Георгій Георгійович Чернявський: майстер ліричного та індустріального пейзажу

Чернявський Георгій Георгійович

  • 20 квітня 1924 – 31 березня 1981 |
  • Місце народження: м. Катеринослав (нині м. Дніпро) |
  • Живописець, пейзажист, народний художник Української РСР

Живописець, пейзажист. Заслужений діяч мистецтв Української РСР, народний художник Української РСР.

Біографія життєва і творча
 
Чернявський був з самого початку одним з провідних майстрів дніпропетровської організації. Художник, що був закоханий у життя. Його енергетика впливала на весь колектив, він заражав творчістю. Сказати про Чернявського просто як про художника – недостатньо, про нього треба говорити як про дуже цікаву художню особистість.
Людмила Тверська, мистецтвознавець
 
Народився художник 20 квітня 1924 року у м. Катеринославі (нині м. Дніпро). З раннього дитинства в нього виявилися здібності до малювання. Тому одразу після школи хлопець вступив до Дніпропетровського художнього училища, яке не зміг закінчити через війну. Юнаком пішов на фронт, пройшов славетний бойовий шлях, був нагороджений орденами Червоної зірки, Вітчизняної війни I та II ступеня, медалями. 
 
Після війни він повернувся до Дніпропетровська з твердим наміром закінчити художнє училище. Вчителями молодого живописця зі спеціальності були знані дніпропетровські художники Н.С. Погребняк та М.Н. Панін. Продовжуючи обраний шлях та прагнучі удосконалити свою майстерність, Георгій вступив до Київського державного художнього інституту та закінчив його з відзнакою у 1955 році.
 
Після закінчення інституту художник повернувся до рідного міста, де працював педагогом з живопису та директором Дніпропетровського державного художнього училища (1955–1964). 
 
Визнаючи талант та організаторські здібності Георгія Георгійовича Чернявського, вже за два роки його призначають головою Дніпропетровської організації Спілки 
художників України. 
Георгій Георгійович Чернявський
 
На той час більшість дніпропетровських художників не мала гідних умов для творчої праці, окрема кімната для роботи була недосяжною розкішшю. Саме Чернявський висунув 
фантастичну на ті часи ідею – побудувати творчі майстерні, в яких місцеві живописці могли б плідно працювати. Місцева влада схвалила проект. Так  у Дніпропетровську, на проспекті Пушкіна 61, з’явилася унікальна споруда, на першому поверсі якої було обладнано виставкову залу і кімнати, в яких розмістилося правління Спілки художників, другий та третій поверхи зайняли житлові приміщення, а на четвертому розташували майстерні. Серед городян ця споруда відома як «будинок художників», вона і нині існує. А меморіальні дошки на її фасаді нагадують дніпрянам про славетну плеяду художників, що жили та творили у цих стінах.
 
У 1974 році Чернявський переїхав до Києва, де працював секретарем правління Спілки художників СРСР  і водночас викладав спецдисципліни у Київському художньому інституті. В цей час він почав освоювати техніку акварелі. Незважаючи на щільну зайнятість, майже щорічно брав участь у роботі Всесоюзної творчої групи акварелістів.
 
Починаючи з 50-х років, митець  брав участь у багатьох художніх виставках. Одна з яких – Київська виставка 1962 року трьох дніпропетровських митців: М.А. Кокіна, Н.І. Родзіна, Г.Г. Чернявського.
 
Фантастична працездатність живописця вражала оточуючих. Він активно займався громадською та викладацькою діяльністю, постійно вирушав у творчі відрядження за новими враженнями. Багато мандруючи країною, привозив чудові пейзажі, працюючи над цілими серіями картин водночас. Але їх назви увібрали в себе присмак часу. З-під пензля майстра вийшли такі серії: «Тут кожен камінь Леніна знає», «Індустріальна Дніпропетровщина»(1955–1970), «Ульянови на Україні» (1972–1977), «Широка страна моя родная» (1974) – 50-річчю створення СРСР, «Будується 9-а Криворізька» (1974–1976), картини «Петрівка» (1969), «Над Дніпром» (1974) та інші.
 
Ще за радянських часів талант художника було високо оцінено – його нагородили Державною премією ім. Т.Г. Шевченка, вручили орден Леніна та удостоїли звання народного художника УРСР. 
 
 
Справу життя продовжують нащадки…
    
Творчість Г.Г. Чернявського – яскравий приклад того, що пейзаж... стає могутньою силою духовного впливу на розум та почуття людини.
Павло Говдя, мистецтвознавець
 
Повний вражень від мандрівок та творчих задумів, Георгій Чернявський мріяв написати книгу своїх спогадів та велику серію картин, присвячених красі рідної України, але не встиг зробити цього.
 
На жаль, значна частина творчого спадку живописця втрачена. Після повернення картин із посмертної московської виставки вони зберігалися у майстерні та згодом зникли за нез’ясованих обставин.
 
Помер Георгій Георгійович 31 березня 1981 року, похований на Байковому кладовищі в Києві.
 
