Розкажи мені, пишеш ти, чи ні...»: нарис про дитячих письменників міста Дніпро

Розкажи мені, пишеш ти, чи ні...»: нарис про дитячих письменників міста Дніпро

Про дитячу літературу та дитячих письменників Наддніпрянщини: історичний аспект від письменниці Еліни Заржицької.

Справжнє читання – це читання, що
захоплює розум, серце, пробуджує
роздуми про світ і самого себе,
примушує підлітка бачити себе й
думати про власне майбутнє

В.Сухомлинський

Досліджуючи книгосвіт дитинства…

Кожна епоха пропонувала своєму юному читачеві свої ідеологічні послання та канони, створюючи свою літературну пропозицію. Попередні епохи пропонували найкращі взірці поведінки в школі, дома, в суспільстві. Та сучасну дитячу аудиторію сьогодні не влаштовує дидактизм та стереотипи в літературі, вона потребує серйозної розмови, інших героїв. Тому література для дітей сьогодні «дорослішає». І писати для дітей стає непросто.

Проблемами дитячого та підліткового читання переймаються українські та зарубіжні фахівці (літературознавці, критики, методисти, психологи, педагоги, видавці, перекладачі) та репрезентують свої дослідження у фаховій періодиці, зокрема у Віснику Центру досліджень літератури для дітей та юнацтва «Література. Діти. Час» - видання єдиної української громадської організації (утворена 11 вересня 2009 р. у Львові).

"На сьогодні створена вже досить солідна дослідницька база, яка дає нам розуміння діалектики саморозвитку художнього світу творів, із специфічною реалізацією дорослої авторської концепції для недорослого читача. Теми любові, дружби, втрати, самотності, інфантильності, успішності, щастя, радості; війни, переслідування народів, насильство, диктатура, інфантильність, аутсайдерство — теми, які не залишають простір інтересів західноєвропейського читача і починають реалізовуватись в українській дитячій літературі. Нереалізованість людини в реалізованій державі, і, навпаки, — реалізованість людини в нереалізованій державі. Дитинство в умовах цифрового світу. Канонізація класиків через візуалізацію, digital canon, активний-пасивний канони — канони пошуку реалізації особистостей у сучасному гіпертонусі світу, — це все вимагає на сьогодні системного історико-теоретичного та інтердисциплінарного аналізу усіх явищ, які спостерігаємо у розвитку літератури для дітей та юнацтва."

(Уляна Баран, президент ЦДЛДЮ)

ЦДПЛДЮ об’єднує довкола себе дослідників дитячої та підліткової літератури, експертів з промоції читання як культурної цінності, письменників, бібліотекарів, студентів, учнів, читачів, а також і різні інституції (університети, партнерські урядові та громадські організації та ін.).

Приємно відзначити, що до складу фахівців-дослідників належать і наші дніпровські письменники Наталя Дев’ятко та Ольга Рєпіна.

В середині 1970-х при Дніпропетровському обласному літературному об’єднанні імені Павла Кононенка було створено студію літератури для дітей «Джерело», на засідання якого збиралися творчі люди з бажанням писати для юних читачів (Любов Коваленко, Олексій Крилов, Лідія Заєць, Валентина Чорна, Леонід Оношко, Олександр Ратнер, Валентина Черкаська, Юхим Пригожин, Олексій Стариков, Людмила Левченко, Олеся Омельченко та інші). Виходили книги, друкувалися літературні твори в газетах, організовувалися передачі на радіо і телебаченні. Члени студії відвідували школи, бібліотеки, міські свята книги, дитячі будинки, школи-інтернати, притулки, дарували свої книги, виступали.

Наприкінці 1980-х студія «Джерело» відійшло від обласного літоб’єднання і стала секцією обласної організації Спілки письменників, лави якої поповнилися новими особистостями. Очолює секцію прозаїк, драматург, журналіст, громадська діячка Еліна Заржицька, пише казки, пригодницькі та історичні повісті для дітей дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку. Авторка двадцяти книжок, співавторка понад п’ятдесяти збірок, авторка, керівник проекту та укладач аудіозбірника «Письменники Дніпропетровщини – шкільним бібліотекам» (2012р.), антології «Сяйво жар-птиці» (2009, 2012 р.), двох видань про дитячих письменників краю «Книжкова веселка» та «Книжковий дивоцвіт» (2009, 2013 р.), екологічної читанки «Наш кращий друг — природа», 2013.

