майстер ліричної поезії

Бурлаков Сергій Романович

  • 21 червня 1938 |
  • Місце народження: с. Білогорівка, Лисичанський район, Луганська обл. |
  • письменник

Біографія та творчість поета, прозаїка, перекладача, критика Сергія Романовича Бурлакова.

Благає, кличе, заклика душа: 
Не змізерній до вартості гроша
Не опустись до рівня метушні,
Звідкіль не видно зір у вишині.
С. Бурлаков 

Сергій Романович Бурлаков народився 21 червня 1938 р. у с. Білогорівка Лисичанського району на Луганщині. 1965 р. закінчив філфак ДДУ, тут же викладав українську літературу та теорію літератури, очолював роботу студентської літстудії ім. В. Булаєнка. Працюючи над кандидатською дисертацією «Майстерність поезії Максима Рильського», пише позитивну рецензію «В небі роману – Дніпропетровщина» на «Собор» Олеся Гончара і потрапляє в немилість. Від цього моменту змінився його життєвий і професійний напрямок. Перейшов на видавничу роботу і впродовж десяти років очолював художню редакцію республіканського видавництва «Промінь», був членом редколегії республіканського журналу «Прапор» (Харків). З 1994 по 1997 рр. працював на посаді доцента кафедри українознавства ПДАБА.
Член НСПУ з 1969 р. У 1979–1989 рр. був головою правління ДОО СПУ, делегатом VII з’їзду письменників СРСР, членом Правлінь СП СРСР та УРСР, членом Президії СПУ. Учасник Європейського форуму поетів у Празі (1989). 
Обирався депутатом обласної Ради народних депутатів. З кінця 2003 р. був радником Голови облдержадміністрації з питань української літератури.
 Нагороджений орденом «Знак Пошани», медаллю «За вірну службу місту» (1998), Грамотою НСПУ «За визначні досягнення в літературі, за діяльність у відродженні духовності рідного народу», Почесною грамотою Президії ВР УРСР, Почесною відзнакою Міністра культури та мистецтв України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2003). Лауреат VI Міжнародного фестивалю «Світ книги-2004» в номінації книга року – «Діамантова строфа» (Харків, 2004).

Шлях у поезію

Торувати свій творчий шлях С. Бурлаков розпочав ще в шкільні роки на шпальтах місцевих газет. Протягом його життя вірші публікувалися і в журналах «Прапор», «Вітчизна», «Дніпро», «Жовтень», «Радуга», «Молодая гвардия», «Україна», «Донбас», «Київ», «Березіль», «Саксагань», «Кур’єр Кривбасу», «Бористен», газеті «Прапор юності», інших періодичних виданнях.
 У 1959 році В. Сосюра благословив юного С. Бурлакова на поетичну творчість в своєму листі:

 «Дорогий земляче Сергію! Раніше Ваше село називалося не Білогорівка, а Біла Гора. Здається, так? Це недалеко від нашого села Третя Рота, що зветься зараз місто Верхнє. Так що Ви мені дуже близький земляк. Ваші вірші мені подобаються своєю теплотою і щирістю. Особливих зауважень щодо їх технічного рівня у мене немає. І з цього боку все добре...
Можете свої вірші посилати в дніпропетровські газети й журнали. Посилайте й до Києва: «Вітчизна», «Дніпро», «Україна», «Літературна газета»...
Ви повторюєте мою поетичну юність. Перші свої вірші я теж почав друкувати в Лисичанській газеті в 1907 році, літом. Тільки вона тоді називалася не «Лисичанский рабочий», а «Голос рабочего».Отже, бажаю Вам хороших успіхів на поетичній дорозі й не знати терніїв, що знав я.
                                                                                26.1.59. Ваш В. Сосюра»

