Олександр Таушев – основоположник спортивного руху в Катеринославі

Таушев Олександр Олександрович
Олександр Таушев – основоположник спортивного руху в Катеринославі

Україна, Дніпропетровська область

  • 1879 – після 1914 |
  • Місце народження: невідоме |
  • Спортсмен-легкоатлет, засновник Катеринославського атлетичного товариства.

Одним із основоположників катеринославського спорту був Олександр Таушев, спортсмен-атлет, тренер і спортивний журналіст.

Найактивнішим прошарком населення Катеринослава, котрий брав участь у спортивному житті міста, була учнівська молодь вищих і середніх навчальних закладів, яка досить активно переймала західноєвропейську спортивну моду. Наприкінці 80-х – на початку 90-х років ХІХ століття в Катеринославі виникають перші нечисленні аматорські гуртки любителів спорту. Більша частина їхніх членів – учні катеринославських гімназій. У багатьох середніх навчальних закладах міста були створені необхідні умови для заняття спортом – облаштовані невеликі ігрові майданчики та гімнастичні зали, де учні займалися гімнастикою та легкою атлетикою. Зростання популярності спорту серед прогресивної міської молоді було зумовлено його соціальною престижністю та статусністю, які приносили власникам чемпіонських титулів гучну славу, загальне визнання та любов міської публіки, яка захоплювалась своїми спортивними кумирами. Остання обставина певною мірою спонукала честолюбну молодь до системних тренувань і занять спортом.

З гімнастичного середовища міста вийшли перші катеринославські професійні спортсмени та міські чемпіони – Калюшер, Пузаков, Пелих. Проте, одним із основоположників катеринославського спорту був Олександр Олександрович Таушев, випускник катеринославської міської гімназії. Народився майбутній спортсмен у 1879 році. На сьогодні нема документів, які містять інформацію про місце народження майбутнього чемпіона та спортивного діяча. Відомо лише, що він відвідував катеринославську чоловічу гімназію. Любительська кар’єра талановитого спортсмена розпочалась із захоплення їздою на велосипеді. Батьки придбали молодому гімназисту велосипед – досить рідкісний для Катеринослава початку 90-х років ХІХ століття транспортний засіб, який швидко перетворив юнака на поціновувача швидкої їзди та велосипедних перегонів. Згодом велосипедист-любитель вступив до першого в місті спортивного осередку – Катеринославського товариства велосипедистів, заснованого в 1893 році. Систематичні тренування швидко принесли свої результати. В 1895 році Олександр Таушев виборов звання чемпіона Катеринослава з велосипедних перегонів, перетворившись на одну з перших в історії міста спортивних зірок, що стала кумиром для місцевої молоді та поціновувачів спорту.

Спортивні вподобання молодого чемпіона не обмежувалися лише велосипедними перегонами. Паралельно з їздою на велосипеді він захоплюється легкою атлетикою, проводить постійні тренування з бігу в Потьомкінському саду. Обрання громадського парку базою для тренування не було випадковим, легкоатлет мешкав поруч із садом на вулиці Новодворянській, 10. Тінисті алеї парку та пересічений характер місцевості чудово пасували для тренувань з легкої атлетики, бігу та велоспорту. Систематичні легкоатлетичні вправи та тренування висунули любителя спорту на чільні позиції в міському спортивному русі, а популярність легкої атлетики серед катеринославської  молоді пояснювалася тим, що заняття нею не потребували спеціального технічного спорядження, обладнання й облаштування дорогих спортивних майданчиків і приміщень. Тогочасні спортсмени організовували свої тренування в будь-яку пору року просто неба в зручній міській локації з пересіченим рельєфом, при якому можна було варіювати фізичні навантаження.

Спортсмен взяв участь у регіональних  змаганнях з легкої атлетики, встановивши один із перших в історії Катеринослава легкоатлетичних рекордів у бігу на дистанції в 100 ярдів – 11 секунд, та на дистанції 1/3 версти з результатом 52 секунди.