Аудіокнига "Письменники Дніпропетровщини – шкільним бібліотекам", 2012«Сяєво Жар-птиці»: антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров’я, 2012Екологічна читанка «Наш кращий друг природа», 2013

Еліна Заржицька автор понад 20 статей з питань літератури в періодиці та літературно-художніх збірниках, понад 30 інтервʼю з письменниками та діячами культури, талановита, ініціативна людина з прекрасними організаторськими здібностями. Раз на місяць джереляни збираються в обласній дитячій бібліотеці м.Дніпро. Про перспективи Е.Заржицька говорить:

 «Задумів багато, ініціюємо створення електронних збірників сучасних українських письменників, які пишуть для дітей. На Форумі видавців 2018 планується презентація збірника "Вишиванка для сонечка" для дітей дошкільного віку, до збірника увійшли твори близько 70 письменників, які мешкають не тількі в Україні, але й за кордоном - з Болгарії, США, Ізраїлю, Чехії. Я - упорядник. Також минулого року презентували електронний збірник "Абетка професій" для дітей молодшого та середнього шкільного віку. До книги увійшли твори письменників з 17 міст України та 2 - із-за кордону. Зараз працюю над збірником "З книгою дружити - у безпеці жити" (з безпеки життєдіяльності). Оформлюють книги діти і цього року - з усієї України».

Сьогодні дитячі письменники Придніпров’я намагаються залучити до читання юнь, поєднуючи у своїх творах змістовність і цікавість, організовуючі цікаві творчі зустрічі. Серед дніпропетровських авторів у цьому напрямку працюють Е.Заржицька, Н.Дев’ятко, С. Поливода, О.Швець-Васіна, В.Невський та інші, адресуючи свої твори в першу чергу молодим, чия особистість формується і потребує своїх героїв. Отже, справа письменників – в художній формі дати молодим читачам те, чого потребує їхня душа.

Екскурс в історію дитячого письменства  краю зробила письменниця, член НСПУ та НСЖУ, керівник секції літератури для дітей та юнацтва «Джерело» при обласній організації НСПУ Еліна Заржицька.

Розкажи мені, пишеш ти, чи ні...
(нарис про дитячих письменників міста Дніпро)

Не маю сумніву, що ви, шановні читачі, добре знаєте народну мудрість: „Книга – джерело знань”. Це розуміли й наші діди-прадіди. Саме тому перша книга в Катеринославі була надрукована ще у 1796 році. Вона носила назву „Наставление сыну”, а написав її В.Золотницький. А вже в 1834 році в Катеринославі було відкрито першу бібліотеку.

Взагалі, Наддніпрянщина здавна була і є батьківщиною багатьох талановитих письменників.

Поет, етнограф, фольклорист Іван Манжура народився 1 листопада 1851 року в м.Харкові. До нашого краю Іван прибув восени 1876 року, після поранення, що отримав на війні у далекій Сербії.

Спочатку він мешкав у селі Олексіівка (нині Малоолександрівка Покровського району), потім перебрався до губернського міста - Катеринослава. Він друкувався у місцевих газетах, багато і плідно працював. Саме у нашому місті написані широко відомі поема “Трьомсин”, вірші “Весна”, “Спомин”, “Минуле”, “Повесні”, перероблена поема-казка “Рейнеке-Лис”, довершена збірка фольклору “Казки, приказки і таке інше, записане в Харківській та Катеринославській губерніях”.

Восени 1889 року побачила світ поетична збірка І. Манжури  “Степові думи та співи”. Але друга збірка – “Над Дніпром” так ніколи і не вийшла друком. 3 травня 1893 року поета не стало. Поховали поета на Севастопольському цвинтарі (нині – Севастопольський парк).

На Брянському металургійному заводі у 1916 р. працював контролером з випуску снарядних стаканів майбутній відомий письменник Костянтин Паустовський (1892-1968). У своїх прозових творах, зокрема автобіографічному "Повість про життя", він розповідає й про Катеринослав часів Першої світової війни. Мешкав він в робітничому районі на Чечелівці. Місто здалося йому якимось безбарвним, брудним, незатишним і втомленим. Очевидно, молодий хлопець, який залишив десь свою кохану, виснажений важкою працею на заводі у часи воєнного лихоліття, інакше й не міг сприймати цей індустріальний центр півдня України.

