов жар, пір’ям, – символ щастя, чогось величного, ідеального, чарівне перо якого завжди приносить удачу, щасливу долю. Ні впіймати, ні вбити Жар-птицю не можна, бо не можна вбити сили природи, які постійно відроджуються. Назва книги стала символом невмирущості традиції української видавничої справи у Катеринославі, одному з головних центрів культурно-мистецького життя та просвітницького руху на Східній Україні, яку гідно розпочав і продовжив своєю творчістю А. Кащенко.

По двох роках, за сприяння О. Єгорова у 1885–1886 рр. окремими виданнями з’явилися також дві літературні казки І. Манжури під псевдонімом Івана Калічки, написані у формі оповідання: «Як чорт шматочок хліба одслужував» (1885 р.) і «Лиха Година» (1886 р.), призначені для народного читання.

Іван Манжури.(Калічка)  http://www.uamodna.com/articles/ivan-manzhura/ Казка І. Манжури «Лиха година». http://museum.dp.ua/news_0452.html

В умовах заборони і переслідування всього українського книговидавець О. Єгоров опікувався творчими особистостями, які ставали на нелегкий шлях служіння українській музі

Казка «Лиха Година» – оповідання, що вийшло невеликою книжечкою до Великодніх свят у 1886 році і присвячувалося дітям подружжя Єгорових – Ніні, Катерині та В’ячеславу, яких поет ласкаво назвав малими Ягоровчатами. У фондах Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького зберігається унікальний експонат – примірник видання казки «Лиха Година» з дарчим написом автора дружині О. Єгорова: «Многоуважаемой Софье Васильевне Егоровой – признательный Ив. Каличка». Видав О. Єгоров і власні записи українських народних казок «Пуф. Дядя. На праздник. Малорусские сказочки маленьким детям» (1885). Ці унікальні книжечки – зразки перших дитячих видань українською мовою у нашому місті.

В умовах заборони і переслідування всього українського, прогресивний культурний діяч, книговидавець О. Єгоров опікувався творчими особистостями, які ставали на нелегкий шлях служіння українській музі. Серед яких: А. Кащенко, І. Манжура, М. Кропивницький, М. Куліш, Д. Яворницький та інші.

Можна тільки дивуватися, як після всіх отих валуєвських циркулярів та емських указів відроджувалася і виживала українська література на Катеринославщині.титул фото. О.Лисянська,Сяючий політ.

2013 року Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека спільно з Дніпропетровським історичним музеєм перевидала «Жар-птицю…» Адріана Кащенка. Наукова співробітниці відділу-музею «Літературне Придніпров’я» Наталка Василенко підготувала адаптований до сучасної мови текст, передмову та бібліографію письменника. Малюнок для обкладинки «Сяючий політ» виконала юна художниця Оксана Лисянська. Книжечка вийшла всього у кількості 200 примірників, але потрапила до всіх базових бібліотек області. Отже скромна книжечка першого українського письменника краю не забута, а продовжує жити і сьогодні.

Пропонуємо прочитати й саме оповідання А. Кащенка.

Підготовлено за матеріалами ресурсів:

http://museum.dp.ua/article0320.html
http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=129
http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/K/KaschenkoA.html
http://gorod.dp.ua/tema/persons/
http://ikp.nmu.org.ua/pdf/2014/8.pdf

 

Створено: 16.02.2018.
Редакція від 26.02.2018.
Таїсія Козак
Бібліографія:

Василенко Н. Адріан Кащенко (1858–1921) // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2008 рік: Бібліограф. покажчик / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2007.– С. 141–145.
Василенко Н. Катеринославські письменники – дітям (1883–1910-і рр.): Українська дитяча книжка в Катеринославі (передмова, біографічні довідки та твори авторів) / Сяєво Жар-птиці. Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров’я (1883–2008 рр.): Упорядники та автори передмови І. Прокопенко, Леся Степовичка. – Дніпропетровськ, 2009. – С. 14–179.
Василенко Н.Є. Українська дитяча книжка в Катеринославі (1880–1910-і рр.). // Історія і культура Придніпров’я: Невідомі та маловідомі сторінки, 2014.– Вип. 11.– С.43.
Василенко Н.Є. Українська дитяча книжка в Катеринославі // Сяєво жар-птиці. Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров’я (1883–2008) / Упорядники та автори передмови І. Прокопенко, Л. Степовичка.– Дніпропетровськ, 2008.– С. 14–16.
Харлан О. Співець славетного Запорожжя // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2008 рік: Бібліограф. покажчик / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2007.– С. 138–141.
Чабан М.П. Доба спалила й пропекла // З любові і муки… / Ф. Білецький, М. Нечай, І. Шаповал та ін.– Дніпропетровськ: ВПОП «Дніпро», 1994.– С. 72–75.
Чабан М.П. Діячі Січеславської «Просвіти» (1905–1921). Біобібліографічний словник.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2002.– 536 с.
Чемерис В. Таємниця Андріана Кащенка // З любові і муки... / Ф. Білецький, М. Нечай, І. Шаповал та ін.– Дніпропетровськ: ВПОП «Дніпро», 1994.– С. 39–48.