Поступово навколо молодого талановитого чемпіона формується невеликий аматорський гурток любителів спорту, до складу якого входять учні катеринославських гімназій, студенти Гірничого інституту, окремі ентузіасти фізичної культури. В аматорському осередку Таушев відгравав роль неформального лідера, сфокусованого на вдосконаленні спортивної майстерності та встановленні нових спортивних рекордів. Паралельно він займався популяризацією спорту як виду фізично активного дозвілля.

Зростання в місті числа спортсменів-любителів спонукало чемпіона перетворити аматорський гурток на справжній спортивний осередок, що давало можливість проводити офіційні змагання, організовувати показові виступи любителів фізичної культури та спорту в Катеринославі. З 1897 року О. Таушев почав тренування з важкої атлетики. Вправи з гирями, штангою та гантелями так захопили спортсмена, що він став одним із ініціаторів створення в місті атлетичного товариства – одного з перших міських спортивних клубів.

У 1898 році міністр внутрішніх справ Російської імперії І.Л. Горемикін за поданням катеринославського губернатора затвердив статут Катеринославського атлетичного товариства. Спортивний осередок розпочав свою діяльність лише через декілька років після появи, коли його правління акумулювало на своїх рахунках достатні фінансові кошти. Перші роки після затвердження статуту через брак фінансів і невелику кількість членів Катеринославське атлетичне товариство існувало фактично лише на папері. На той час заняття спортом містяни розглядали здебільшого як своєрідну екзотичну західноєвропейську моду, тому бажаючих вступити до лав нового спортивного осередку було небагато. Щоб популяризувати атлетичний рух і спорт серед населення міста, О. Таушев разом із любителями важкої атлетики провів серію показових спортивних виступів на арені цирку, який гастролював тоді в місті.

 

У січні 1900 року катеринославські спортсмени на чолі з Таушевим влаштували в цирку Годфруа атлетичний вечір, у якому взяли участь, крім ініціатора створення товариства, місцеві спортсмени-аматори: Дубровкін, Верещацький, Шабдикін і Доллін. Виступ Таушева на арені цирку з гирьовими вправами викликав гучні оплески публіки. Попри шалений успіх катеринославських атлетів населення міста не поспішало долучатися до діяльності товариства, розглядаючи спорт здебільшого як різновид циркового мистецтва, своєрідний розважальний атракціон.

У відповідності до положень статуту, завдання діяльності Катеринославського атлетичного товариства полягало у розвитку в міському просторі всіх видів індивідуального та командного спорту, включаючи всі види легкої атлетики. За задумом організаторів товариство мало консолідувати в своїх лавах усіх любителів і ентузіастів спорту, сприяючи швидкому становленню та розвитку спортивної культури в місті.

За ініціативи О. Таушева, 15 серпня 1900 року в Катеринославі провели перші учнівські легкоатлетичні змагання, які перетворилися на вагому спортивну подію в житті міста, заклавши підвалини для подальшого розвитку юніорського спорту. Змагання з легкої атлетики серед учнів гімназій міста відбулись о 5-й годині вечора в Катерининському сквері, де розташовувався обладнаний для гімнастичних вправ дитячий майданчик. Програма змагань була досить розлогою та насиченою, охоплювала декілька легкоатлетичних видів спорту: кидання ядра, біг на різні дистанції, стрибки в довжину. Всі учасники легкоатлетичних змагань були поділені на дві вікові групи: старшу (від 15 років) і молодшу (до 15 років). У змаганнях з кидання ядра серед дітей старшої групи перше місце виборов майбутній катеринославський чемпіон Калюшер, учень 5-го класу місцевої катеринославської гімназії, який старанно та наполегливо займався легкою атлетикою і жбурнув спортивний снаряд вагою 9 фунтів. Одночасно він переміг у киданні ядра вагою в 32 фунти на відстань 12 футів.