Михайло Свєтлов (1903-1961) народився в родині збіднілого Катеринославського ремісника. Навчався в Катеринославському 4-х класному училищі (нині – Літературний музей ім.. О. Пушкіна), де і почав писати вірші. В 17 років  добровольцем  вступив до першого Катеринославського полку; отримав бойове хрещення на фронтах Громадянської війни.

Перший вірш Михайла було надруковано у 1917 році. Але справжня слава  прийшла до нього, коли у 1926 році на сторінках газети „Комсомольская правда” з”явився вірш „Гренада”. В 30-ті роки М.Свєтлов звернувся до драматургії. Його п”єси – „Сказка”, „Двадцять лет спустя”, „Мыс желания” – було адресовано дитячій та  юнацькій аудиторіям.

У 1970 році ім’я видатного поета  присвоєно Дніпропетровській обласній юнацькій бібліотеці.

У багатьох енциклопедіях написано, що відомий український письменник Олесь Гончар народився в селі Сухій на Полтавщині. Так вважалося довгий час, поки в Дніпропетровському архіві не виявили метричний запис про те, що народився письменник 3 квітня 1918 року в селі Ломівці Новомосковського повіту (нині це частина лівобережжя м. Дніпра). Твори письменника впродовж багатьох років вивчають школярі України.

У 2018 році в області проведено низку заходів з відзначення 100-річчя нашого видатного земляка.

Вершина слави Олексія Крилова (1913 – 1991), як дитячого письменника, припадає на початок 60-х років ХХ століття. Поет народився в м. Могилеві, але закінчив Дніпропетровський металургійний інститут, потім працював директором видавництва “Промінь”. Його книжці “Кот Василий” (1960 р.) судилося блискуче майбутнє. Ця збірка в гарному кольоровому оформленні молодого тоді художника В. Любарського стала улюбленою книжкою багатьох поколінь дітлахів. Хоча   О. Крилов  написав чимало дотепних байок, свого часу належно поцінованих С. Михалковим, проте в пам’яті читачів він залишився як “батько” “Кота Василия” та “Козла Мефодия”.

Особливим талантом – талантом бачити світ дитячими очима – наділена Ірина Прокопенко (1926-2013). Її твори у переважній більшості були зорієнтовані на дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку. Теми оповідань і казок письменниці визначають уподобання малят, те, що спочатку відкриває для себе маленька людина. Твори І. Прокопенко виховують у малечі доброту, м’якість характеру, поміркованість тощо. В її творчому доробку багато дитячих книжок: „Хто розбудив ліс”, „Що шепотіли берізки”, „Сонце, сонечко та соняшник”, „Як Василько порозумнішав”, „Пригоди на землі та під водою”, „Лягушонок Леша” тощо.

Ірина Миколаївна понад 25 років вела активну громадську діяльність, очолювала секцію літератури для дітей та юнацтва „Джерело” при ДОО НСПУ.

На теперішній час відвідують секцію „Джерело” понад 20 прозаїків та поетів – людей, різних за фахом і віком, але об’єднує котрих любов до дітей, бажання писати для них.Еліна Заржицька,  член НСПУ та НСЖУ, керівник секції літератури для дітей та юнацтва „Джерело” при ДОО НСПУ

Теплі слова та вічна пам’ять незмінному секретарю секції „Джерело” Зінаїді Грієвій (1924-2013). Багато часу вона приділяла новачкам, що тільки-но ступили на літературну ниву, допомагала їм підвищувати творчу майстерність. У пані Зінаїди вийшло друком майже 90 книжок – і прозових, і римованих.

Олександр Ратнер (народився 10 жовтня 1947 року в м. Дніпропетровську) широко відомий як автор дитячих книжок. У 1991 році вийшла друком  його книга для дітей  „Тристапарк”, а в 2005 році – книга віршів „Все наоборот”. 

Дотепні, веселі, цікаві вірші Олександра Ратнера  мають велике пізнавальне значення. Саме тому збірник „Все наоборот” був відзначений почесним дипломом Міжнародної Ради книг для дітей . Крім того, на Міжнародному книжковому фестивалі „Книга-2006” (м. Харків) автор був нагороджений дипломом лауреата у номінації „Кращий друг дітей”.

