В'ячеслав Ховаєв: майстер етюду, романтик і фантазер

Ховаєв В'ячеслав Олександрович

  • 29 вересня 1911- 26 липня 1977 |
  • Місце народження: м. Катеринослав (нині — м. Дніпро) |
  • Український живописець, майстер жанрової, тематичної картини. Член Спілки художників СРСР

Український живописець, майстер жанрової, тематичної картини, що одним з перших звернувся до хвилюючої теми космосу.

Він був єдиним, хто в 70-і роки 
серйозно звернувся до теми 
освоєння космосу, створивши 
виразні золотисто-сині фантазії ...
Л.В. Богданова, мистецтвознавець
 
Народився В’ячеслав Олександрович Ховаєв 29-го вересня 1911 року у місті Катеринославі (нині м. Дніпро). У 1930–1932 рр. навчався в Дніпропетровському державному художньому училищі. Художню освіту продовжив у Всеросійській Академії мистецтв у м. Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург), де його вчителями були І.І. Бродський та О.М. Любимов. Уже в картині «Папанінці» – дипломній роботі молодого митця, –  визначається стиль і основні риси майбутньої творчої діяльності.
 
Після закінчення навчання В’ячеслав Ховаєв бере участь у республіканських і всесоюзних виставках, а з 1955 року його картини представлені вже на виставках зарубіжних. З кінця 1940-го року він також розпочинає викладацьку діяльність.
 
Друга світова війна стала суворим випробуванням для художника. Свій біль, своє бачення жахливої війни художник висловлює в багатьох картинах, створених у воєнні та повоєнні роки. 
Зображуючи річки і моря, ліси і степи, 
сільські вулиці та промислові райони 
міста, художник різноманітно, але завжди 
проникливо передає атмосферу і настрій
 
Одним із перших у світі він у своїх картинах звернувся до хвилюючої теми космосу. У 70-ті роки з-під пензля майстра виходить чимало робіт, де самобутньо й оригінально розкривається романтика позаземних подорожей, повсякденної праці вітчизняних космонавтів, інженерів і конструкторів: «Відкриття на Місяці», «В місячній ущелині», «Дослідники» та інші.
 
Не менш значущим був внесок художника в портретному жанрі. Створюючи образ простого трудівника – шахтаря чи ливарника – «героя-сучасника», він намагається, насам¬перед, підкреслити індивідуальність людини, висвітлити найбільш сильні та благородні риси його характеру, неповторний світ її духовної краси: «Бурильники», «Біля мартену», «Увечері в сім’ї».
 
В’ячеслав Олександрович Ховаєв – один із неперевершених майстрів Дніпро¬петровської художньої школи. Дослідники особливо відзначають його етюди, такі виразні та повноцінні, не менш значущі, ніж великі закінчені картини. Недарма Ховаєва називають майстром етюду. Зображуючи річки і моря, ліси і степи, сільські вулиці та промислові райони міста, художник різноманітно, але завжди проникливо передає атмосферу і настрій. Численна кількість тематичних картин художника стали кращими зразками пейзажного живопису. Головні напрями творчості Ховаєва – станковий живопис і графіка. Проте його творча спадщина охоплює широкий спектр жанрового та тематичного діапазону образотворчого мистецтва. Усе своє життя та творчість митець присвятив рідному місту. 
 
Помер В’ячеслав Олександрович Ховаєв 26 липня 1977 року в м. Дніпропетровську.
 
Його твори зберігаються в Дніпровському художньому музеї, Музеї українського живопису, Національному художньому музеї України, а також у приватних колекціях поціновувачів мистецтва.
Створено: 26.09.2017.
Редакція від 26.09.2017.
Тетяна Сівач, Світлана Петросян
Бібліографія:

Ховаєв В.О. (про нього) // Словник художників України.– К.: АН УРСР, 1973.– С. 243.
Скрипник М.П. Реалістичні традиції художників Дніпропетровщини: (Згадується художник Ховаєв В.О.) // Скрипник М.П. Звітна виставка творів художників Дніпропетровщини М.О. Кокіна, М.І. Родзіна, Г.Г. Чернявського в Києві.– Дніпропетровськ, 1962.– С. 9–10.
Ховаєв Вячеслав Олександрович // Художники Дніпропетровщини. – Дніпропетровськ, 1958.– С. 39.
Ховаев Вячеслав Александрович // Художники Днепропетровщини. – Днепропетровск, 1991.– С. 196–197.
Ховаєв В.О. (про нього) // Художники Дніпропетровщини.– Дніпропетровськ, 2004.– С. 106–107.
Ховаєв В.А. (о нем) // История городов и сел Украинской ССР. Днепропетровская область.– К., 1977. – С. 56.