Першим на дистанції в 200 сажнів з бігу фінішував гімназист Пупирников із результатом 1 хвилина 22 секунди. Друге місце в змаганнях катеринославських бігунів виборов Непомнящій із результатом 1 хвилина 58 секунд. У груповому забігу дітей старшої групи абсолютним переможцем став Тишковський, який пробіг дистанцію в 200 сажнів за 1 хвилину 45 секунд. Усього в змаганнях з бігу взяло участь 12 осіб.

Із самого початку становлення спортивного руху в місті легкою атлетикою займалися як чоловіки, так і жінки. Вже на перших легкоатлетичних змаганнях Таушев провів забіг серед дівчат на дистанцію 100 ярдів. У перегонах вони брали участь невеликими групами. Всього в забігу взяло участь 40 представниць чарівної статі. Перше місце виборола панна Пучкова. Ці змагання дали старт становленню юніорського напрямку легкої атлетики.

З 16 серпня 1900 року під керівництвом Таушева розпочалися групові заняття з юнаками, які займалися гирьовими вправами. Він став одним із перших в історії міста спортивних тренерів, який регулярно проводив групові заняття з легкої та важкої атлетики для учнів катеринославських закладів середньої та початкової освіти. Організація перших легкоатлетичних змагань, за його задумом, ставила за мету виявити обдаровану спортивно розвинуту молодь, сприяти активній пропаганді легкоатлетичного спорту серед учнів катеринославських шкіл, привернути увагу міських чиновників і освітян до нових форм дозвілля та фізичної культури.

Проведення легкоатлетичних змагань серед учнів було продиктовано й дещо іншими обставинами та міркуваннями. Саме тоді у Катеринославі міське благодійне Товариство піклування дітьми споруджувало один із перших у місті гімнастичний зал, де передбачали проводити зимові тренування для молодих спортсменів і аматорів. У 1902 році будівництво залу було закінчене, і в ньому розпочалися спортивні тренування. О. Таушев набирає перші групи молодих спортсменів для тренувань на базі цієї зали. Проте, через обставини економічної кризи 1903 року, власники споруди змушені були її продати з метою перепрофілювати на прибутковіший розважальний громадський заклад, оскільки у товариства бракувало коштів на утримання приміщення. Згодом на цьому місці постав новий міський театр, який цілком виправдав покладені на нього сподівання – він приносив своїм власникам стабільно високий прибуток.

У цей час спортсмен захопився важкою атлетикою. Для систематичних тренувань він облаштував у себе в квартирі невелику тренувальну залу, де займався вправами з гирями, штангою, гантелями. Йому виповнилося 23 роки, і він досяг піку спортивної форми. Вага його становила 160 фунтів, зріст – 164 см, обсяг грудей – 88/98 см, плечей – 37/37,5 см, шиї – 40 см. За свідченнями спортивних часописів, Таушев був у чудовій фізичній формі, добре натренований, бездоганно виконував вправи зі спортивними снарядами. Правою рукою тричі вижимав штангу вагою 160 фунтів, двома руками виштовхував 5 разів вагу в 200 фунтів, лівою рукою в поштовху – 130 фунтів, 190 фунтів витискав з мосту, 122 – вижимав 12–16 разів двома руками. Гантелі 64/62 1/3 вижимав поперемінно 15–20 разів. У спортивній залі, облаштованій у нього в квартирі, тренувалися й інші спортсмени-любителі важкої атлетики.