Більшість творів Олександри Кравченко (1951-2012) адресована читачам середнього і старшого шкільного віку. В романах на історичну тему письменниця розповідає про матеріальну і духовну культуру наших предків, відносини русичів з іншими народами.

Осторонь  стоїть збірка новел-легенд „Дніпровські амазонки”. Авторка зробила те, на що не сягав жоден письменник. На основі історичних матеріалів Олександра створила легенди Наддніпрянщини, які, до речі, у народній творчості краю не зустрічаються.

Майже 40 років працює на педагогічній ниві поетка Людмила Левченко (народилась 2 січня 1950 року в Магдалинівському районі Дніпропетровської області) – за фахом вона вихователь дитячого садка. Людмила уважно придивляється до малюків і, якщо дитина має схильність до творчості, римування, то починає делікатно розвивати та підтримувати маленького майстра слова. Адже Л.Левченко є керівником  Дніпропетровської літературної студії „Лілея” – „кузні” юних талантів.

Твори з чисельних книг поетки („Півень-сурмач”, „Дзвони степу”, Навіщо птахові гніздо”, „Золотий бриль”, „Скільки в жабки жабенят”) стають у пригоді вчителям та вихователям дитячих садків у роботі з дошкільнятами, учнями молодших класів.

Прозаїк Наталія Дев’ятко не тільки занурює дітей та підлітків у яскраві й привабливі світи, зве у мандри в часі та просторі, але й вчить доброті та порядності. Три книги Наталії – „Легенда про юну весну”, „Злато сонця, синь води” та „Скарби Примарних островів” з 2017 року увійшли до шкільної програми.

Член НСПУ та НСЖУ Ольга Рєпіна працює у новому для літератури напрямі „психологічна казка”, адже письменниця є дипломованим психологом та працює безпосередньо з дітьми. Книжечки Ольги – „Трихи та мнихи” і „Діткам на дрімки” можуть бути використані в роботі з дітьми із особливими потребами.

Крім того, науковий доробок Ольги складають понад 75 наукових публікацій та збірника літературно-критичних статей „Наш засіб Макропулоса”.

Загалом секцію „Джерело” відвідують дуже цікаві люди. Наприклад, Анатолій Худяков. Він не тільки поет, а й художник, графік, співець. А фізик за фахом поетка, член Конгресу літераторів України (КЛУ) Олена Швець-Васіна ще й лірик за призначенням (вона майстерно пише музику, співає). Чи не тому її вірші легко покладають на музику й інші композитори?

Багато років присвятили вихованню ваших однолітків вчителі-філологи – поетки Надія Лебідь, Галина Токарєва, Катерина Калениченко, Тамара Доброгорська. Їх вірші, сценарії для шкільних свят широко відомі у навчальних закладах міста, бібліотеках, дитячих садках.

Пішли з життя ерудований популяризатор поезії, член КЛУ Віктор Невський, який тяжів до лірико-епічних поем на історичні та політичні теми і світла людина Микола Рабічев, котрий своєю поезією намагався довести, що „у людини повинні бути гарними і душа, й тіло”.

І досі згадую вірші й казки Ольги Афанасьєвої (1946-2002). Вона писала для дітей дошкільного віку, поетку часто запрошували до дитсадків на зустрічі з малюками. Ольга передчасно пішла з життя молодою, повною творчої енергії на 56-му році життя.

Ретельно вимальовує у віршах характери та людські долі голова ДОО КЛУ Людмила Некрасовська. Що цікаво – вона не приписує своїм героям свої ж роздуми, а дивиться на світ їх (героїв) очима.

Поезіям члена КЛУ Світлани Поливоди притаманні особові легкість та прозорість, чистота і тепло душі. Мати чотирьох дітей, ця жіночка дуже добре розуміється в дитячому світогляді.

Плідно засівав творчу ниву знавець дитячої психології Павло Кашаєв (1948-2018). Після важкої хвороби на 80-м році він пішов із життя.