Твори майстра зберігаються у Національному художньому музеї (м. Київ), художніх музеях Дніпропетровська, Донецька, Запоріжжя, Полтави, у Дніпропетровському історичному музеї ім. Яворницького, Музеї українського живопису (м. Дніпро), приватних колекціях.
 
Справу життя Г. Г. Чернявського продовжують його нащадки. Син художника, Володимир Георгійович Чернявський, кандидат наук, архітектор за освітою, теж став художником, заразившись від батька любов’ю до чарівної мови живопису. А в картинах онука майстра, Костянтина Володимировича Чернявського, за свідченнями мистецтвознавців, чітко простежується те ж саме гармонійне відчуття кольору та композиційних елементів, що були притаманні його видатному діду.
 
Використано фото з сайту http://art-nostalgie.com.ua/Chernyavskiy.html
 
Створено: 28.11.2017.
Редакція від 11.12.2017.
Тетяна Сівач, Світлана Чорноус
Бібліографія:

Чернявський Г.Г. // Теорія українського мистецтва в 6-ти томах, Т. 6. Радянське мистецтво. 1941–1967 рр. – К., 1968. – С. 181.
Георгій Чернявський.– К.: Мистецтво, 1972.– С. 79.
Люди і долі / упоряд. В.В. Слобода.– Дніпропетровськ: Ліра, 2008.– 336 с.– С. 79–82.
* * *
Георгій Георгійович Чернявський. Готують подарунки художники: [творчість художників краю] // Зоря.– 1961.– № 161 (15.08).– С. 4.
Богданова Л. Неозорі обрії митця: [виставка акварелей Г.Г. Чернявського] // Зоря.– 1975.– 5 жовтня.
Богданова Л. Шанувальники – про митця // Зоря.–1967.–19 трав.
Гамольський Л. Головна тема митця: інтерв’ю в залах виставки творів Г.Г. Чернявського // Зоря.– 1970.–13 лют.
Гамольський Л. Погоня за весною // Зоря.–1969.–31 жовт.
Глухенька Н. Торжество акварелі: [на республік. вист. акварелей твори Г. Чернявського] // Днепр вечерний.–1972.– 6 берез.
Кокошко Ю. Наши земляки – лауреаты Шевченковской премии. Библиотечка ДВ, вып. №18 (156) ] // Днепр вечерний.– 2014.– № 148 (14.11).– С. 7–8, 21–22.
Дмітрієв М. Сонячні акварелі: [Г.Г. Чернявський в Угорщині] // Прапор юності.– 1973.– 22 лют.
Дмітрієв М. Всі кольори веселки: [у Дніпропетровську персон. виставка Г.Г. Чернявського «По Кольській землі»] // Прапор юності.– 1975.– 27 верес.
Клеваев В. Кіпрські образи Георгія Чернявського // Образотворче мистецтво.– 1975.– № 3.– С. 20.
Морозова В. Творя талантливо и благородно: К 50-летию засл. Деятеля искусств УССР Г.Г. Чернявського // Днепров. правда.– 1974.– 20 апр.
Наш гість-художник // Дзержинец.– 1970.– 18 квіт.
Павлов В. Угорська сюїта Георгія Чернявського // Образотворче мистецтво.–1973.– № 3.–С. 30.
Ращенко Н. Певец красоты Родины // Днепр вечерний.– 1974.– 20 июня.
Санина Н. Мастерская – вся страна // Днепр вечерний.– 1984.– 20 апр.
Скрипник М. Скарби Дніпропетровського музею: [пейзажі Г.Г. Чернявського] // Мистецтво.– 1967.– № 4.– С. 40.
Слово про художника-земляка: [читачі газети «Зоря» про творчість Г.Г. Чернявського] // Зоря.– 1971.– 17 січ.
Чернявський І. Красота родной земли // Днепров. правда.– 1969.– 6 апр.
Чернявський Георгій Георгійович: [Некролог] // Зоря.– 1981.– 3 квіт.; Днепр вечерний.–1981.– 2 апр.
Чернявський Георгій Георгійович: [Фото і текст] // Правда України.– 1967.– 6 авг.
Шеліхова Н. Чуття єдиної родини: [Чернявський подорожував по країні у складі Всесоюз. творчих груп художників] // Днепр вечерний.– 1972.– 6 жовт.
* * *
Яценко Л. Біг часу і хода природи: [вист. творів Г.Г. Чернявського в Дніпропетр. худож. музеї] // Прапор юності.– 1967.– 29 берез.
Яценко Л. Виставка произведений Г.Г. Чернявского в Киеве // Днепров. правда.– 1967.– 18 июля.
* * *
Скрипник М.П. Звітна виставка творів художників Дніпропетровщини.– Дніпропетровськ: Кн. вид-во, 1962.– 134 с.
Художники Дніпропетровщини.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2004.– 383 с. + 1.– С. 112–115.
Чернявський Георгій Георгійович // Словник художників України.– К., 1973.– С. 248.
Чернявський Георгій Георгійович // Художники Дніпропетровщини.– Дніпропетровськ 1958.– С. 69.
Чернявський Георгій Георгійович // Українські радянські художники: Довідник.– 1972.– С. 507.
Чернявський Георгій Георгійович // УРЕС.– 2-е вид.– К. 1987.–