Економічна криза змусила спортсмена відійти від активної тренерської роботи через малу кількість  спортивних груп і відсутність бази для тренувань. Він зосередився на діяльності в Катеринославському атлетичному товаристві, яке переживало новий етап свого розвитку. Наприкінці 1904 року товариство відновило свою діяльність. На межі 1904–1905 років воно являло собою невеликий гурток спортсменів-аматорів, які займалися гімнастикою, легкою і важкою атлетикою, велосипедними перегонами та ковзанярством. 14 грудня 1904 року відбулись загальні установчі збори товариства, на яких був обраний його голова М.А. Міклашевський – відомий у Катеринославі громадський діяч, щирий поціновувач фізичної культури та спорту. Заступником голови та скарбником спортивної організації обраний Олександр Таушев. Членами ради спортивного осередку стали О.М. Таушев (батько атлета), Н.М. Шуляков, І.Л. Тернавський – важкоатлет, який завоював популярність серед містян публічними виступами з важкоатлетичними вправами в міському саду. Товариство досить часто оприлюднювало на шпальтах загальноросійської періодичної спортивної преси досягнення та рекорди власних спортсменів. О. Таушев у цей час поставив низку міських рекордів із жиму штанги лівою та правою рукою, через голову з плечового мосту.

За прикладом Санкт-Петербурзького гуртка любителів спорту члени Катеринославського атлетичного товариства проводили загальні збори, організовували прогулянки, свята, спортивні ігри, змагання з виконанням різноманітних фізичних вправ, бігу на різні дистанції. За відсутності постійної тренувальної бази товариства змагання мали сезонний характер. 9 січня 1905 року спортсмени провели другі збори, на яких ухвалили організувати серію публічних лекцій, присвячених фізичним вправам і тренуванням з демонстрацією вправ із гирями та боротьбою. До діяльності товариства вдалося залучили провідних педагогів, які викладали гімнастику в навчальних закладах міста. Зокрема, лекції зголосився прочитати викладач гімнастики в Гірничому інституті М.М. Долгополов.

Одночасно атлетичне товариство звернулося до міського самоуправління Катеринослава з проханням виділити ділянку міської землі для будівництва спортивної арени, необхідність якої була продиктована практичними потребами розвитку спорту в місті.

На весну 1905 року було заплановано проведення масштабних спортивних змагань із різних видів спорту, включаючи й легкоатлетичні: біг на різні дистанції, стрибки в довжину, кидання списа, штовхання ядра.

Члени правління розробили власну спортивну символіку осередку. На розгляд катеринославському губернаторові був поданий проєкт спортивного значка у вигляді щита в кольорах імперського прапора зі зображенням гантелі та монограми організації.

У червні 1905 року зусиллями спортсменів Катеринославського атлетичного товариства проведено показові виступи в цирку Лара, що гастролював у місті, та на сцені саду «Яр», де в той час проводилися загальноміські змагання з боротьби. Мета цих виступів полягала в популяризації важкої та легкої атлетики серед населення міста. Крім того, любителі спорту розраховували зібрати кошти на фінансування діяльності спортивного осередку.

Значній частині планів атлетичного товариства не судилося бути втіленими у життя через першу російську революцію (1905–1907), яка викликала в країні гостру політичну та господарську кризу. Товариство через брак фінансів змушене було відмовитися від планів будівництва спортивної арени, власного будинку спорту, зосередивши увагу лише на організації систематичних тренувань, проведенні демонстративних виступів любителів і міських спортивних змагань. Через фінансові проблеми О. Таушев відмовився в 1905 році від посади віце-голови Катеринославського атлетичного товариства. Проте, він не полишив занять спортом, систематично виступаючи з гирьовими вправами на відкритій сцені міського саду. Виступи спортсмена, за свідченнями катеринославських і столичних часописів, користувалися значним успіхом у глядацької публіки та відвідувачів саду. Одночасно Таушев виступав як суддя на змаганнях борців на сцені міського театру.

У цей період спортсмен багато працює над розробкою власної системи організації тренувань, вдосконаленням спортивної майстерності та техніки. Він не тільки вивчає досвід західноєвропейських колег, але й комплексно опрацьовує власні підходи до тренувань із важкої атлетики, гирьового спорту, зосереджуючи увагу на тих, що активно розвивали фізичну силу, витривалість і спритність. Набуті в результаті систематичних тренувань знання та практичні навички він вирішив систематизувати та видати у вигляді практичного керівництва для любителів важкої атлетики. Так згодом світ побачила його книжка «Фізичний розвиток», де він змістовно виклав власну методику організації тренувань із гирями, штангою та гантелями, навів практичні рекомендації для виконання вправ і відповідних комплексів, зазначив найбільш типові помилки спортсменів і методи їх виправлення в процесі занять. Видання, за свідченнями фахівців, відзначалося всебічною ґрунтовністю, що спиралася на значний практичний досвід, глибокий змістовний аналіз техніки виконання важкоатлетичних вправ.