Ми пишаємось нашими молодими авторами – Наталією Федько і Віталієм Кірінчуком. Наталія Федько пише чудові вірші про кумедних звіряток і професійно їх виконує. Професійний журналіст Віталій Кірінчук працює у жанрі „фентезі”. До речі, він є знавцем та перекладачем скандинавських мов.

Треба згадати ще й членів регіональної спілки письменників Придніпров’я Миколу Москальця, Ніну Біляєву, Галину Калениченко, Інну Ковальову, Любов Корчму, Юрія Полісського. Хоча ці письменники працюють у різних жанрах для дорослих читачів, але є в них і дитячі твори – вірші, казки, оповідання.

Одним з найоригінальніших прозаїків Дніпропетровщини є Юрій Лигун. Його фантазія, що не має меж, добряче насичена елементами гумору та круто заправлена великою ерудицією.

Ліна Костенко написала: „Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі”. Письменники Наддніпрянщини взяли на себе відповідальну й благородну місію – донести рідну мову до кожної родини, кожної дитини. Слава їм і хвала!

Сучасна література для дітей: огляд
http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=5828
http://www.chl.kiev.ua/key/Books/ShowBook/175
https://www.facebook.com/dytiacha.ua/?timeline_context_item_type=intro_card_work&timeline_context_item_source=100003245195061&fref=tag
Центр Дослідження Літератури для Дітей та Юнацтва
Відео семінар «Орієнтири молоді в літературі: класики і сучасники»
Книга В. Золотницького «Наставление сыну»
 

Створено: 16.08.2018.
Редакція від 23.08.2018.
Світлана Сухіна, Еліна Заржицька
Бібліографія:

Веселки ріднокраю: антологія дитячої літератури Придніпров'я за останні 110 років.– Дніпропетровськ: Дніпро, 1995.– 191 с.
Книжкова веселка: Дитячі письменники рідного краю/ Е.Заржицька. – Дніпропетровськ, 2009.- 121с.
Книжковий дивоцвіт: Дитячі письменники рідного краю/ Е.Заржицька. - Дніпропетровськ, 2013. – 120с.
Наш кращий друг — природа: Збірник творів письменників Дніпропетровської області: Екологічна читанка: Електронна книга /Е.Заржицька, О.Кай, Н.Дев'ятко. – Дніпропетровськ: Промінь, 2013. – 104с.
Сучасна дитяча література в колі читання дошкільників: бібліографічне досьє для організаторів дит. чит. / підгот. Л.В. Тараненко, О.Б. Буц, О.Л.Орлова, А.О.Хворостяна; відп. за вип. О.І. Шарабура.– Дніпропетровськ: КЗК «Дніпропетровська обласна бібліотека для дітей», 2014.– 32 с.
Сяєво Жар-птиці: антол. л-ри для дітей та юнацтва Придніпров’я (1883–2008 рр.) / упоряд. та авт. передм. І. Прокопенко, Л. Степовичка.– Дніпропетровськ: Ліра, 2009.– 571 с.: ілюстр., портр.
Сяєво жар-птиці: Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров'я (1883–2012 рр.).– Дніпропетровськ: ПП «Ліра ЛТД», 2012.– 580 с.
***
Аудіокнига «Письменники Дніпропетровщини – шкільним бібліотекам».– Запис: Обласне радіо ДОДТРК: – Дніпропетровськ, 2012.– Тривалість звучання: 13 годин 20 хв.
***
Василенко Н.Є. Казка Івана Манжури «Лиха година» і українська дитяча книжка в Катеринославі: [Про творчість видатного українського поета, фольклориста І.І. Манжури в царині дитячої книжки на Катеринославщині в кінці XIX ст.] // Придніпров'я: історико-краєзнавчі дослідження: збірник наукових праць.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2007.– Вип. 4.– С. 72–83.
Золотницкий В. Т. Наставление сыну.– Екатеринослав: Екатеринославская типография, 1796.– 44 с.
Романчук Л. Екатеринославский гомункул // Днепр вечерний.– 2014.– № 28 (4.03).– С. 11.
***
Письменники Дніпропетровщини, які пишуть для дітей та юнацтва // Стожари.– 2005.– №1.– С. 37–58.
Символ: культурологічний альманах. Вип. 5 / Музей "Літ.-мист. Криворіжжя"; ред., авт. предм. Т. Меліхова.– Кривий Ріг: Діонат, 2017.– 271 с.