 С. Бурлаков автор понад трьох десятків поетичних збірок, є у нього і прозові публікації. І кожна книга – це сповідь перед рідним краєм, своїм народом, перед Україною. 
Він співавтор альманахів і збірників «Поезія-1969» (1969, Київ), «Краю мій робітничий» (1972, Дніпропетровськ), «Поезія-1972» (1972, Київ), «Поезія-1973» (1973, Київ), «Дев’яте небо» (1974, Дніпропетровськ), «Поезія-1974» (1974, Київ), «Битва за Днепр» (1975, Дніпропетровськ), «Город мой рабочий» (1976, Дніпропетровськ), «Труд переростає у красу» (1976, Київ), «Мир і труд. 100 поезій» (1976, Київ), «Сонце миру. Вірші молодих українських поетів про боротьбу за мир» (1976, Київ), «Багряний Жовтня стяг» (1977, Київ), «Поезія-1977» (1977, Київ), «Дружби слово заповітне» (1977, Дніпропетровськ), «Юність моя комсомольська» (1978, Дніпропетровськ), «Моя возз’єднана земля» (1978, Дніпропетровськ), «Степова повість» (1979, Дніпропетровськ), «Народів збратана сім’я» (1979, Київ), «Міряємо час на п’ятирічки» (1981, Київ), «Поезія» (1981, Київ), «Вічно молодий. 1500-літній Київ у радянській поезії» (1982, Київ), «Поезія» (1982, Київ), «Поезія» (1983, Київ), «Терем-теремок» (1983, Дніпропетровськ), «Вітчизни світле ім’я» (1984, Дніпропетровськ), «Першовірш» (1984, Київ), «Струни серця» (1984, Дніпропетровськ), «У вінок Каменяреві» (1984, Львів), «З висоти поля» (1985, Київ), «Оріон золотий» (1986, Київ), «Співачка досвітніх вогнів: Поезії про Лесю Українку» (1986, Київ), «Вінок Маркіянові Шашкевичу» (1987, Київ), «Люблю тебе, мій Крим» (1987, Сімферополь), «Поезія – духовність щонайвища» (1996, Дніпропетровськ).
Його поезії увійшли до книг «Антологія української поезії» (1986, Київ), «Антологія поезії Придніпров’я» (1999, Дніпропетровськ), «Хрестоматія з історії Дніпропетровщини» (2004, Дніпропетровськ), хрестоматія «Українські письменники ХХ століття» (2010, Дніпропетровськ).

Всесвіт очима Сергія Бурлакова

У творчості С. Бурлакова поєдналися лірико-романтичні настрої і наукова жага – докопатися до таємниць художнього слова. Провідні теми творчості, його художньо-естетична концепція: робота – краса – любов.
У Бурлакова праця – це вічна потреба в творчому пошуку, першооснова світу.

Краса не родиться з краси,
Вона з любові.
Роздолом котиться рясним,
Співа у слові.
Краса не виника з краси.
Вона – з роботи, 
І з нив, та світла, та роси –
У жилах бродить.


Поет у багатьох своїх віршах стверджує високі моральні принципи, які повинні лежати в основі поведінки кожної людини – патріота своєї країни.

У кожного є свій урочий час
Сказати Правду, засудити підлість,
Щоб світоч Доброчесності не згас, 
Щоб зрадою не мучилася вірність. 

Письменник захоплюється вченням про біосферу (пізніше ноосферу) першого Президента Академії наук України В.І. Вернадського та долею всесвітньо відомого помолога Л.П. Симиренка. Як наслідок – поява поеми «Вернадський» та «Яблуні ідуть». 
Його хвилюють питання охорони навколишнього середовища, зокрема, в Західному Донбасі та в Криворіжжі, Солоного Лиману. Але він залишається вірним в царині наукового пізнання природи і людського єства. Щирість почуттів, філософське осмислення часу та людського буття – визначальні риси творчості Сергія Бурлакова. Тож поет сповна усвідомлює: «Це велике мистецтво – себе будувать з нелегкої матерії світу».
Написав декілька книг на історико-краєзнавчу тематику, усвідомлюючи:

«той не поет, хто серцем не освітить, хоча б шматочок рідної землі»
(Олександр Зайвий).

Народе мій, тобі, твоїй основі,
Я степом присягаюсь і Дніпром...
Сергій Бурлаков  

Доктор філологічних наук, автор вагомих праць з теорії літератури, професор Клавдія Фролова у передмові до книги поета «Діалог дзеркал» зазначає:

«…в душі поета засвічені світи орлиного лицарства козаків, любові до рідної землі, до краси слова, що народилося на ній, до всеосяжного кохання, освяченого чистим почуттям. Все це сповнює єство світлою вірою, радістю сприйняття степового простору, у якому живемо, творимо і щедро одухотворяємо».