Наприкінці видання О. Таушев вмістив біографічні дані про видатних атлетів сучасності та зазначив рекорди вітчизняних і закордонних спортсменів. Практичне керівництво принесло йому цілком заслужену славу теоретика та практика з важкоатлетичних видів спорту. Досить довгий час книжка була одним із нечисленних практичних посібників для занять важкою атлетикою для більшості спортсменів Російської імперії, вона користувалася значною популярністю як серед професіоналів, так і любителів спорту. Коштувало видання відносно недорого – 25 копійок. Провідний російський спортивний часопис «Спорт» охарактеризував працю Таушева «найбільш компетентною з усіх російських книг з атлетики».

Варто відзначити, що Олександр Таушев був одним із перших спортивних журналістів Катеринослава, який систематично відвідував усі визначні спортивні події, що відбувалися на початку ХХ століття в адміністративному центрі Придніпровського регіону. Поціновувач спорту виступав прискіпливим і суворим спортивним оглядачем змагань. Він був офіційним позаштатним кореспондентом низки столичних спортивних видань, на шпальтах яких часто публікувалися його репортажі з різних спортивних змагань у Катеринославі. Фактично, він був одним із перших, хто стояв біля витоків спортивної журналістики міста, формуючи спортивний контент інформаційного простору тогочасного Катеринослава.

Особливо цікавився О. Таушев змаганнями велосипедистів і перегонами гребних човнів, які  регулярно відбувалися в місті на початку ХХ століття. Полюбляв і відвідувати змагання борців у катеринославському цирку, збираючи чималу глядацьку аудиторію, яка захоплювалась драматичними поєдинками борців.

На шпальтах столичних і місцевих часописів О. Таушев лишив чудові описи публічних виступів на арені цирку в Катеринославі відомих українських борців: Піддубного, Василевського, Матушенка, Пятлясінського та інших. Багато відомих борців і атлетів, які приїздили до міста на показові гастрольні виступи та спортивні змагання, відвідували квартиру спортсмена, де в імпровізованій тренувальній залі демонстрували свою спортивну майстерність, ознайомлювали з досконалою технікою виконання фізичних вправ.

О. Таушев на початку ХХ століття здебільшого публікувався в столичних часописах під власним ім’ям. Проте, інколи в матеріалах, де мова йшла про змагання, в яких автор був одним із учасників, спортивний оглядач використовував псевдоніми «Колишній гонщик» і «Бульдог» (бульдогом в ті часи спортсмени-важкоатлети називали спеціальний спортивний прийом, який використовували під час виконання вправ). Багато статей у столичній спортивній і міській пресі О. Таушев присвятив проблемам становлення любительського та професійного спорту, організації спортивних змагань, розробці правил проведення регіональних і загальноросійських чемпіонатів з легкої та важкої атлетики.

Спортсмен, намагаючись знайти додатковий прибуток, займається торгівлею спортивним реманентом. Він розмішує в низці столичних спортивних видань оголошення про продаж штанг, які виготовляли в Катеринославі за його власними кресленнями. Певний час це заняття давало Таушеву досить солідний прибуток.