Про вічні таємниці творення свідчать твори, присвячені письменникам і митцям: «Яворницький», «Уолт Уїтмен на березі Делавару», «Кентаври Ередіа», «Осягнення каменю» (Пам’яті Г.Н. Кальченко), «На ювілеї Івана Франка у Криворіжжі», а також ціла низка поезій, пов’язаних з античним мистецтвом:

Яку ж бо знав магічну таїну,
Що і понині барва не холоне
Венеціанський чародій Джорджоне,
З грядущим днем з’єднавши давнину.

С. Бурлаков – майстер любовної лірики, яка для нього уособлює духовне очищення, почуття, яке оберігає в людині людське. Мотиви кохання звучать у збірці лірики Сергія Бурлакова «Все про кохання, все про любов», яка отримала високу оцінку на VI Міжнародному фестивалі «Світ книги-2004» в номінації «Книга року – «Діамантова строфа». Своєрідна книга в книзі.

Віра
Ти все в мене болиш, ти не змовкаєш,
У груди б’єш, як хвиля в береги,
Усе загублене і все, що зберегли,
На суд суворий знову викликаєш,

Ти так безжально вірою караєш,
Що все забуте зводиться з імли,
Щоб ми самі ж себе перемогли –
Та слабосилля духу не прощаєш.

Я світ увесь в собі переверну,
Від тебе відійду – і знов прийду,
Аби тебе в чужій сльозі пізнати,

Аби тебе, святу мою біду,
В жаданні материнства неземну
Гріховною любов’ю наздогнати.

Перекладач

Сергій Бурлаков має переклади з білоруської та російської мов. Його твори перекладались російською, білоруською, вірменською, естонською, чеською, польською та башкирською мовами. 

Створено: 08.04.2017.
Редакція від 01.11.2017.
Сухіна С.М.

Сергій Бурлаков: біографія і творчість поета

Бібліографія:

Література про Сергія Бурлакова
Корж, В. Осягнення слова як дива // Слово про літературу та письменників Придніпров’я: нариси та есеї.– Дніпропетровськ, 2005.– С.379-383.
Крот В.І. Сергій Бурлаков // Крот В.І. Дніпропетровщина – поетичний край.– Дніпропетровськ, 2006.– С. 27–35.
Мартинова С.М. Сергій Бурлаков // Літературне Придніпров’я. Т. 2. / І.В. Мазуренко, С.М. Мартинова.– Дніпропетровськ, 2005.– С. 587–588.
Романюк І. Краса – з любові // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2008 рік: бібліограф. покажчик / упорядник І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2007.– С. 109–115.
Савченко В.В. Бог не під силу хреста не дає. Поетичне Придніпров’я: есе.– Дніпропетровськ: Січ, 1999.– С. 6–7.
Фролова К. Поетичне слово над Дніпром // З любові і муки... / Ф. Білецький, М. Нечай, І. Шаповал та ін.– Дніпропетровськ, 1994.– С. 295–327.
Про Бурлакова С.Р.– С. 302, 304, 312, 319.
* * *
Василенко, О. Близкість душі // Зоря.– 1986.– 16 листоп.
«Все про кохання, все про любов»:[про нову збірку] // Зоря.– 2004.– 22 трав.– С. 6.
Герасименко Д. Все починається з любові // Зоря. Ветеран Придніпров’я.– 2008.– 26 січ.– С. 8.
Герасименко Д. День поезії «Зорі»: [в редакції газети відбулася зустріч з С. Бурлаковим ] // Зоря.– 2011.– 24 берез.– С. 8.
Зайвый А. Достоинство: [о книге «Зустрічний рух» ] // Днепр вечерний.– 1986.– 10 окт.
Калинова, Д. А від основ не відступив // Наше місто.– 1998.– 21 лип.
Кириченко Ю. Золоті ранети одкровення // Зоря.– 1990.– 24 квіт.
Кібець, Ю. Володарюй, робото!: тема праці в творчості С. Бурлакова // Зоря.– 1983.– 2 лют.
Кокошко Ю. Ще сонце світить високо: [ до70-ліття С. Бурлакова ] // Днепр вечерний.– 2008.– 1 июля.– С. 4.
Коновод М. Образ В. Підмогильного у віршах дніпропетровських поетів: [вірш С. Бурлакова «Валер’ян Підмогильний»] // Січеслав.– 2011.– № 1.– С. 6–8.
Корж, В. Постижение слова как чуда: [ С. Бурлакову – 50 лет ] // Днепров. правда.– 1988.– 21 июня.
Премія імені Олеся Гончара: [С. Бурлакову за кращу публікацію на сторінках журналу «Борисфен» за 2008 рік ] // Літературна Україна.– 2009.– 19 лют.– С. 2.
Пуппо И. О времени и о себе: исполнилось 50 лет поэту С. Бурлакову // Днепр вечерний.– 1988.– 20 июня.
Пшеничний Ю. Сергію Бурлакову – 65 // Зоря.– 2003.– 24 черв.
Свою будущую жену Сергей Бурлаков соблазнял не стихами, а пряниками: [к 60-летию поэта] // Днепр вечерний.– 1998.– 24 июня.
Сергій Бурлаков: [коротка біограф. довідка] // Січеслав.– 2005.– № 3–4.– С. 49; портр.
Степовичка Л. Ви збагатили літературну скарбницю України: [привітання С. Бурлакову з нагоди 70-річчя ] / Л. Степовичка // Зоря.– 2008.– 19 черв.– С. 12.
Тараненко О. Сам Сосюра крила йому дав / О. Тараненко // Зоря.– 2008.–19 черв.– С. 12.
Фролова К. «Чом так пекучо вік наш відліта?»: [рец. на зб. поезій «Зустрічний рух»] // Літературна Україна.– 1987.– 16 лип.– С. 3.
Чернишов К. Володарюй, робото, на землі!: поету С. Бурлакову – 50 років // Прапор юності.– 1988.– 21 черв.
Широков С. Итак, сонеты: [о сб. «Сонеты»] // Днепр вечерний.– 1989.– 9 авг.
Яцуба В. Письменнику С.Р. Бурлакову: [вітання голови держадміністрації з нагоди одержання диплому лауреата в номінації «Книга року» письменником С.Р. Бурлаковим] // Наше місто.– 2004.– 12 трав.
* * *
Бурлаков Сергій Романович: [про нього ] // Енциклопедія Сучасної України. Т. 3.– К., 2004.– С. 621
Бурлаков Сергій Романович: [про нього] // Українська літературна енциклопедія. Т. 1.– К., 1988.– С. 250.
Бурлаков Сергій // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2013 рік: бібліографічне видання / упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ, 2012.– С. 111–113.
Сергій Бурлаков: [коротка біограф. довідка] // Січеслав.– 2005.– № 3–4.– С. 49; портр.
Сергій Бурлаков: [про нього] // Сучасні письменники України: біобібліограф. довідник (уточнений і доповнеий).– Біла Церква, 2012.– С. 52.
Сергій Бурлаков: [ про нього ] // Письменники України: довідник.– Дніпропетровськ, 1996.– С. 32.
Бурлаков Сергій Романович // Прозаїки, поети, публіцисти... Дніпропетровська організація НСПУ: наук.-допоміжн. бібліограф. покажчик / упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ, 2006.– С. 12–20.
Бурлаков Сергей Романович // Писатели Днепропетровщины: биобиблиограф. указатель.– Днепропетровск, 1987.– С. 5–8.
Бурлаков С.Р. в Інтернеті
Заржицька Е. Сергій Бурлаков: „Розбудити душу для добра – головне завдання літератури”// www.exp21.com.ua / rus/ visitors/ 1119.htm
Романюк І. Краса – з любові //www.libr.dp.ua / region / Gold%2onames / Сергій%2oБурлаков.doc.
Поет чистого і потужного голосу // svitlytsia.crimea.ua / index.php?section=article&artID...
Сергій Бурлаков // www.libr.dp.ua / region / Pismenuky / SergiyBurlakov.htm
Cергій Бурлаков // ru-ru.facebook.com/.../ Сергій-Бурлаков / 100003291136