Як фахівець зі спорту важкоатлет-професіонал і спортивний оглядач О. Таушев послідовно та наполегливо обстоював принципи проведення чесних і прозорих спортивних змагань. На початку ХХ століття він провів у Катеринославі серію журналістських розслідувань, які виявили численні факти зловживань місцевими організаторами під час проведення змагань борців і велосипедистів. Зокрема, місцеві антрепренери, аби привернути увагу публіки, у місцевих періодичних виданнях створювали навколо спортивних змагань потужний рекламний ажіотаж, стверджуючи, що до участі в міському чемпіонаті запрошені загальновідомі європейські спортивні знаменитості. Розслідування наочно довели, що під виглядом «всесвітньо відомих» чемпіонів у змаганнях брали участь звичайні другорядні любителі європейського спорту, які демонстрували досить посередні спортивні результати, що значно мірою дискредитувало спортивний рух в очах пересічних містян, які просто перестали відвідувати спортивні міські заходи.

Досить часто в спортивній історії міста на початку ХХ століття траплялися випадки проведення змагань «за домовленістю», з наперед визначеним переможцем, «під якого» організатори свідомо підбирали слабших і менш професійних спаринг-партнерів. Таушев як професіонал, який чудово розумівся на всіх нюансах боротьби, на сторінках місцевої та столичної преси активно розвінчував шахрайства антрепренерів, заявляючи про масове ошукування катеринославської публіки, вимагаючи від місцевої поліції карного переслідування не чистих на руку організаторів.

Попри громадську активність О. Таушева в інформаційному просторі та вагомі здобутки в галузі популяризації важкої атлетики та спорту, атлетичний рух у Катеринославі поступово занепадав, що було зумовлено низкою прикрих обставин і випадковостей. Деорганізація спортивного осередку розпочалась зі зникнення громадських сум, які товариство акумулювало на фінансування своїх поточних потреб. Смерть голови товариства, відомого в місті громадського та спортивного діяча фон Гарнієра тільки прискорила цей процес. Через організаційні проблеми діяльність товариства була зупинена. За свідченнями катеринославської преси, члени атлетичного товариства ліквідували свій спортивний осередок в оригінальний спосіб – позабирали собі його останнє майно – гирі. Катеринославське атлетичне товариство остаточно припинило свою діяльність в 1914 році. З моменту його ліквідації та початку Першої світової війни губляться у вирі історичних подій і згадки про Олександра Таушева...

Ми не виявили жодних письмових свідчень про його подальшу долю. Припускаємо, що він міг загинути на фронтах Першої світової війни, оскільки в той час військове керівництво  активно залучало спортсменів-професіоналів інструкторами для вишколу та фізичної підготовки особового складу військових підрозділів.

Олександр Таушев був одним із основоположників спорту та фізичної культури в Катеринославі. Його подвижницька діяльність сприяла створенню в місті численних спортивних осередків, формуванню в міському середовищі масового спортивного руху. Він заклав потужні підвалини регіональної спортивної журналістики, вписавши Катеринослав в історію вітчизняного спорту.

Нині в місті Дніпрі триває процес перейменування назв міських вулиць. Він характеризується поверненням до міської топоніміки забутих через ідеологічні настанови радянського часу імен катеринославців, які зробили вагомий внесок у розвиток багатьох сфер громадського, господарського та культурного життя міста. Гадаємо, що ім’я спортсмена-професіонала, одного зі засновників Катеринославського атлетичного товариства, першого міського чемпіона з велосипедних перегонів і легкої атлетики заслуговує на увічнення в назві однієї з вулиць сучасного міста.

За матеріалами катеринославської та санкт-петербурзької періодичної преси

Юрій Берестень
Бібліографія:

Портнова Т. На зламі епох: альманах № VIII. Освіта і культура: [розвиток освіти, культури, спорту в Катеринославі кінця XIX – початку XX ст.] // На зламі епох: альманах. – Дніпро: АРТ-ПРЕС, 2020. – № VІІІ: Освіта і культура. – С. 40: фот.
Утєшева Г.В. Спортивний Катеринослав наприкінці XIX – на початку ХХ ст. // Історія і культура Придніпров'я: невідомі та маловідомі сторінки: Наук. щорічник. – Дніпропетровськ: НГУ, 2011. – Вип. 8. – С. 74–79.
Створено: 29.06.2022
Редакція від 29.06.2022